Деутерономул 28
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дакэ вей аскулта де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу, пэзинд ши ымплининд тоате порунчиле Луй пе каре ци ле дау астэзь, Домнул Думнезеул тэу ыць ва да ынтыетате асупра тутурор нямурилор де пе пэмынт.
1І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї.
2Ятэ тоате бинекувынтэриле каре вор вени песте тине ши де каре вей авя парте дакэ вей аскулта де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу:
2І зійдуть на тебе всї ʼцї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого:
3Вей фи бинекувынтат ын четате ши вей фи бинекувынтат ла кымп.
3Благословен будеш в містї і благословен на полї;
4Родул пынтечелуй тэу, родул пэмынтулуй тэу, родул турмелор тале, фэтул вачилор ши оилор тале, тоате ачестя вор фи бинекувынтате.
4Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
5Кошница ши постава та вор фи бинекувынтате.
5Благословен буде кошик твій і дїжа твоя.
6Вей фи бинекувынтат ла вениря та ши вей фи бинекувынтат ла плекаря та.
6Благословен будеш входючи, і благословен виходючи.
7Домнул ыць ва да бируинцэ асупра врэжмашилор тэй каре се вор ридика ымпотрива та; пе ун друм вор еши ымпотрива та, дар пе шапте друмурь вор фуӂи динаинтя та.
7Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою; по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою.
8Домнул ва фаче ка бинекувынтаря сэ фие ку тине ын грынареле тале ши ын тоате лукруриле пе каре вей пуне мына. Те ва бинекувынта ын цара пе каре ць-о дэ Домнул Думнезеул тэу.
8Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій.
9Вей фи пентру Домнул ун попор сфынт, кум ць-а журат Ел, дакэ вей пэзи порунчиле Домнулуй Думнезеулуй тэу ши вей умбла пе кэиле Луй.
9Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його;
10Тоате попоареле вор ведя кэ ту порць Нумеле Домнулуй ши се вор теме де тине.
10І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе.
11Домнул те ва коплеши ку бунэтэць, ынмулцинд родул трупулуй тэу, родул турмелор тале ши родул пэмынтулуй тэу, ын цара пе каре Домнул а журат пэринцилор тэй кэ ць-о ва да.
11І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі.
12Домнул ыць ва дескиде комоара Луй чя бунэ, черул, ка сэ тримитэ цэрий тале плоае ла време ши ка сэ бинекувынтезе тот лукрул мынилор тале: вей да ку ымпрумут мултор нямурь, дар ту ну вей луа ку ымпрумут.
12Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї; і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш.
13Домнул те ва фаче сэ фий кап, ну коадэ; тотдяуна вей фи сус, ши ничодатэ ну вей фи жос, дакэ вей аскулта де порунчиле Домнулуй Думнезеулуй тэу, пе каре ци ле дау астэзь, дакэ ле вей пэзи ши ле вей ымплини
13І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх,
14ши ну те вей абате нич ла дряпта, нич ла стынга де ла тоате порунчиле пе каре ви ле дау астэзь, ка сэ вэ дучець дупэ алць думнезей ши сэ ле служиць.
14І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм.
15Дар, дакэ ну вей аскулта де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу, дакэ ну вей пэзи ши ну вей ымплини тоате порунчиле Луй ши тоате леӂиле Луй, пе каре ци ле дау астэзь, ятэ тоате блестемеле каре вор вени песте тине ши де каре вей авя парте.
15Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї ʼцї прокляття і справдяться над тобою:
16Вей фи блестемат ын четате ши вей фи блестемат пе кымп.
16Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї.
17Кошница ши постава та вор фи блестемате.
17Проклят буде твій кошик і дїжа твоя.
18Родул трупулуй тэу, родул пэмынтулуй тэу, фэтул вачилор тале ши фэтул оилор тале, тоате вор фи блестемате.
18Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
19Вей фи блестемат ла вениря та ши вей фи блестемат ла плекаря та.
19Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї.
20Домнул ва тримите ымпотрива та блестемул, тулбураря ши аменинцаря ын мижлокул тутурор лукрурилор де каре те вей апука, пынэ вей фи нимичит, пынэ вей пери курынд, дин причина рэутэций фаптелор тале, каре те-а фэкут сэ Мэ пэрэсешть.
20Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене.
21Домнул ва тримите песте тине чума, пынэ те ва нимичи ын цара пе каре о вей луа ын стэпынире.
21Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її.
