2 Коринтян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
1I hope you will bear with a little of my foolishness, but you are already doing that.
2Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
2I am jealous for you with a godly jealousy. For I promised you to one husband, to present you as a pure virgin to Christ.
3Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
3I am afraid, however, that just as Eve was deceived by the serpent’s cunning, your minds may be led astray from your simple and pure devotion to Christ.
4Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
4For if someone comes and proclaims a Jesus other than the One we proclaimed, or if you receive a different spirit than the One you received, or a different gospel than the one you accepted, you put up with it way too easily.
5Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
5I consider myself in no way inferior to those “super-apostles.”
6Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
6Although I am not a polished speaker, I am certainly not lacking in knowledge. We have made this clear to you in every way possible.
7Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
7Was it a sin for me to humble myself in order to exalt you, because I preached the gospel of God to you free of charge?
8Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
8I robbed other churches by accepting their support in order to serve you.
9і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
9And when I was with you and in need, I was not a burden to anyone; for the brothers who came from Macedonia supplied my needs. I have refrained from being a burden to you in any way, and I will continue to do so.
10(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
10As surely as the truth of Christ is in me, this boasting of mine will not be silenced in the regions of Achaia.
11Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
11Why? Because I do not love you? God knows I do!
12Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
12But I will keep on doing what I am doing, in order to undercut those who want an opportunity to be regarded as our equals in the things of which they boast.
13Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
13For such men are false apostles, deceitful workers, masquerading as apostles of Christ.
14І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
14And no wonder, for Satan himself masquerades as an angel of light.
15Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
15It is not surprising, then, if his servants masquerade as servants of righteousness. Their end will correspond to their actions.
16Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
16I repeat: Let no one take me for a fool. But if you do, then receive me as a fool, so that I too may boast a little.
17А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
17In this confident boasting of mine, I am not speaking as the Lord would, but as a fool.
18Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
18Since many are boasting according to the flesh, I too will boast.
19Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
19For you gladly tolerate fools, since you are so wise.
20Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
20In fact, you even put up with anyone who enslaves you or exploits you or takes advantage of you or exalts himself or strikes you in the face.
21Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
21To my shame I concede that we were too weak for that! Speaking as a fool, however, I can match what anyone else dares to boast about.
22Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
22Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they descendants of Abraham? So am I.
23Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
23Are they servants of Christ? I am speaking like I am out of my mind, but I am so much more: in harder labor, in more imprisonments, in worse beatings, in frequent danger of death.
24Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
24Five times I received from the Jews the forty lashes minus one.
25Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
25Three times I was beaten with rods, once I was stoned, three times I was shipwrecked. I spent a night and a day in the open sea.
26у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
26In my frequent journeys, I have been in danger from rivers and from bandits, in danger from my countrymen and from the Gentiles, in danger in the city and in the country, in danger on the sea and among false brothers,
27у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
27in labor and toil and often without sleep, in hunger and thirst and often without food, in cold and exposure.
28Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
28Apart from these external trials, I face daily the pressure of my concern for all the churches.
29Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
29Who is weak, and I am not weak? Who is led into sin, and I do not burn with grief?
30Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
30If I must boast, I will boast of the things that show my weakness.
31Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
31The God and Father of the Lord Jesus, who is forever worthy of praise, knows that I am not lying.
32У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
32In Damascus, the governor under King Aretas secured the city of the Damascenes in order to arrest me.
33і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
33But I was lowered in a basket through a window in the wall and escaped his grasp.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.