Деутерономул 4
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Акум, Исраеле, аскултэ леӂиле ши порунчиле пе каре вэ ынвэц сэ ле пэзиць. Ымплиници-ле, пентру ка сэ трэиць ши сэ интраць ын стэпыниря цэрий пе каре в-о дэ Домнул Думнезеул пэринцилор воштри.
1Послухай же тепер, Ізраїлю, про установи і суди, що навчаю вас сповняти їх, щоб ви жили й прийшовши одержали землю, що надїлив вам Господь, Бог батьків ваших.
2Сэ н-адэугаць нимик ла челе че вэ порунческ еу ши сэ ну скэдець нимик дин еле, чи сэ пэзиць порунчиле Домнулуй Думнезеулуй востру, аша кум ви ле дау еу.
2Не прибавите ви до слова, що я заповідаю вам, і не вбавите нїчого, пильнуючи заповідей Господа, Бога вашого, що їх заповідаю вам.
3Аць вэзут ку окий воштри че а фэкут Домнул ку прилежул фаптей луй Баал-Пеор: Домнул Думнезеул тэу а нимичит дин мижлокул тэу пе тоць ачея каре се дусесерэ дупэ Баал-Пеор.
3Очі ваші бачили, що вдїяв Господь з Бааль Пеором; всї бо, хто ходив слїдом за Бааль-Пеором, вигубив їх Господь, Бог твій, з між вас;
4Яр вой, каре в-аць алипит де Домнул Думнезеул востру, сунтець тоць вий астэзь.
4Ви ж, которі держались Господа, Бога вашого, ви всї живі по сей день.
5Ятэ, в-ам ынвэцат леӂь ши порунчь, кум мь-а порунчит Домнул Думнезеул меу, ка сэ ле ымплиниць ын цара пе каре о вець луа ын стэпынире.
5Гледи, навчив я вас установ і присудів, як заповідав менї Господь, Бог мій, щоб ви сповняли їх серед землї, що до неї прийдете, щоб заняти її.
6Сэ ле пэзиць ши сэ ле ымплиниць, кэч ачаста ва фи ынцелепчуня ши причеперя воастрэ ынаинтя попоарелор, каре вор аузи ворбинду-се де тоате ачесте леӂь ши вор зиче: ‘Ачест ням маре есте ун попор ку тотул ынцелепт ши причепут!’
6Пильнуйте ж і сповняйте їх! Бо се мудрість і розум ваш перед очима народів, що чути муть всї встанови сї й казати муть: Сей великий нарід справдї мудрий і розумний нарід.
7Каре есте, ын адевэр, нямул ачела аша де маре ынкыт сэ фи авут пе думнезеий луй аша де апроапе кум авем ной пе Домнул Думнезеул ностру, орь де кыте орь Ыл кемэм?
7Де бо на сьвітї такий великий нарід, в котрого так близький Бог, як Господь, Бог наш, у всьому, про що тільки кличемо до його?
8Ши каре есте нямул ачела аша де маре ынкыт сэ айбэ леӂь ши порунчь аша де дрепте кум есте тоатэ леӂя ачаста пе каре в-о пун астэзь ынаинте?
8І який се великий нарід, що в його установи і присуди такі справедливі, як увесь закон сей, що я поставив вам оце?
9Нумай я сяма асупра та ши вегязэ ку луаре аминте асупра суфлетулуй тэу ын тоате зилеле веций тале, ка ну кумва сэ уйць лукруриле пе каре ци ле-ау вэзут окий ши сэ-ць ясэ дин инимэ; фэ-ле куноскуте копиилор тэй ши копиилор копиилор тэй.