22Домнул те ва лови ку лингоаре, ку фригурь, ку обринтялэ, ку кэлдурэ арзэтоаре, ку сечетэ, ку руӂинэ ын грыу ши ку тэчуне, каре те вор урмэри пынэ вей пери.
22Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом; і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш.
23Черул дясупра капулуй тэу ва фи де арамэ ши пэмынтул суб тине ва фи де фер.
23І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою.
24Домнул ва тримите цэрий тале, ын лок де плоае, праф ши пулбере, каре вор кэдя дин чер песте тине пынэ вей фи нимичит.
24Заміст дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш.
25Домнул те ва фаче сэ фий бэтут де врэжмаший тэй; пе ун друм вей еши ымпотрива лор, дар пе шапте друмурь вей фуӂи динаинтя лор ши вей фи о гроазэ пентру тоате ымпэрэцииле пэмынтулуй.
25Оддавати ме тебе Господь на забій перед ворогами твоїми; по одній дорозї виходити меш проти них, а сїма шляхами втїкати меш від них, і будуть гонити тебе по всїх царствах землї.
26Трупул тэу морт ва фи храна тутурор пэсэрилор черулуй ши фярелор пэмынтулуй; ши ну ва фи нимень каре сэ ле сперие.
26І буде твій труп поживою усякому птаству піднебесному і зьвірам земним, і нїхто не буде відганяти їх.
27Домнул те ва бате ку буба ря а Еӂиптулуй, ку бубе реле ла шезут, ку рые ши ку печинӂине, де каре ну вей путя сэ те виндечь.
27Побивати ме тебе Господь Египецькими болячками, і вередами і коростою і струпом, що не здолїєш вилїчитись від них.
28Домнул те ва лови ку небуние, ку орбире, ку рэтэчире а минций
28Побивати ме тебе Господь шаленнєм і слїпотою і одеревіннєм серця;
29ши вей быжбыи пе ынтунерик зиуа-н амяза маре, ка орбул пе ынтунерик; ну вей авя норок ын требуриле тале ши ын тоате зилеле вей фи апэсат, прэдат ши ну ва фи нимень каре сэ-ць винэ ын ажутор.
29І ходити меш в полудне помацьки кругом, як слїпий мацяє в темряві, і нїщо не вдасться тобі в дорозї твоїй; всякого дня будуть тілько неволити тебе і обдирати, і нїхто не рятувати ме тебе.
30Вей авя логодникэ, ши алтул се ва кулка ку еа; вей зиди касэ, ши н-о вей локуи; вей сэди вие, ши ну вей мынка дин еа.
30Засватаєш жінку, а лежати ме з нею инший; збудуєш домівку, та й не жити меш в нїй; насадиш виноградник, та й не покористуєшся ним.
31Боул тэу ва фи ынжунгият суб окий тэй, ши ну вей мынка дин ел; ци се ва рэпи мэгарул динаинтя та ши ну ци се ва да ынапой; оиле тале вор фи дате врэжмашилор тэй ши ну ва фи нимень каре сэ-ць винэ ын ажутор.
31Бичка твого вбють перед очима твоїми, і не їсти меш з його; осла твого заберуть перед тобою, і не вернеться тобі; дрібну скотину твою пооддають ворогам твоїм, а в тебе нїкому буде рятувати її.
32Фиий тэй ши фийчеле тале вор фи даць ка робь пе мына алтуй попор; ци се вор топи окий де дор, уйтынду-те тоатэ зиуа дупэ ей, ши мына та ва фи фэрэ путере.
32Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде.
33Ун попор пе каре ну-л куношть ва мынка родул пэмынтулуй тэу ши тот венитул лукрулуй тэу ши ын тоате зилеле вей фи апэсат ши здробит.
33Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його; а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе.
34Привелиштя пе каре о вей авя суб окь те ва фаче сэ ыннебунешть.
34І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої.
35Домнул те ва лови ку о бубэ ря ла ӂенункь ши ла коапсе ши ну те вей путя виндека де еа, те ва лови де ла талпа пичорулуй пынэ ын крештетул капулуй.
35Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись.
36Домнул те ва дуче, пе тине ши ымпэратул пе каре-л вей пуне песте тине, ла ун ням пе каре ну л-ай куноскут, нич ту, нич пэринций тэй. Ши аколо, вей служи алтор думнезей, де лемн ши де пятрэ.
36Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої; і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя.
37Ши вей фи де поминэ, де батжокурэ ши де рыс принтре тоате попоареле ла каре те ва дуче Домнул.
37І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь.
