Естера 6
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын ноаптя ачея, ымпэратул н-а путут сэ доармэ ши а порунчит сэ-й адукэ лынгэ ел Картя Адучерилор аминте, Кроничиле. Ле-ау читит ынаинтя ымпэратулуй
1Тієї ночі відняв Господь сон у царя, і він звелїв (слузї) принести памяткову книгу дневних записок, і читали їх перед царем,
2ши с-а гэсит скрис че дескоперисе Мардохеу ку привире ла Бигтан ши Тереш, чей дой фамень ай ымпэратулуй, пэзиторий прагулуй, каре воисерэ сэ ынтиндэ мына асупра ымпэратулуй Ахашверош.
2І знайшли записане, як Мардохей виповів на Гавату й Тарру, двох скопцїв царських, бувших на сторожі коло порога, що задумували наложити руку на царя Артаксеркса.
3Ымпэратул а зис: „Че чинсте ши мэрире и с-а фэкут луй Мардохеу пентру ачаста?” „Ну и с-а фэкут нимик”, ау рэспунс чей че служяу ымпэратулуй.
3І промовив царь: Яку честь і відзнаку дано за се Мардохейові? І відповіли двораки цареві, служивші при йому: Нїчого не вчинено для нього.
4Атунч, ымпэратул а зис: „Чине есте ын курте?” (Хаман венисе ын куртя де афарэ а касей ымпэратулуй сэ чарэ ымпэратулуй сэ спынзуре пе Мардохеу пе лемнул пе каре-л прегэтисе пентру ел.)
4І сказав царь: Хто в дворі? А Аман прийшов тодї у двір царського дому поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на дереві, що він зладив йому.
5Служиторий ымпэратулуй й-ау рэспунс: „Хаман есте ын курте.” Ши ымпэратул а зис: „Сэ интре.”
5Двораки ж сказали цареві: Се Аман стоїть у дворі. І сказав царь: Нехай увийде.
6Хаман а интрат ши ымпэратул й-а зис: „Че требуе фэкут пентру ун ом пе каре вря сэ-л чинстяскэ ымпэратул?” Хаман шь-а зис ын сине: „Пе чине алтул декыт пе мине ар вря ымпэратул сэ-л чинстяскэ?”
6І ввійшов Аман. І сказав йому царь: Що б зробити тому чоловікові, що царь хоче його відзначити почестю? Аман помислив в свойму серцї: Кому ж инчому схоче царь зробити пошану, окрім мене?
7Ши Хаман а рэспунс ымпэратулуй: „Омулуй пе каре вря ымпэратул сэ-л чинстяскэ,
7І сказав Аман цареві: Про того чоловіка, що царь хоче його відзначити почестю,
8требуе сэ и се адукэ хайна ымпэрэтяскэ, ачея ку каре се ымбракэ ымпэратул, ши калул пе каре кэлэреште ымпэратул ши сэ и се пунэ кунуна ымпэрэтяскэ пе кап.
8Нехай принесуть убраннє царське, в яке вдягається царь, і приведуть коня, що на йому їздить царь, надїнуть царський вінець на голову його,
9Сэ се дя хайна ши калул унея дин кэпетенииле де сямэ але ымпэратулуй, апой сэ ымбраче ку хайна пе омул ачела пе каре вря сэ-л чинстяскэ ымпэратул, сэ-л плимбе кэларе пе кал прин локул дескис ал четэций ши сэ се стриӂе ынаинтя луй: ‘Аша се фаче омулуй пе каре вря ымпэратул сэ-л чинстяскэ!’”
9І нехай дадуть убраннє й коня в в руки одному з перших князїв царських, — і вберуть того чоловіка, що його царь хоче пошанувати честю, і вивезуть його на конї на міський майдан, і покликають перед ним: Так робиться тому чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
10Ымпэратул й-а зис луй Хаман: „Я ындатэ хайна ши калул, кум ай зис, ши фэ аша иудеулуй Мардохеу, каре шаде ла поарта ымпэратулуй. Ну лэса нефэкут нимик дин че ай спус.”
10І сказав царь Аманові: Зараз же візьмі убраннє й коня, як ти сказав, і зроби се Юдейові Мардохейові, що сидить коло царської брами; нїчого не помини з усього, що ти казав.
11Ши Хаман а луат хайна ши калул, а ымбрэкат пе Мардохеу, л-а плимбат кэларе пе кал прин локул дескис ал четэций ши а стригат ынаинтя луй: „Аша се фаче омулуй пе каре вря ымпэратул сэ-л чинстяскэ!”
11І взяв Аман убраннє й коня, і вбрав Мардохея, і вивів його на конї на міський майдан і покликував перед ним: Так робиться чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
12Мардохеу с-а ынторс ла поарта ымпэратулуй, ши Хаман с-а дус ын грабэ акасэ, мыхнит ши ку капул акоперит.
12І вернувся Мардохей до царської брами. А Аман пійшов чимскорше до своєї господи, смутний, закривши голову.
13Хаман а историсит невестей сале Зереш ши тутурор приетенилор сэй тот че и се ынтымпласе. Ши ынцелепций луй ши невастэ-са Зереш й-ау зис: „Дакэ Мардохеу, ынаинтя кэруя ай ынчепут сэ казь, есте дин нямул иудеилор, ну вей путя фаче нимик ымпотрива луй, чи вей кэдя ынаинтя луй.”
13І розказав Аман Зереші, своїй жінцї, і всїм своїм приятелям усе, що з ним лучилось. І сказали йому мудрецї його й Зереша, жінка його: Коли Мардохей з роду Юдеїв, через котрого ти почав впадати, то не переможеш його, а напевно впадеш перед ним.
14Пе кынд ый ворбяу ей ынкэ, ау венит фамений ымпэратулуй ши ау луат ындатэ пе Хаман ла оспэцул пе каре-л прегэтисе Естера.
14Ще вони розмовляли з ним, аж прийшли скопцї цареві й квапили на Амана, щоб ійшов на гостину, що зготувала Естер.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.