2 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
1I wish that you would bear with me in a little foolishness, but indeed you do bear with me.
2Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
2For I am jealous over you with a godly jealousy. For I promised you in marriage to one husband, that I might present you as a pure virgin to Christ.
3Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
3But I am afraid that somehow, as the serpent deceived Eve in his craftiness, so your minds might be corrupted from the simplicity that is in Christ.
4Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
4For if he who comes preaches another Jesus whom we didn’t preach, or if you receive a different spirit which you didn’t receive, or a different “good news” which you didn’t accept, you put up with that well enough.
5Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
5For I reckon that I am not at all behind the very best apostles.
6Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
6But though I am unskilled in speech, yet I am not unskilled in knowledge. No, in every way we have been revealed to you in all things.
7Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
7Or did I commit a sin in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you God’s Good News free of charge?
8Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
8I robbed other assemblies, taking wages from them that I might serve you.
9і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
9When I was present with you and was in need, I wasn’t a burden on anyone, for the brothers, when they came from Macedonia, supplied the measure of my need. In everything I kept myself from being burdensome to you, and I will continue to do so.
10(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
10As the truth of Christ is in me, no one will stop me from this boasting in the regions of Achaia.
11Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
11Why? Because I don’t love you? God knows.
12Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
12But what I do, that I will continue to do, that I may cut off opportunity from those who desire an opportunity, that in which they boast, they may be recognized just like us.
13Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
13For such men are false apostles, deceitful workers, masquerading as Christ’s apostles.
14І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
14And no wonder, for even Satan masquerades as an angel of light.
15Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
15It is no great thing therefore if his servants also masquerade as servants of righteousness, whose end will be according to their works.
16Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
16I say again, let no one think me foolish. But if so, yet receive me as foolish, that I also may boast a little.
17А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
17That which I speak, I don’t speak according to the Lord, but as in foolishness, in this confidence of boasting.
18Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
18Seeing that many boast after the flesh, I will also boast.
19Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
19For you bear with the foolish gladly, being wise.
20Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
20For you bear with a man if he brings you into bondage, if he devours you, if he takes you captive, if he exalts himself, or if he strikes you on the face.
21Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
21To my shame, I speak as though we had been weak. Yet in whatever way anyone is bold (I speak in foolishness), I am bold also.
22Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
22Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they the offspring of Abraham? So am I.
23Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
23Are they servants of Christ? (I speak as one beside himself.) I am more so: in labors more abundantly, in prisons more abundantly, in stripes above measure, and in deaths often.
24Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
24Five times I received forty stripes minus one from the Jews.
25Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
25Three times I was beaten with rods. Once I was stoned. Three times I suffered shipwreck. I have been a night and a day in the deep.
26у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
26I have been in travels often, perils of rivers, perils of robbers, perils from my countrymen, perils from the Gentiles, perils in the city, perils in the wilderness, perils in the sea, perils among false brothers;
27у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
27in labor and travail, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, and in cold and nakedness.
28Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
28Besides those things that are outside, there is that which presses on me daily: anxiety for all the assemblies.
29Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
29Who is weak, and I am not weak? Who is caused to stumble, and I don’t burn with indignation?
30Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
30If I must boast, I will boast of the things that concern my weakness.
31Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
31The God and Father of the Lord Jesus Christ, he who is blessed forever more, knows that I don’t lie.
32У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
32In Damascus the governor under King Aretas guarded the Damascenes’ city, desiring to arrest me.
33і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
33I was let down in a basket through a window by the wall, and escaped his hands.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.