38Вей семэна мултэ сэмынцэ пе кымпул тэу, ши вей стрынӂе пуцин, кэч о вор мынка тоатэ лэкустеле.
38Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш; бо пожере його сарана.
39Вей сэди вий ши ле вей лукра, дар вин ну вей бя, ба нич н-о вей кулеӂе, кэч о вор мынка вермий.
39Понасаджуєш виноградники і пообробляєш; а вина не пити меш і не збирати меш грон: бо червяк поїсть їх.
40Вей авя мэслинь пе тоатэ ынтиндеря цэрий тале, ши ну те вей унӂе ку унтделемн, кэч мэслинеле вор кэдя.
40Маслинне дерево буде в тебе по всїх займищах твоїх; та не помастишся олїєю: бо маслини твої поопадають.
41Вей наште фий ши фийче, дар ну вор фи ай тэй, кэч се вор дуче ын робие.
41Сини й дочки вродяться тобі; та вони твоїми не будуть, бо заберуть їх у полонь.
42Омизиле ыць вор мынка тоць помий ши родул пэмынтулуй.
42Усї дерева твої й плоди землї твоєї хрущ позʼїдає.
43Стрэинул каре ва фи ын мижлокул тэу се ва ридика тот май сус песте тине, яр ту те вей коборы тот май жос;
43Приходень, що серед вас, підніметься висше і висше над тобою, а ти падати меш низше і низше.
44ел ыць ва да ку ымпрумут, ши ту ну-й вей да ку ымпрумут; ел ва фи фрунтя, ши ту вей фи коада.
44Він тобі пожичати ме, ти ж не будеш йому пожичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.
45Тоате блестемеле ачестя вор вени песте тине, те вор урмэри ши те вор ажунӂе, пынэ вей фи нимичит, пентру кэ н-ай аскултат де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу, пентру кэ н-ай пэзит порунчиле Луй ши леӂиле Луй, пе каре ци ле-а дат.
45І спадуть на тебе всї ʼцї прокляття і гонити муть за тобою і постигнуть тебе, поки не погибнеш; бо не послухав єси голосу Господа, Бога твого, і не додержав ти заповідї і встанови його, що він заповідав їх тобі.
46Еле вор фи вешник ка ниште семне ши минунь пентру тине ши сэмынца та.
46І будуть сї прокляття на тобі ознакою й дивом і на твому насїнню по віки.
47Пентру кэ, ын мижлокул белшугулуй тутурор лукрурилор, н-ай служит Домнулуй Думнезеулуй тэу ку букурие ши ку драгэ инимэ,
47За те, що ти не служив Господеві, Богу твому, радїючи серцем у всїх достатках,
48вей служи, ын мижлокул фоамей, сетей, голичуний ши липсей де тоате, врэжмашилор тэй, пе каре-й ва тримите Домнул ымпотрива та. Ел ыць ва пуне пе грумаз ун жуг де фер пынэ те ва нимичи.
48Служити меш ворогам твоїм, що пішле їх на тебе Господь, в голодї й холодї терплючи смагу і недостаток у всьому. І положить він зелїзне ярмо на шию тобі, поки не знївечить тебе.
49Домнул ва адуче де департе, де ла марӂиниле пэмынтулуй, ун ням каре ва кэдя песте тине ку збор де вултур, ун ням а кэруй лимбэ н-о вей ынцелеӂе,
49Господь наведе на тебе нарід здалека, з кіньця землї; як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш;
50ун ням ку ынфэцишаря сэлбатикэ ши каре ну се ва сфии де чел бэтрын, нич ну ва авя милэ де копий.
50Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується;
51Ел ва мынка родул турмелор тале ши родул пэмынтулуй тэу пынэ вей фи нимичит; ну-ць ва лэса нич грыу, нич муст, нич унтделемн, нич вицеий де ла вачь, нич меий де ла ой пынэ те ва фаче сэ перь.
51Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе; що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе.
52Те ва ымпресура ын тоате четэциле тале пынэ ыць вор кэдя зидуриле, ачесте зидурь ыналте ши тарь, ын каре ыць пусесешь ынкредеря пе тоатэ ынтиндеря цэрий тале; те ва ымпресура ын тоате четэциле тале, ын тоатэ цара пе каре ць-о дэ Домнул Думнезеул тэу.
52І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав; і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій.
53Ын стрымтораря ши неказул ын каре те ва адуче врэжмашул тэу, вей мынка родул трупулуй тэу, карня фиилор ши фийчелор тале, пе каре ци-й ва да Домнул Думнезеул тэу.
