Josué 2
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Josué, filho de Num, enviou secretamente de Sitim dois homens como espiões, dizendo: “Vão, observem a terra, incluindo Jericó.” Eles foram e entraram na casa de uma prostituta cujo nome era Raabe, e dormiram lá.
1Йозуа же Нуненко послав із Ситтима два чоловіки на розглядини потай миру та й наказав: Ідїть огледїте країну до Ерихона. І пійшли вони тай зайшли в хату до блудницї, на имя Рагаба, та й полягали там спати.
2Foi dito ao rei de Jericó: “Eis que, homens dos filhos de Israel entraram aqui esta noite para espiar a terra.”
2І донесено цареві Ерихонському: Прийшли сьогодьнї в ночі якісь люде з Ізрайлитян на розглядини в землю.
3O rei de Jericó mandou dizer a Raabe: “Traga para fora os homens que vieram a você, que entraram na sua casa; pois eles vieram para espiar toda a terra.”
3І послав цар Ерихонський до Рагаби з наказом: Видай людей, що прийшли до тебе тай увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли розгледїти всю країну.
4A mulher tomou os dois homens e os escondeu. Então ela disse: “Sim, os homens vieram a mim, mas eu não sabia de onde eles eram.
4Молодиця ж узяла обох чоловіків і сховала їх, та й каже тодї: Се так, приходило до мене двох, та я не знала, звідкі вони;
5Na hora de fechar o portão, quando estava escuro, os homens saíram. Para onde os homens foram, eu não sei. Persigam-nos rapidamente. Vocês poderão alcançá-los.”
5А як засовувано ввечорі потемки двері, так вони й пійшли собі. Куди сї люде пійшли, не знаю; однакже наздоганяйте їх швидко, так певно наздоженете!
6Mas ela os havia levado para o terraço, e os escondido sob as hastes de linho que ela havia arrumado no terraço.
6Вона ж одвела їх на крівлю хати, та й сховала в снопах льону, що складено було в неї на горищі.
7Os homens os perseguiram pelo caminho até os vaus do rio Jordão. Assim que os perseguidores saíram, fecharam o portão.
7Люде ж ті вганяли за ними по дорозї до Йорданї, до броду, а міські ворота замкнено, скоро повиходили люде, що за ними гнались.
8Antes que eles se deitassem, ela subiu até eles no terraço.
8Перше ж нїж повкладались ті спати, прийшла вона до них на горище,
9Ela disse aos homens: “Eu sei que o SENHOR lhes deu a terra, e que o pavor de vocês caiu sobre nós, e que todos os habitantes da terra se derretem de medo diante de vocês.
9Та й каже їм: Я добре знаю, що Господь надїлив сю землю вам, бо на нас напав страх перед вами і всї осадники сієї землї помлїли перед вами;
10Pois nós ouvimos como o SENHOR secou a água do Mar Vermelho diante de vocês, quando saíram do Egito; e o que vocês fizeram aos dois reis dos amorreus, que estavam do outro lado do Jordão, a Seom e a Ogue, os quais vocês destruíram totalmente.
10Бо ми чували про те, як Господь висушив воду в Червоному морі перед вами, як ійшли ви з Египту, і що ви вчинили обом царям Аморійським, що були по тім боцї Йорданї, Сигонові та Огові, що ви їх вигубили;
11Assim que ouvimos isso, nossos corações se derreteram, e não houve mais ânimo em ninguém, por causa de vocês: pois o SENHOR, seu Deus, ele é Deus em cima nos céus e embaixo na terra.
11Як же ми про те перечули, так серця повдавались у тугу і в кожнього зомлїло серце перед вами; бо Господь, Бог ваш, се Бог на небі вгорі і на землї внизу.
12Agora, portanto, por favor, jurem-me pelo SENHOR, já que eu os tratei com bondade, que vocês também tratarão com bondade a casa de meu pai, e me deem um sinal seguro;
12Тим же то забожітесь менї Господом, що за мою добрість до вас і ви покажете добрість домові отця мого тай дайте менї вірний знак,
13e que pouparão a vida de meu pai, minha mãe, meus irmãos e minhas irmãs, e tudo o que eles têm, e livrarão as nossas vidas da morte.”
