Естера 9
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын луна а доуэспрезечя, адикэ луна Адар, ын а трейспрезечя зи а луний, зиуа ын каре авя сэ се адукэ ла ындеплинире порунка ши хотэрыря ымпэратулуй, ши кынд врэжмаший иудеилор нэдэждуисерэ сэ стэпыняскэ песте ей, с-а ынтымплат токмай димпотривэ, кэ иудеий ау стэпынит асупра врэжмашилор лор.
1Дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, на тринайцятий день його, настав час, щоб здїйснився приказ царя і його наказ, в той день, коли вороги Юдеїв сподївались взяти власть над ними, а випало навідворот, що самі Юдеї взяли верх над ворогами своїми, —
2Иудеий с-ау стрынс ын четэциле лор, ын тоате цинутуриле ымпэратулуй Ахашверош, ка сэ пунэ мына пе чей че кэутау сэ-й пярдэ. Нимень н-а путут сэ ле стя ымпотривэ, кэч фрика де ей апукасе пе тоате попоареле!
2Зібрались Юдеї в своїх містах по всїх краях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на тих, що задумали проти них лихо; й нїхто не міг проти них стати, бо страх перед ними напав на всї народи.
3Ши тоць май-марий цинутурилор, кэпетенииле оштирий, дрегэторий, службаший ымпэратулуй ау сприжинит пе иудей дин причина фричий пе каре ле-о инсуфла Мардохеу.
3І всї князї по країнах, і сатрапи й начальники над областями, й виконателї справ царських піддержували Юдеїв, бо напав був на них страх перед Мардохейом.
4Кэч Мардохеу ера путерник ын каса ымпэратулуй ши файма луй се рэспындя ын тоате цинутуриле, пентру кэ ажунӂя дин че ын че май путерник.
4Бо великий був Мардохей в домі в царя, і слава про нього розходилась по всїх краях, бо сей чоловік, Мардохей, підоймався щораз то висше.
5Иудеий ау учис ку ловитурь де сабие пе тоць врэжмаший лор, й-ау оморыт ши й-ау прэпэдит. Ау фэкут че ау врут ку врэжмаший лор.
5І вбивали Юдеї всїх ворогів своїх, витинаючи мечем, вигублюючи й викорінюючи, й чинили з ворогами своїми, що хотїли.
6Ын капитала Суса, иудеий ау учис ши ау прэпэдит чинч суте де оамень
6В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ, (окрім)
7ши ау ынжунгият пе Паршандата, Далфон, Аспата,
7Паршандата, й Далфона, й Асфата,
8Пората, Адалия, Аридата,
8І Пората, й Адаля, і Аридата,
9Пармашта, Аризай, Аридай ши Ваиезата,
9І Пармашта, й Арисаї, і Аридаї, і Ваєзата —
10чей зече фий ай луй Хаман, фиул луй Хамедата, врэжмашул иудеилор. Дар н-ау пус мына пе авериле лор.
10Десятьох синів Амана, сина Амадатового, ворога Юдеїв, та до грабування не простягали рук своїх.
11Ын зиуа ачея, нумэрул челор че фусесерэ учишь ын капитала Суса а ажунс ла куноштинца ымпэратулуй.
11Того ж таки дня сказано цареві про число вбитих у Сузах, престольному містї.
12Ши ымпэратул а зис ымпэрэтесей Естера: „Иудеий ау учис ши ау прэпэдит ын капитала Суса чинч суте де оамень ши пе чей зече фий ай луй Хаман. Че вор фи фэкут ын челелалте цинутурь але ымпэратулуй? Каре-ць есте череря? Еа ыць ва фи ымплинитэ. Че май дорешть? Вей кэпэта.”
12І сказав царь царицї Естері: В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ; що ж вони зробили по инших країнах царевих? Яке ж твоє бажаннє? й воно буде вдоволене. І яка ще твоя просьба? вона буде здїйснена.
13Естера а рэспунс: „Дакэ ымпэратул гэсеште ку кале, сэ фие ынгэдуит иудеилор каре сунт ла Суса сэ факэ ши мыне дупэ порунка де азь ши сэ спынзуре пе лемн пе чей зече фий ай луй Хаман.”
