Olrhaepnah 9
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Israel nang loh hnatun lah. Nang lakah aka len tih aka tlung khopuei dangka neh vong cak loh vaan duela aka sang namtom rhoek te paan ham neh huul hamla tihnin ah Jordan ke kat laeh.
1Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
2Anakim ca rhoek tah pilnam khaw len tih sang. Te te na ming tih na yaak coeng. Anakim ca rhoek kah mikhmuh ah unim aka pai?
2Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
3BOEIPA na Pathen loh nang hmai ah a caeh hnin te ming lah. Amih te hmai loh a hlawp vetih a mitmoeng sak ni. Amih te na mikhmuh ah a kunyun sak vetih na huul bitni. Te vaengah BOEIPA loh nang n'uen vanbangla amih te na milh sak banlak bitni.
3Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
4BOEIPA na Pathen loh amih te na mikhmuh lamkah a haek vaengah na thinko neh, “Ka duengnah neh he khohmuen pang sak ham BOEIPA loh kai n'khuen,” ti rhoe ti boeh. Tedae he namtom rhoek he a halangnah dongah ni BOEIPA loh nangmih mikhmuh lamkah a haek.
4Як випре їх Господь Бог твїй, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
5Na duengnah neh na thinko a dueng dongah amih khohmuen pang ham na caeh moenih. Tedae he namtom rhoek kah halangnah dongah ni BOEIPA na Pathen loh amih te nangmih mikhmuh lamkah a haek tih na pa rhoek Abraham, Isaak, Jakob taengah BOEIPA loh ol a caeng te a thoh.
5Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
6Te dongah na duengnah neh nang pilnam rhawn cak te khohmuen then pang sak ham BOEIPA na Pathen loh nang m'paek moenih tila ming lah.
6Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ.
7Khosoek ah BOEIPA na Pathen thin na toek sak uh te hnilh mueh la poek. Egypt kho na nong tak uh hnin lamloh he hmuen na pha uh due BOEIPA aka koek la khoeng na om uh.
7Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
8Horeb ah khaw BOEIPA thin na toek sak uh dongah nangmih mit sak ham duela nangmih taengah BOEIPA loh a thintoek.
8І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
9Lungto cabael rhoi doe hamla tlang la ka luei. Te tah BOEIPA loh nangmih taengah a saii paipi cabael ni. Te vaengah tlang ah khohnin sawmli neh khoyin sawmli buh caak mueh neh tui ok mueh la kho ka sak.
9Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
10Hlangping hnin ah BOEIPA loh tlang ah nangmih ham hmai khui lamkah a thui ol te lungto cabael panit dongah Pathen kutdawn loh rhuemtuet la a daek tih BOEIPA amah loh kai taengah m'paek.
10І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
11Khothaih likip neh khoyin likip bawtnah dongah BOEIPA loh paipi cabael la lungto cabael rhoi te kai m'paek.
11Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
12Te vaengah BOEIPA loh kai taengah, “Thoo, he lamloh a loe la suntla laeh. Egypt lamkah nang khuen na pilnam loh poci coeng. Amih taengah longpuei ka uen te vawl nong uh tih amamih ham mueihlawn a saii uh,” a ti.
12І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
13Te phoeiah BOEIPA loh kai m'voek bal tih, “Pilnam he ka sawt vaengah a rhawn khaw mangkhak la aka om pilnam rhoe la he.
13І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
14Kamah bueng he om mai lamtah amih te ka mit sak mai eh. A ming te khaw vaan hmui lamloh ka phae mai eh. Nang te tah namtom pilnu neh anih lakah hlangping ngai la kan saii bitni,” a ti.
14Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
15Te dongah tlang lamloh ka mael tih ka suntlak vaengah tlang te hmai loh a dom coeng. Te vaengah paipi lungpael rhoi te ka kut rhoi dongah ka poem.
15І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
16Te vaengah nangmih loh BOEIPA kah a uen longpuei lamkah vilvak na nong uh. Vaitoca kah mueihlawn te namamih ham na saii uh tih BOEIPA na Pathen taengah na tholh uh te kak ka hmuh.
16І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
17Te dongah lungpael panit te ka tuuk tih ka kut rhoi dong lamkah ka voeih tih nangmih mikhmuh ah ka rhek sak.
17І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
18Te phoeiah lamhma kah bangla khothaih likip neh khoyin likip BOEIPA mikhmuh ah ka bakop tih buh ka ca pawh, tui khaw ka o pawh. Namamih kah tholh cungkuem neh laihmuh la a mikhmuh ah thae na saii uh neh BOEIPA na veet uh.
18І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
19Nangmih phae ham pataeng BOEIPA loh nangmih taengah a thintoek tih a thintoek neh a kosi te sut ka rhih. Tedae te tue ah BOEIPA loh ka ol koep a hnatun.
19Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
20Aaron taengah khaw anih phae ham duela BOEIPA loh bahoeng a thintoek. Tedae te vaeng tue ah Aaron ham khaw ka thangthui pah.
20І на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
21Na khoeng na voep na saii uh vaitoca te khaw ka loh tih hmai neh ka hoeh. Te phoeiah laipi bangla a tip hil vuetvuet ka neet tih ka phom. Te phoeiah tlang lamkah aka long soklong ah laipi bangla ka voeih.
21А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
22Teberah ah khaw, Masah ah khaw, Kiborthhattaavah ah khaw BOEIPA kah thintoek ham koi la khoeng na om uh.
22Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
23BOEIPA loh nangmih te, “Nangmih kam paek khohmuen te cet uh lamtah pang uh,” a ti. Kadeshbarnea lamkah n'tueih vaengah khaw BOEIPA na Pathen kah ol te na koek uh bal. Amah te na tangnah uh pawt tih a ol te na hnatun uh pawh.
23І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
24Ka ming paek lamloh nangmih he BOEIPA aka koek lam ni khoeng na om uh.
24Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
25BOEIPA mikhmuh ah khothaih likip neh khoyin likip ka bakop te khaw BOEIPA loh nangmih mitmoeng sak ham a thui dongah ni ka bakop.
25І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас.
26Te vaengah BOEIPA taengah ka thangthui tih, “Ka Boeipa Yahovah aw, namah kah boeilennah dongah na lat tih tlungluen kut neh Egypt lamkah na loh na pilnam neh na rho te phae boel mai saw.
26І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
27Na sal rhoek Abraham, Isaak neh Jakob te poek lamtah pilnam kah mangkhak neh tholh halangnah te mael thil boel mai.
27Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
28Kaimih nang khuen nah khohmuen long tah, “Amih ham a thui pah khohmuen la amih khuen ham te BOEIPA loh coeng thai pawt tih amah kah hmuhuetnah la a om dongah khosoek ah duek sak ham ni amih te a khuen,” ti uh lah ve.
28Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.
29Tedae amih he na pilnam neh na rho ni. Te dongah ni na thadueng len neh na khuen tih na ban loh a lam thil,” ka ti nah.
29Все ж бо таки вони люди і наслїддє твоє, що ти вивів твоєю великою потугою і простягненою рукою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.