9Тільки стережись і пильнуй душі своєї, щоб не забути дїла сї, що бачили очі твої, і щоб не відлучились вони від серця твого по всї днї життя твого! Нї! Переказуй про них синам твоїм і синам синів твоїх,
10Аду-ць аминте де зиуа кынд те-ай ынфэцишат ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу, ла Хореб, кынд Домнул мь-а зис: ‘Стрынӂе попорул ла Мине! Кэч вряу сэ-й фак сэ аудэ кувинтеле Меле, ка сэ ынвеце сэ се тямэ де Мине тот тимпул кыт вор трэи пе пэмынт ши сэ ынвеце ши пе копиий лор сэ ле пэзяскэ.’
10Про той день, як стояв єси перед Господом, Богом твоїм, під Горебом, як Господь промовляв до мене: Збери менї люд сей, щоб я дав їм почути слова мої, з котрих навчаться боятись мене по всї днї життя свого на землї, і навчать синів своїх.
11Вой в-аць апропият ши аць стат ла поалеле мунтелуй. Мунтеле ера апринс ши флэкэриле се ридикау пынэ ын инима черулуй. Ера ынтунерик, норь ши негурэ дясэ.
11І приступили ви та й поставали попід горою; а гора палала поломєм аж під саме небо і стала темрява, хмари і тьма.
12Ши Домнул в-а ворбит дин мижлокул фокулуй; вой аць аузит сунетул кувинтелор Луй, дар н-аць вэзут ничун кип, чи аць аузит доар ун глас.
12І промовив до вас Господь із поломя; ви чули голос слів його, та нїякої постатї не бачили окрім голосу.
13Ел Шь-а вестит легэмынтул Сэу, пе каре в-а порунчит сэ-л пэзиць, Челе Зече Порунчь, ши ле-а скрис пе доуэ табле де пятрэ.
13І обявив він вам свій завіт, що велїв вам чинити, десять слів; і написав їх на двох камяних таблицях.
14Ын время ачея, Домнул мь-а порунчит сэ вэ ынвэц леӂь ши порунчь, ка сэ ле ымплиниць ын цара пе каре о вець луа ын стэпынире.
14А менї заповідав Господь того часу навчати вас установ і присудів, щоб ви сповняли їх на землї, що до неї прийдете, щоб дістати її в державу.
15Фииндкэ н-аць вэзут ничун кип ын зиуа кынд в-а ворбит Домнул дин мижлокул фокулуй, ла Хореб, вегяць ку луаре аминте асупра суфлетелор воастре,
15Пильнуйте ж добре душ ваших, бо не бачили ви нїякої постатї в день той, як із поломя промовляв до вас Господь на Гореб горі,
16ка ну кумва сэ вэ стрикаць ши сэ вэ фачець ун кип чоплит сау о ынфэцишаре а вреунуй идол, сау кипул вреунуй ом, сау кипул вреуней фемей,
16Щоб ви не зледащіли та не почали робити собі тесані постатї, подобу якої постатї, постать жіночу, або чоловічу,
17сау кипул вреунуй добиток де пе пэмынт, сау кипул вреуней пэсэрь каре збоарэ ын черурь,
17Постать якої скотини, що на землї гасає, образ якої крилатої птахи, що попід небесами лїтає,
18сау кипул вреунуй добиток каре се тырэште пе пэмынт, сау кипул вреунуй пеште каре трэеште ын апеле де дедесубтул пэмынтулуй.
18Образ якої небудь животини, що по землї лазить, образ якої риби, що у водї під землею;
19Вегязэ асупра суфлетулуй тэу, ка ну кумва, ридикынду-ць окий спре чер ши вэзынд соареле, луна ши стелеле, тоатэ оштиря черурилор, сэ фий тырыт сэ те ынкинь ынаинтя лор ши сэ ле служешть, кэч ачестя сунт лукрурь пе каре Домнул Думнезеул тэу ле-а фэкут ши ле-а ымпэрцит ка сэ служяскэ тутурор попоарелор, суб черул ынтрег.