13Що ви батька мого й матїр мою, братів моїх і сестер моїх, тай усе домовництво їх зоставите живими, і нас обороните від смертї.
14Os homens disseram a ela: “A nossa vida pela de vocês, se você não contar sobre este nosso negócio; e acontecerá que, quando o SENHOR nos der a terra, nós a trataremos com bondade e fidelidade.”
14І відказали їй чоловіки: Наші душі позакладуємо за ваші душі, коли не зрадите нас у нашій справі; і як оддасть нам Господь сю землю, ми до тебе обернемось із добрістю й щиростю
15Então ela os desceu por uma corda pela janela; pois a sua casa ficava na lateral da muralha, e ela morava na muralha.
15Тодї вона поспускала їх вікном по мотузові додолу: бо хата її була при міському мурі, і жила вона коло муру.
16Ela lhes disse: “Vão para a montanha, para que os perseguidores não os encontrem. Escondam-se lá por três dias, até que os perseguidores tenham voltado. Depois, vocês poderão seguir o seu caminho.”
16І мовляла вона їм: Берітесь у гори, ато погоня наткнеться на вас; загайтесь там ховаючись три днї, покіль погоня вернеться, а там уже пійдете своєю дорогою.
17Os homens disseram a ela: “Nós estaremos desobrigados deste seu juramento que você nos fez jurar.
17І відказали їй чоловіки: Ми ж додержимо божби, що примусила нас побожитись.
18Eis que, quando entrarmos na terra, amarre este cordão de fio escarlate na janela pela qual você nos desceu. Reúna com você na casa o seu pai, a sua mãe, os seus irmãos e toda a família de seu pai.
18Як же увійдемо вʼцю землю, мусиш тодї привязати червону мотузку тут до вікна, що спустила нас додолу, та поприводь у хату до себе твого батька, і твою матїр і твої брати і всю родину вашу.
19Acontecerá que qualquer um que sair pelas portas da sua casa para a rua, o sangue dele estará sobre a sua própria cabeça, e nós seremos inocentes. Mas qualquer um que estiver com você na casa, o sangue dele estará sobre a nossa cabeça, se alguma mão o tocar.
19Хто тодї вийде за твої ворота на улицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвінні. Усї ж ті, що будуть із тобою тут, за них ми одвічати мем, коли б хто приторкнувсь до них.
20Mas se você contar sobre este nosso negócio, então estaremos desobrigados do juramento que você nos fez jurar.”
20Коли ж ти зрадиш нас у ʼцїй нашій справі, ми будемо свобідні від сієї нашої божби, що мусїли побожитись тобі.
21Ela disse: “Que seja como vocês disseram.” Ela os despediu, e eles partiram. Então ela amarrou o cordão escarlate na janela.
21Вона ж їм каже: Нехай станеться по вашому слову. Тут відпустила їх, і пійшли вони своєю дорогою, а вона привязала до вікна червону мотузку.
22Eles foram e chegaram à montanha, e ficaram lá três dias, até que os perseguidores tivessem voltado. Os perseguidores os buscaram por todo o caminho, mas não os encontraram.
22І побрались вони в гори та й гаялись там три днї, покіль погоня вернулась. Погоня ж шукала їх скрізь по дорозї, та не знайшла.
23Então os dois homens voltaram, desceram da montanha, atravessaram o rio e chegaram a Josué, filho de Num. Eles lhe contaram tudo o que lhes havia acontecido.
23Вернулись потім два чоловіки і спустились із гір, а перейшовши Йордань, прийшли до Йозея Нуненка, і оповіли йому про все, що спіткало їх.
24Eles disseram a Josué: “Verdadeiramente o SENHOR entregou toda a terra em nossas mãos. Além disso, todos os habitantes da terra se derretem de medo diante de nós.”
24І промовив Йозей: Подав нам Господь в руки всю землю: бо й усї осадники тієї краіни помлїли перед нами.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.