Апокалипса 10
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Апой ам вэзут ун алт ынӂер путерник, каре се кобора дин чер ынвэлуит ынтр-ун нор. Дясупра капулуй луй ера куркубеул; фаца луй ера ка соареле ши пичоареле луй ерау ка ниште стылпь де фок.
1І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, зʼодягненого в хмару, а дуга над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;
2Ын мынэ циня о кэртичикэ дескисэ. А пус пичорул дрепт пе маре ши пичорул стынг пе пэмынт
2і мав він в руцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю,
3ши а стригат ку глас таре, кум рэкнеште ун леу. Кынд а стригат ел, челе шапте тунете ау фэкут сэ се аудэ гласуриле лор.
3і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами.
4Ши кынд ау фэкут челе шапте тунете сэ се аудэ гласуриле лор, ерам гата сэ мэ апук сэ скриу; ши ам аузит дин чер ун глас, каре зичя: „Печетлуеште че ау спус челе шапте тунете ши ну скрие че ау спус!”
4І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не пиши сього.
5Ши ынӂерул пе каре-л вэзусем стынд ын пичоаре пе маре ши пе пэмынт шь-а ридикат мына дряптэ спре чер
5І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба,
6ши а журат пе Чел че есте виу ын вечий вечилор, каре а фэкут черул ши лукруриле дин ел, пэмынтул ши лукруриле де пе ел, маря ши лукруриле дин еа, кэ ну ва май фи ничо зэбавэ,
6і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу;
7чи кэ, ын зилеле ын каре ынӂерул ал шаптеля ва суна дин трымбица луй, се ва сфырши тайна луй Думнезеу, дупэ вестя бунэ веститэ де Ел робилор Сэй пророчилор.
7тільки в днї голосу семого ангела коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.
8Ши гласул пе каре-л аузисем дин чер мь-а ворбит дин ноу ши мь-а зис: „Ду-те де я кэртичика дескисэ дин мына ынӂерулуй каре стэ ын пичоаре пе маре ши пе пэмынт!”
8І голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.
9М-ам дус ла ынӂер ши й-ам черут сэ-мь дя кэртичика. „Я-о”, мь-а зис ел, „ши мэнынк-о; еа ыць ва амэры пынтечеле, дар ын гура та ва фи дулче ка мьеря.”
9І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і зʼїж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.
10Ам луат кэртичика дин мына ынӂерулуй ши ам мынкат-о: ын гура мя а фост дулче ка мьеря, дар, дупэ че ам мынкат-о, ми с-а умплут пынтечеле де амэрэчуне.
10І приняв я книжку з руки ангела, і зʼїв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли зʼїв її, то стало гірко в животї моїм.
11Апой мь-а зис: „Требуе сэ пророчешть дин ноу ку привире ла мулте нороаде, нямурь, лимбь ши ымпэраць.”
11І рече менї: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.