19Щоб, знявши очі до неба та бачивши соньце й місяця і зорі, все військо небесне, не скортїло тебе, припасти на колїна перед ними та служити їм, котрих Господь, Бог твій, призначив на послугу всїм народам під цїлим небом.
20Дар пе вой, Домнул в-а луат ши в-а скос дин купторул де фер ал Еӂиптулуй, ка сэ-Й фиць ун попор пус деопарте, кум сунтець азь.
20А вас узяв Господь, і вивів із желїзного горнила, із Египту, щоб ви були людом його наслїддя, як і сталось.
21Ши Домнул С-а мыният пе мине дин причина воастрэ ши а журат кэ еу ну вой трече Йорданул ши ну вой интра ын цара ачея бунэ пе каре ць-о дэ ка моштенире Домнул Думнезеул тэу.
21Но Господь розгнївався на мене через вас, і поклявся, що не перейду через Йордань і що не прийду в землю гарну, що оддав тобі в наслїддє Господь, Бог твій;
22Еу вой мури деч ын цара ачаста де аич, ну вой трече Йорданул, дар вой ыл вець трече ши вець стэпыни цара ачея бунэ.
22А вмру в ʼцїй землї, і не доведеться менї перейти через Йордань; а ви перейдете і одержите сю гарну землю.
23Вегяць асупра воастрэ, ка сэ ну даць уйтэрий легэмынтул пе каре л-а ынкеят ку вой Домнул Думнезеул востру ши сэ ну фачець вреун кип чоплит, нич врео ынфэцишаре оарекаре, пе каре те-а оприт Домнул Думнезеул тэу с-о фачь.
23Остерегайтесь, щоб не забути про завіт Господнїй, що його вчинив із вами, та щоб ви не робили собі витесану постать, подобу чого небудь, що заборонив Господь, Бог ваш.
24Кэч Домнул Думнезеул тэу есте ун фок мистуитор, ун Думнезеу ӂелос.
24Бо Господь, Бог ваш, се поломя жеруще, Бог ревнивий!
25Кынд вей авя копий ши копий дин копиий тэй ши вей фи де мултэ време ын царэ, дакэ вэ вець стрика, дакэ вэ вець фаче кипурь чоплите, ынфэцишэрь але вреунуй лукру, дакэ вець фаче че есте рэу ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй востру, ка сэ-Л мынияць,
25Як же появиш синів та внук і як поживете у сїй землї, і зледащієте та й зробите витесану постать, подобу чого небудь, і робити мете що ледаче перед очима Господа, Бога вашого, роздражнюючи його:
26яу астэзь марторь ымпотрива воастрэ черул ши пэмынтул кэ вець пери де о моарте репеде дин цара пе каре о вець луа ын стэпынире динколо де Йордан ши ну вець авя зиле мулте ын еа, кэч вець фи нимичиць де тот.
26То я кличу нинї небеса й землю за сьвідків проти вас, що ви певно і скоро пропадете із землї, куди ви йдете через Йордань, щоб заняти її; не довго поживете ви в нїй, а будете зовсїм знищені.
27Домнул вэ ва ымпрэштия принтре попоаре ши ну вець рэмыне декыт ун мик нумэр ын мижлокул нямурилор унде вэ ва дуче Домнул.
27І розсїє вас Господь між иншими народами і зостанетесь лїчбою малими між народами, між котрих приведе вас Господь;
28Ши аколо вець служи унор думнезей каре сунт о лукраре фэкутэ де мынь оменешть, де лемн ши де пятрэ, каре ну пот нич сэ вадэ, нич сэ аудэ, нич сэ мэнынче, нич сэ мироасе.
28І служити мете там богам, твориву рук людських, дереву та каменю, що не бачать і не чують і не їдять і не нюхають.
29Ши, дакэ де аколо вей кэута пе Домнул Думнезеул тэу, Ыл вей гэси, дакэ-Л вей кэута дин тоатэ инима та ши дин тот суфлетул тэу.
