2 Коринтян 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
1Are we beginning to commend ourselves again? Or do we need, like some people, letters of recommendation to you or from you?
2Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
2You yourselves are our letter, inscribed on our hearts, known and read by everyone.
3(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
3It is clear that you are a letter from Christ, the result of our ministry, written not with ink but with the Spirit of the living God, not on tablets of stone but on tablets of human hearts.
4Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
4Such confidence before God is ours through Christ.
5бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
5Not that we are competent in ourselves to claim that anything comes from us, but our competence comes from God.
6котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
6And He has qualified us as ministers of a new covenant, not of the letter but of the Spirit; for the letter kills, but the Spirit gives life.
7Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
7Now if the ministry of death, which was engraved in letters on stone, came with such glory that the Israelites could not gaze at the face of Moses because of its fleeting glory,
8як же не більше служеннє духа буде в славі?
8will not the ministry of the Spirit be even more glorious?
9Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
9For if the ministry of condemnation was glorious, how much more glorious is the ministry of righteousness!
10Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
10Indeed, what was once glorious has no glory now in comparison to the glory that surpasses it.
11Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
11For if what was fading away came with glory, how much greater is the glory of that which endures!
12Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
12Therefore, since we have such a hope, we are very bold.
13а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
13We are not like Moses, who would put a veil over his face to keep the Israelites from gazing at the end of what was fading away.
14Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
14But their minds were closed. For to this day the same veil remains at the reading of the old covenant. It has not been lifted, because only in Christ can it be removed.
15Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
15And even to this day when Moses is read, a veil covers their hearts.
16Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
16But whenever anyone turns to the Lord, the veil is taken away.
17Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
17Now the Lord is the Spirit, and where the Spirit of the Lord is, there is freedom.
18Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
18And we, who with unveiled faces all reflect the glory of the Lord, are being transformed into His image with intensifying glory, which comes from the Lord, who is the Spirit.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.