Деутерономул 9
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Аскултэ, Исраеле! Астэзь вей трече Йорданул, ка сэ те фачь стэпын пе ниште нямурь май марь ши май путерниче декыт тине, пе четэць марь ши ынтэрите пынэ ла чер,
1Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
2пе ун попор маре ши ыналт ла статурэ, пе копиий луй Анак, пе каре-й куношть ши деспре каре ай аузит зикынду-се: ‘Чине ва путя сэ стя ымпотрива копиилор луй Анак!’
2Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
3Сэ штий азь кэ Домнул Думнезеул тэу ва мерӂе Ел Ынсушь ынаинтя та, ка ун фок мистуитор; Ел ый ва нимичи, Ел ый ва смери ынаинтя та; ши ту ый вей изгони, ый вей перде курынд, кум ць-а спус Домнул.
3Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
4Кынд ый ва изгони Домнул Думнезеул тэу динаинтя та, сэ ну зичь ын инима та: ‘Пентру бунэтатя мя м-а фэкут Домнул сэ интру ын стэпыниря цэрий ачестея.’ Кэч дин причина рэутэций нямурилор ачелора ле изгонеште Домнул динаинтя та.
4Як випре їх Господь Бог твїй, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
5Ну, ну пентру бунэтатя та, нич пентру курэция инимий тале интри ту ын стэпыниря цэрий лор, чи дин причина рэутэций ачестор нямурь ле изгонеште Домнул Думнезеул тэу динаинтя та ши ка сэ ымплиняскэ астфел кувынтул прин каре Домнул С-а журат пэринцилор тэй, луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков.
5Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
6Сэ штий дар кэ ну дин причина бунэтэций тале ыць дэ Домнул Думнезеул тэу ачя царэ бунэ ка с-о стэпынешть, кэч ту ешть ун попор таре ынкэпэцынат.
6Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ.
7Аду-ць аминте ши ну уйта кум ай ацыцат мыния Домнулуй Думнезеулуй тэу ын пустиу. Дин зиуа кынд ай ешит дин цара Еӂиптулуй пынэ ла сосиря воастрэ ын локул ачеста, тот рэзврэтиць ымпотрива Домнулуй аць фост!
7Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
8Ла Хореб, атыта аць ацыцат мыния Домнулуй ынкыт Домнул С-а мыният пе вой ши воя сэ вэ нимичяскэ.
8І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
9Кынд м-ам суит пе мунте, ка сэ яу таблеле де пятрэ, таблеле легэмынтулуй пе каре л-а фэкут Домнул ку вой, ам рэмас пе мунте патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць, фэрэ сэ мэнынк пыне ши фэрэ сэ бяу апэ,
9Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
10ши Домнул мь-а дат челе доуэ табле де пятрэ, скрисе ку деӂетул луй Думнезеу ши купринзынд тоате кувинтеле пе каре ви ле спусесе Домнул пе мунте, дин мижлокул фокулуй, ын зиуа кынд тот попорул ера адунат.
10І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
11Дупэ ачеле патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць, Домнул мь-а дат челе доуэ табле де пятрэ, таблеле легэмынтулуй.
11Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
12Домнул мь-а зис атунч: ‘Скоалэ-те ши кобоарэ-те ын грабэ де аич, кэч попорул тэу, пе каре л-ай скос дин Еӂипт, с-а стрикат. С-ау абэтут курынд де ла каля пе каре ле-ам арэтат-о: шь-ау фэкут ун кип турнат.’
12І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
13Домнул мь-а зис: ‘Еу вэд кэ попорул ачеста есте ун попор таре ынкэпэцынат.
13І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
14Ласэ-мэ сэ-й нимическ ши сэ ле штерг нумеле де суб черурь, яр пе тине те вой фаче ун ням май путерник ши май маре ла нумэр декыт попорул ачеста.’
14Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
15М-ам ынторс ши м-ам коборыт де пе мунте, каре ера тот нумай фок, ку челе доуэ табле але легэмынтулуй ын амындоуэ мыниле меле.
15І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
16М-ам уйтат, ши ятэ кэ пэкэтуисерэць ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй востру, вэ фэкусерэць ун вицел турнат, вэ депэртасерэць курынд де ла каля пе каре в-о арэтасе Домнул.
16І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
17Ам апукат атунч челе доуэ табле, ле-ам арункат дин мыниле меле ши ле-ам сфэрымат суб окий воштри.
17І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
18М-ам арункат ку фаца ла пэмынт ынаинтя Домнулуй, ка май ынаинте, патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць, фэрэ сэ мэнынк ши фэрэ сэ бяу апэ, дин причина тутурор пэкателор пе каре ле сэвыршисерэць, фэкынд че есте рэу ынаинтя Домнулуй, ка сэ-Л мынияць.
18І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
19Кэч мэ ынгрозисем ла ведеря мынией ши урӂией де каре ера купринс Домнул ымпотрива воастрэ, пынэ аколо ынкыт воя сэ вэ нимичяскэ. Дар Домнул м-а аскултат ши де дата ачаста.
19Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
20Домнул, де асеменя, ера фоарте мыният ши пе Аарон, аша ынкыт воя сэ-л пярдэ, ши еу м-ам ругат атунч ши пентру ел.
20І на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
21Ам луат вицелул пе каре-л фэкусерэць, исправа пэкатулуй востру, л-ам арс ын фок, л-ам сфэрымат пынэ с-а фэкут праф ши ам арункат прафул ачела ын пырыул каре курӂя дин мунте.
21А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
22Апой, ла Табеера, ла Маса ши ла Киброт-Хатаава, вой ярэшь аць ацыцат мыния Домнулуй.
22Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
23Ши кынд в-а тримис Домнул де ла Кадес-Барня, зикынд: ‘Суици-вэ ши луаць ын стэпынире цара пе каре в-о дау!’ вой в-аць рэзврэтит ымпотрива порунчий Домнулуй Думнезеулуй востру, н-аць авут крединцэ ын Ел ши н-аць аскултат гласул Луй.
23І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
24В-аць тот рэзврэтит ымпотрива Домнулуй де кынд вэ куноск.
24Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
25М-ам арункат ку фаца ла пэмынт ынаинтя Домнулуй: патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць м-ам арункат ку фаца ла пэмынт, пентру кэ Домнул спусесе кэ вря сэ вэ нимичяскэ.
25І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас.
26М-ам ругат Домнулуй ши ам зис: ‘Стэпыне Доамне, ну нимичи пе попорул Тэу, моштениря Та пе каре ай рэскумпэрат-о ын мэримя Та, пе каре ай скос-о дин Еӂипт прин мына Та чя путерникэ.
26І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
27Аду-ць аминте де робий тэй: Авраам, Исаак ши Иаков. Ну кэута ла ындэрэтничия ачестуй попор, ла рэутатя луй ши ла пэкатул луй,
27Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
28ка ну кумва цара дин каре не-ай скос сэ зикэ: «Пентру кэ Домнул н-авя путере сэ-й дукэ ын цара пе каре ле-о фэгэдуисе ши пентру кэ-й ура, де ачея й-а скос ка сэ-й омоаре ын пустиу.»
28Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.
29Тотушь ей сунт попорул Тэу ши моштениря Та пе каре ай скос-о дин Еӂипт ку мына Та чя путерникэ ши ку брацул Тэу чел ынтинс.’
29Все ж бо таки вони люди і наслїддє твоє, що ти вивів твоєю великою потугою і простягненою рукою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.