29Но ви шукати мете Господа, Бога вашого; і ти знайдеш його, як шукати меш його всїм серцем твоїм і всією душею твоєю.
30Ши дупэ че ци се вор ынтымпла тоате ачесте лукрурь ын стрымтораря та, ын зилеле де пе урмэ, те вей ынтоарче ла Домнул Думнезеул тэу ши вей аскулта гласул Луй,
30В тїснотї твоїй, і як все те постигне тебе при кіньцї днїв, ти навернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш голосу його.
31кэч Домнул Думнезеул тэу есте ун Думнезеу плин де ындураре, каре ну те ва пэрэси ши ну те ва нимичи; Ел ну ва уйта легэмынтул пе каре л-а ынкеят прин журэмынт ку пэринций тэй.
31Бо Господь, Бог твій, милостивий Бог; він не покине тебе і не скарає тебе, і не забуде про завіт батьків твоїх, що про його клявся перед ними.
32Ынтрябэ времуриле стрэвекь, каре ау фост ынаинтя та, дин зиуа кынд а фэкут Думнезеу пе ом пе пэмынт, ши черчетязэ де ла о марӂине а черулуй ла чялалтэ: а фост вреодатэ врео ынтымпларе аша де маре ши с-а аузит вреодатэ аша чева?
32Бо поспитай тільки про давні часи, що були перше тебе, з того дня, як сотворив Бог чоловіка на землї, та й від одного краю небес та й до другого краю небес, чи коли сталось таке велике дїло, або чи хто чував що подібне?
33А фост вреодатэ вреун попор каре сэ фи аузит гласул луй Думнезеу ворбинд дин мижлокул фокулуй, кум л-ай аузит ту, ши сэ фи рэмас виу?
33Чи чував який нарід голос Божий, що промовляв з поломя, як ти чув, та й щоб він зістався живим?
34А фост вреодатэ вреун думнезеу каре сэ фи кэутат сэ я ун ням дин мижлокул алтуй ням, прин ынчеркэрь, семне, минунь ши лупте, ку мынэ таре ши брац ынтинс, ши ку минунь ынфрикошате, кум а фэкут ку вой Домнул Думнезеул востру, ын Еӂипт ши суб окий воштри?
34Або чи пробував Бог, прийти, щоб взяти собі нарід зміж иншого народу, карами, ознаками і чудесами, війною і потужною рукою і просьтягнутою правицею, і великим страхом, так як вчинив для вас Господь, Бог ваш, перед очима вашими в Египтї?
35Нумай ту ай фост мартор ла ачесте лукрурь, ка сэ куношть кэ нумай Домнул есте Думнезеу ши кэ ну есте алт Думнезеу афарэ де Ел.
35Тобі воно було показане, щоб ти знав, що Господь, се Бог; нїхто ж більше крім його.
36Дин чер, те-а фэкут сэ аузь гласул Луй, ка сэ те ынвеце; ши, пе пэмынт, те-а фэкут сэ везь фокул Луй чел маре ши ай аузит кувинтеле Луй дин мижлокул фокулуй.
36Із небес дав він тобі почути свій голос про науку тобі, і на землї дав видїти тобі своє велике поломя, а з поломя чув ти слова його.
37Ел а юбит пе пэринций тэй ши де ачея а алес сэмынца лор дупэ ей; Ел Ынсушь те-а скос дин Еӂипт, прин путеря Луй чя маре.
37І за те, що він любив батьків твоїх і по них вибрав насїннє їх, вивів тебе він самолично, великою потугою своєю з Египту.
38Ел а изгонит динаинтя та нямурь май марь ла нумэр ши май тарь декыт тине, ка сэ те дукэ ын цара лор ши сэ ць-о дя ын стэпынире, кум везь азь.
38Щоб вигубити перед тобою народи, що більші й потужніщі за тебе, привести тебе і дати тобі землю їх у наслїддє, як і тепер сталось.
