Apocalypsis 10
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et vidi alium angelum fortem descendentem de cælo amictum nube, et iris in capite ejus, et facies ejus erat ut sol, et pedes ejus tamquam columnæ ignis:
1І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, зʼодягненого в хмару, а дуга над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;
2et habebat in manu sua libellum apertum: et posuit pedem suum dextrum super mare, sinistrum autem super terram:
2і мав він в руцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю,
3et clamavit voce magna, quemadmodum cum leo rugit. Et cum clamasset, locuta sunt septem tonitrua voces suas.
3і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами.
4Et cum locuta fuissent septem tonitrua voces suas, ego scripturus eram: et audivi vocem de cælo dicentem mihi: Signa quæ locuta sunt septem tonitrua: et noli ea scribere.
4І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не пиши сього.
5Et angelus, quem vidi stantem super mare et super terram, levavit manum suam ad cælum:
5І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба,
6et juravit per viventem in sæcula sæculorum, qui creavit cælum, et ea quæ in eo sunt: et terram, et ea quæ in ea sunt: et mare, et ea quæ in eo sunt: Quia tempus non erit amplius:
6і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу;
7sed in diebus vocis septimi angeli, cum cœperit tuba canere, consummabitur mysterium Dei sicut evangelizavit per servos suos prophetas.
7тільки в днї голосу семого ангела коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.
8Et audivi vocem de cælo iterum loquentem mecum, et dicentem: Vade, et accipe librum apertum de manu angeli stantis super mare, et super terram.
8І голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.
9Et abii ad angelum, dicens ei, ut daret mihi librum. Et dixit mihi: Accipe librum, et devora illum: et faciet amaricari ventrem tuum, sed in ore tuo erit dulce tamquam mel.
9І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і зʼїж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.
10Et accepi librum de manu angeli, et devoravi illum: et erat in ore meo tamquam mel dulce, et cum devorassem eum, amaricatus est venter meus:
10І приняв я книжку з руки ангела, і зʼїв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли зʼїв її, то стало гірко в животї моїм.
11et dixit mihi: Oportet te iterum prophetare gentibus, et populis, et linguis, et regibus multis.
11І рече менї: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.