13І сказала Естер: Коли цареві до вподоби, то нехай би було дозволено Юдеям, що в Сузах, робити те ж саме й завтра, що сьогоднї, та й нехай би й десятьох синів Аманових повісили на дереві.
14Ши ымпэратул а порунчит сэ се факэ аша. Порунка а фост адусэ ла куноштинца попорулуй дин Суса. Ау спынзурат пе чей зече фий ай луй Хаман.
14І повелїв царь так зробити; й дано наказ в Сузах, і десятьох синів Аманових повішено.
15Иудеий каре се афлау ын Суса с-ау стрынс дин ноу ын а пайспрезечя зи а луний Адар ши ау учис ын Суса трей суте де оамень. Дар н-ау пус мына пе авериле лор.
15І зібрались Юдеї, що в Сузах, так само й чотирнайцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах триста чоловіка, до грабіжі ж не простягали рук своїх.
16Чейлалць иудей дин челелалте цинутурь але ымпэратулуй с-ау стрынс ши шь-ау апэрат вяца. Ау кэпэтат астфел одихнэ, скэпынд де врэжмаший лор, ши ау учис шаптезечь ши чинч де мий дин чей че ле ерау врэжмашь. Дар н-ау пус мына пе авериле лор.
16Та й инші Юдеї, що знаходились в царських країнах, позбірались, щоб стати до оборони свого життя й забезпечити себе від ворогів своїх, і повбивали споміж ворогів своїх сїмдесять пять тисяч; до їх же добра не простягли руки своєї.
17Ачесте лукрурь с-ау ынтымплат ын а трейспрезечя зи а луний Адар. Ын зиуа а пайспрезечя, иудеий с-ау одихнит ши ау фэкут дин еа о зи де оспэц ши де букурие.
17Се було тринайцятого дня місяця Адара; а на чотирнайцятий день сього ж місяця вони втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
18Чей че се афлау ла Суса с-ау стрынс ын зиуа а трейспрезечя ши а пайспрезечя, дар ын зиуа а чинчспрезечя с-ау одихнит ши ау фэкут дин еа о зи де оспэц ши де букурие.
18А Юдеї, що в Сузах, збірались тринайцятого дня його й чотирнайцятого дня його, та аж на пятнайцятий день його втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
19Де ачея, иудеий де ла царэ, каре локуеск ын четэць фэрэ зидурь, ау фэкут дин зиуа а пайспрезечя а луний Адар о зи де букурие, де оспэц ши де сэрбэтоаре, ын каре ышь тримит дарурь уний алтора.
19З тієї причини Юдеї сілські, що живуть по селах та присїлках, проводять чотирнайцятий день місяця Адара в веселощах та в бенкетуваннї, як день празниковий, посилаючи подарунки один одному.
20Мардохеу а скрис ачесте лукрурь ши а тримис скрисорь тутурор иудеилор дин тоате цинутуриле ымпэратулуй Ахашверош, де апроапе ши дин депэртаре.
20І списав Мардохей сї подїї й порозсилав письма до всїх Юдеїв, що в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
21Ле порунчя сэ прэзнуяскэ ын фиекаре ан зилеле а пайспрезечя ши а чинчспрезечя але луний Адар,
21Про те, щоб вони завели в себе щорочнє сьвяткуваннє чотирнайцятого дня місяця Адара й пятнайцятого дня його,
22ка зиле ын каре кэпэтасерэ одихнэ, скэпынд де врэжмаший лор. Ле-а порунчит сэ прэзнуяскэ луна ын каре ынтристаря лор се префэкусе ын букурие ши жаля лор, ын зи де сэрбэтоаре ши сэ факэ дин ачесте зиле ниште зиле де оспэц ши де букурие, кынд сэ-шь тримитэ дарурь де мынкаре уний алтора ши сэ ымпартэ дарурь челор липсиць.
22Яко таких днїв, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє — на день сьвяточний, — щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим.
23Иудеий с-ау ындаторат сэ факэ чея че ши ынчепусерэ сэ факэ ши че ле скрисесе Мардохеу.