39Сэ штий дар ын зиуа ачаста ши пуне-ць ын инимэ кэ нумай Домнул есте Думнезеу, сус ын чер ши жос пе пэмынт, ши кэ ну есте алт Думнезеу афарэ де Ел.
39То ж пізнай тепер і возьми собі до серця, що Господь Бог той на небесах у горі і на землї внизу, а другого нема.
40Пэзеште дар леӂиле ши порунчиле Луй, пе каре ци ле дау азь, ка сэ фий феричит, ту ши копиий тэй дупэ тине, ши сэ ай зиле мулте ын цара пе каре ць-о дэ Домнул Думнезеул тэу пе вечие.”
40І пильнуй установ його й заповідїв його, що заповідую їх тобі сьогоднї, щоб добре було тобі й синам твоїм, щоб довгий був вік твій у сїй землї, що навіки віддав тобі Господь, Бог твій.
41Атунч, Мойсе а алес трей четэць динкоаче де Йордан, ла рэсэрит,
41Тодї віддїлив Мойсей три міста по сїм боцї Йорданї, що на схід соньця,
42пентру ка сэ служяскэ де скэпаре учигашулуй каре ар фи оморыт фэрэ вое пе апроапеле луй, фэрэ сэ-й фи фост врэжмаш май динаинте, ши сэ-шь поатэ скэпа астфел вяца, фуӂинд ынтр-уна дин ачесте четэць.
42Щоб втїкав туди убийця, що ненароком вбив ближнього свого а перше не ворогував на його; щоб він втїк в одно із сих міст та й живим зістався.
43Ачесте четэць ерау: Бецер, ын пустиу, ын кымпие, ла рубениць; Рамот, ын Галаад, ла гадиць, ши Голан, ын Басан, ла манасиць.
43Безер у степу, на поділлї, для Рубенїїв, і Рамот у Гілеадї для Гадїїв, і Голян у Базанї для Манассіїв.
44Ачаста есте леӂя пе каре а дат-о Мойсе копиилор луй Исраел.
44А се закон, що поставив його Мойсей перед синами Ізраїля;
45Ятэ ынвэцэтуриле, леӂиле ши порунчиле пе каре ле-а дат Мойсе копиилор луй Исраел, дупэ еширя лор дин Еӂипт.
45Се сьвідчення й установи і присуди, що промовляв Мойсей до синів Ізрайлевих по виходї їх з Египту,
46Ачаста ера динкоаче де Йордан, ын вале, фацэ ын фацэ ку Бет-Пеор, ын цара луй Сихон, ымпэратул аморицилор, каре локуя ла Хесбон ши каре а фост бэтут де Мойсе ши копиий луй Исраел дупэ еширя лор дин Еӂипт.
46По сїм боцї Йорданї, в долинї, проти Бет-Пеору, в землї Сигона, царя Аморійського, що жив у Гезбонї, котрого побили Мойсей та сини Ізрайлеві, як вийшли з Египту.
47Ей ау пус мына пе цара луй ши пе цара луй Ог, ымпэратул Басанулуй. Ачешть дой ымпэраць ай аморицилор ерау динкоаче де Йордан, ла рэсэрит.
47І заняли вони землю його і землю Ога, царя Базанського, двох царів Аморійських, що були по сїм боцї Йорданї, на схід соньця,
48Цинутул лор се ынтиндя де ла Ароер, каре есте пе малуриле пырыулуй Арнон, пынэ ла мунтеле Сионулуй, каре есте Хермонул,
48Від Ароеру, що над Арнон-рікою, до Сійон гори, се б то Гермон,
49ши куприндя тоатэ кымпия де динкоаче де Йордан, ла рэсэрит, пынэ ла маря кымпией, суб поалеле мунтелуй Писга.
49І все поділлє по сїм боцї Йорданї на схід соньця, аж до подільського моря, під узгірями Пізги.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.