53А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої.
54Омул чел май ӂингаш ши чел май милос динтре вой се ва уйта рэу ла фрателе сэу, ла неваста каре се одихнеште пе сынул луй, ла копиий пе каре й-а круцат:
54Чоловік самий рознїжений і мяхкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив,
55ну ва да ничунуя дин ей дин карня копиилор луй ку каре се хрэнеште, фииндкэ ну-й ва май рэмыне нимик ын мижлокул стрымторэрий ши неказулуй ын каре те ва адуче врэжмашул тэу ын тоате четэциле тале.
55Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх.
56Фемея чя май ӂингашэ ши чя май милоасэ динтре вой, каре, де ӂингашэ ши милоасэ че ера, ну штия кум сэ калче май ушор ку пичорул пе пэмынт, ва приви фэрэ милэ пе бэрбатул каре се одихнеште ла сынул ей, пе фиул ши пе фийка ей:
56Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх
57ну ле ва да нимик дин пелица ноу-нэскутулуй, пелицэ ешитэ динтре пичоареле ей ши дин копиий пе каре-й ва наште, кэч, дукынд липсэ де тоате, ый ва мынка ын аскунс, дин причина стрымторэрий ши неказулуй ын каре те ва адуче врэжмашул тэу ын четэциле тале.
57Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона зʼїсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.
58Дакэ ну вей пэзи ши ну вей ымплини тоате кувинтеле леӂий ачестея, скрисе ын картя ачаста, дакэ ну те вей теме де ачест Нуме слэвит ши ынфрикошат, адикэ де Домнул Думнезеул тэу,
58Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого,
59Домнул те ва лови ын кип минунат, пе тине ши сэмынца та, ку рэнь марь ши ынделунгате, ку боль греле ши некурмате.
59Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари; великі і довгі муки і злі та й довгі немочі.
60Ва адуче песте тине тоате болиле Еӂиптулуй де каре тремурай, ши еле се вор липи де тине.
60І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся; і причіпляться вони до тебе.
61Ба ынкэ, Домнул ва адуче песте тине, пынэ вей фи нимичит, тоате фелуриле де боль ши де рэнь каре ну сунт помените ын картя леӂий ачестея.
61Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе.
62Дупэ че аць фост атыт де мулць, ка стелеле черулуй, ну вець май рэмыне декыт ун мик нумэр, пентру кэ н-ай аскултат де гласул Домнулуй Думнезеулуй тэу.
62І зостанетесь ви малолюдними, а були ви лїчбою такі, як зорі небесні; бо ти не послухав голосу Господа Бога твого.
63Дупэ кум Домнул Се букура сэ вэ факэ бине ши сэ вэ ынмулцяскэ, тот аша Домнул Се ва букура сэ вэ пярдэ ши сэ вэ нимичяскэ, ши вець фи смулшь дин цара пе каре о вей луа ын стэпынире.
63І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.
64Домнул те ва ымпрэштия принтре тоате нямуриле, де ла о марӂине а пэмынтулуй пынэ ла чялалтэ, ши аколо вей служи алтор думнезей, пе каре ну й-ай куноскут нич ту, нич пэринций тэй, думнезей де лемн ши де пятрэ.
64І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кіньця до кіньця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.
65Ынтре ачесте нямурь, ну вей фи лиништит ши ну вей авя ун лок де одихнэ пентру талпа пичоарелор тале. Домнул ыць ва фаче инима фрикоасэ, окий лынчези ши суфлетул ындурерат.
65І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.
66Вяца ыць ва ста нехотэрытэ ынаинте, вей тремура зи ши ноапте, ну вей фи сигур де вяца та.
66І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.
67Ын гроаза каре-ць ва умпле инима ши ын фаца лукрурилор пе каре ци ле вор ведя окий, диминяца вей зиче: ‘О, де ар вени сяра!’ ши сяра вей зиче: ‘О, де ар вени диминяца!’
67Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов — від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.
68Ши Домнул те ва ынтоарче пе корэбий ын Еӂипт, ши вей фаче друмул ачеста деспре каре-ць спусесем: ‘Сэ ну-л май везь!’ Аколо, вэ вець винде врэжмашилор воштри, ка робь ши роабе, ши ну ва фи нимень сэ вэ кумпере.”
68І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.
no verse 69 in this text
69Се слова завіту, що Господь заповідав Мойсейові вчинити з синами Ізраїля, в Моабській землї, окрім завіту, що вчинив з ними на Гореб горі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.