23І прийняли Юдеї те, що вже сами почали чинити, й про що Мардохей написав до них,
24Кэч Хаман, фиул луй Хамедата, Агагитул, врэжмашул тутурор иудеилор, фэкусе планул сэ-й пярдэ ши арункасе Пур, адикэ сорцул, ка сэ-й омоаре ши сэ-й нимичяскэ.
24Як Аман, син Амадатів, Вугеєць, ворог усїх Юдеїв, задумав був занапастити Юдеїв і кидав пур, то є жереб, щоб їх занапастити й вигубити,
25Дар Естера, венинд ынаинтя ымпэратулуй, ымпэратул а порунчит ын скрис сэ ынтоаркэ асупра капулуй луй Хаман планул чел рэу пе каре-л фэкусе ымпотрива иудеилор ши сэ-й спынзуре пе лемн пе ел ши пе фиий луй.
25І як Естер доступила до царя, і як царь видав другим листом приказ, щоб лукавий намір Амана, який він задумав на Юдеїв, обернувся на його ж голову, та щоб його й синів його повісили на дереві.
26Де ачея, зилеле ачестя с-ау нумит Пурим, де ла нумиря Пур. Потривит ку тот купринсул ачестей скрисорь, потривит ку челе че вэзусерэ ей ыншишь ши потривит ку челе че ли се ынтымпласерэ,
26Через се й назвали сї днї Пурім, від імення: пур. З сієї причини, згідно з усїма словами сього письма і з тим, що самі бачили і до чого в їх доходило,
27иудеий ау луат пентру ей, пентру сэмынца лор ши пентру тоць чей че се вор липи де ей хотэрыря ши ындаториря де нескимбат ка сэ прэзнуяскэ ын фиекаре ан ачесте доуэ зиле, ын фелул рындуит ши ла время хотэрытэ.
27Постановили Юдеї і взяли на себе й на своїх дїтей, і на всїх попристававших до них, невідмінно, щоб сьвяткувати що року два днї, як приписано, й в свій час;
28Зилеле ачестя требуяу сэ фие помените ши прэзнуите дин ням ын ням, ын фиекаре фамилие, ын фиекаре цинут ши ын фиекаре четате. Ши зилеле ачестя, Пурим, ну требуяу десфиинцате ничодатэ дин мижлокул иудеилор, нич сэ се штяргэ адучеря аминте де еле принтре урмаший лор.
28Та щоб сї днї були памятними і сьвятковано їх від роду до роду в кожному поколїннї, в кожному краю і в кожному містї; і щоб сї днї Пурім не були визаконені в Юдеїв, і спомин про них не зник у дїтей їх.
29Ымпэрэтяса Естера, фата луй Абихаил, ши иудеул Мардохеу ау скрис стэруитор а доуа оарэ пентру ка сэ ынтэряскэ скрисоаря привитоаре ла Пурим.
29Та й цариця Естер, дочка Абихаїлова, й Мардохей, Юдей, написали так само з усією намогою, щоб виконувано се друге письмо про Пурім,
30Ау тримис скрисорь тутурор иудеилор ын челе о сутэ доуэзечь ши шапте де цинутурь але ымпэратулуй Ахашверош. Еле куприндяу кувинте де паче ши де крединчошие,
30І послали письма до всїх Юдеїв в сто двайцятьох і сїмох областях Артаксерксового царства з словами мира й правди,
31ынтэринд цинеря ачестор зиле Пурим ла время хотэрытэ, кум ле рындуисерэ иудеул Мардохеу ши ымпэрэтяса Естера пентру ей ши кум ши ле рындуисерэ ши пентру ей ыншишь ши пентру сэмынца лор, ку прилежул постулуй лор ши ципетелор лор.
31Щоб вони твердо держали сї днї Пурім в призначений час, який постановив про них Мардохей Юдей і цариця Естер, і як вони самі призначили їх про себе й про дїтей своїх, яко днї посту та покликання (до Бога).
32Порунка Естерей а ынтэрит ашезаря ачестей сэрбэторь Пурим, ши лукрул ачеста а фост скрис ын карте.
32Так приказ Естерин ствердив се оповіданнє про Пурім, і його записано в книгу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.