Апокалипса 12
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын чер с-а арэтат ун семн маре – о фемее ынвэлуитэ ын соаре, ку луна суб пичоаре ши ку о кунунэ де доуэспрезече стеле пе кап.
1І явилась велика ознака на небі, — жінка зʼодягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.
2Еа ера ынсэрчинатэ, ципа ын дурериле наштерий ши авя ун маре кин ка сэ наскэ.
2І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.
3Ын чер с-а май арэтат ун алт семн: ятэ, с-а вэзут ун маре балаур рошу, ку шапте капете, зече коарне ши шапте кунунь ымпэрэтешть пе капете.
3І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сїм і десять рогів, а на головах його сїм корон.
4Ку коада трэӂя дупэ ел а трея парте дин стелеле черулуй ши ле арунка пе пэмынт. Балаурул а стат ынаинтя фемеий каре стэтя сэ наскэ, пентру ка сэ-й мэнынче копилул, кынд ыл ва наште.
4А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.
5Еа а нэскут ун фиу, ун копил де парте бэрбэтяскэ. Ел аре сэ кырмуяскэ тоате нямуриле ку ун тояг де фер. Копилул а фост рэпит ла Думнезеу ши ла скаунул Луй де домние.
5І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.
6Ши фемея а фуӂит ын пустиу, ынтр-ун лок прегэтит де Думнезеу, ка сэ фие хрэнитэ аколо о мие доуэ суте шайзечь де зиле.
6А жінка втїкла у пустиню, де має місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисячу двістї шістьдесять.
7Ши ын чер с-а фэкут ун рэзбой. Михаил ши ынӂерий луй с-ау луптат ку балаурул. Ши балаурул ку ынӂерий луй с-ау луптат ши ей,
7І постала війна на небі. Михаіл і ангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,
8дар н-ау путут бируи; ши локул лор ну ли с-а май гэсит ын чер.
8і не здолїли; анї місця вже не знайдено по них на небі.
9Ши балаурул чел маре, шарпеле чел векь, нумит дяволул ши Сатана, ачела каре ыншалэ ынтряга луме, а фост арункат пе пэмынт ши ымпреунэ ку ел ау фост арункаць ши ынӂерий луй.
9І скинутий змій великий, вуж вікодавнїй, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.
10Ши ам аузит ын чер ун глас таре, каре зичя: „Акум ау венит мынтуиря, путеря ши ымпэрэция Думнезеулуй ностру ши стэпыниря Христосулуй Луй, пентру кэ пырышул фрацилор ноштри, каре зи ши ноапте ый пыра ынаинтя Думнезеулуй ностру, а фост арункат жос.
10І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.
11Ей л-ау бируит прин сынӂеле Мелулуй ши прин кувынтул мэртурисирий лор ши ну шь-ау юбит вяца кяр пынэ ла моарте.
11І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.
12Де ачея букураци-вэ, черурь ши вой каре локуиць ын черурь! Вай де вой, пэмынт ши маре! Кэч дяволул с-а коборыт ла вой купринс де о мыние маре, фииндкэ штие кэ аре пуцинэ време.”
12Тим то веселїте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час.
13Кынд с-а вэзут балаурул арункат пе пэмынт, а ынчепут сэ урмэряскэ пе фемея каре нэскусе копилул де парте бэрбэтяскэ.
13І коли увидїв змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопятко.
14Ши челе доуэ арипь але вултурулуй челуй маре ау фост дате фемеий ка сэ збоаре ку еле ын пустиу, ын локул ей, унде есте хрэнитэ о време, времь ши жумэтатя уней времь, департе де фаца шарпелуй.
14І дано жінцї дві крилї великого орла, щоб летїла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа.
15Атунч, шарпеле а арункат дин гурэ апэ, ка ун рыу, дупэ фемее, ка с-о я рыул.
15І пустив змій за жінкою з рота свою воду, наче ріку, щоб її в ріцї втопити.
16Дар пэмынтул а дат ажутор фемеий. Пэмынтул шь-а дескис гура ши а ынгицит рыул пе каре-л арункасе балаурул дин гурэ.
16А земля помогла жінцї; і отворила земля уста свої, і випила ріку, котру пустив змій з рота свого.
17Ши балаурул, мыният пе фемее, с-а дус сэ факэ рэзбой ку рэмэшица семинцей ей, ку чей каре пэзеск порунчиле луй Думнезеу ши цин мэртурия луй Исус Христос.
17І розлютив ся змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насїння її, що хоронять заповідї Божі, і мають сьвідченнє Ісуса Христа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.