2 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
1Would to God you could bear with some little of my folly: but do bear with me.
2Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
2For I am jealous of you with the jealousy of God. For I have espoused you to one husband that I may present you as a chaste virgin to Christ.
3Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
3But I fear lest, as the serpent seduced Eve by his subtilty, so your minds should be corrupted, and fall from the simplicity that is in Christ.
4Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
4For if he that cometh preacheth another Christ, whom we have not preached; or if you receive another Spirit, whom you have not received; or another gospel which you have not received; you might well bear with him.
5Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
5For I suppose that I have done nothing less than the great apostles.
6Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
6For although I be rude in speech, yet not in knowledge; but in all things we have been made manifest to you.
7Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
7Or did I commit a fault, humbling myself, that you might be exalted? Because I preached unto you the gospel of God freely?
8Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
8I have taken from other churches, receiving wages of them for your ministry.
9і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
9And, when I was present with you, and wanted, I was chargeable to no man: for that which was wanting to me, the brethren supplied who came from Macedonia; and in all things I have kept myself from being burthensome to you, and so I will keep myself.
10(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
10The truth of Christ is in me, that this glorying shall not be broken off in me in the regions of Achaia.
11Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
11Wherefore? Because I love you not? God knoweth it.
12Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
12But what I do, that I will do, that I may cut off the occasion from them that desire occasion, that wherein they glory, they may be found even as we.
13Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
13For such false apostles are deceitful workmen, transforming themselves into the apostles of Christ.
14І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
14And no wonder: for Satan himself transformeth himself into an angel of light.
15Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
15Therefore it is no great thing if his ministers be transformed as the ministers of justice, whose end shall be according to their works.
16Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
16I say again, (let no man think me to be foolish, otherwise take me as one foolish, that I also may glory a little.)
17А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
17That which I speak, I speak not according to God, but as it were in foolishness, in this matter of glorying.
18Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
18Seeing that many glory according to the flesh, I will glory also.
19Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
19For you gladly suffer the foolish; whereas yourselves are wise.
20Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
20For you suffer if a man bring you into bondage, if a man devour you, if a man take from you, if a man be lifted up, if a man strike you on the face.
21Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
21I speak according to dishonour, as if we had been weak in this part. Wherein if any man dare (I speak foolishly), I dare also.
22Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
22They are Hebrews: so am I. They are Israelites: so am I. They are the seed of Abraham: so am I.
23Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
23They are the ministers of Christ (I speak as one less wise). I am more; in many more labours, in prisons more frequently, in stripes above measure, in deaths often.
24Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
24Of the Jews five times did I receive forty stripes, save one.
25Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
25Thrice was I beaten with rods, once I was stoned, thrice I suffered shipwreck, a night and a day I was in the depth of the sea.
26у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
26In journeying often, in perils of waters, in perils of robbers, in perils from my own nation, in perils from the Gentiles, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils from false brethren.
27у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
27In labour and painfulness, in much watchings, in hunger and thirst, in fastings often, in cold and nakedness.
28Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
28Besides those things which are without: my daily instance, the solicitude for all the churches.
29Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
29Who is weak, and I am not weak? Who is scandalized, and I am not on fire?
30Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
30If I must needs glory, I will glory of the things that concern my infirmity.
31Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
31The God and Father of our Lord Jesus Christ, who is blessed for ever, knoweth that I lie not.
32У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
32At Damascus, the governor of the nation under Aretas the king, guarded the city of the Damascenes, to apprehend me.
33і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
33And through a window in a basket was I let down by the wall, and so escaped his hands.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.