Habacuque 3
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Uma oração do profeta Habacuque, com música vitoriosa.
1Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
2SENHOR, eu ouvi da sua fama. Estou maravilhado com as suas obras, SENHOR. Renove a sua obra no meio dos anos. No meio dos anos, torne-a conhecida. Na ira, lembre-se da misericórdia.
2Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
3Deus veio de Temã, o Santo, do monte Parã. Selá. A sua glória cobriu os céus, e o seu louvor encheu a terra.
3Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий — від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
4O seu esplendor é como o nascer do sol. Raios brilham da sua mão, onde o seu poder está escondido.
4Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
5A praga foi adiante dele, e a pestilência seguiu os seus passos.
5Перед ним ійшла зараза, поза ним — палючий вітер.
6Ele parou, e fez a terra tremer. Ele olhou, e fez as nações tremerem. As antigas montanhas se desmoronaram. As colinas seculares desabaram. Os seus caminhos são eternos.
6Ступив він — земля струсилась; глянув — і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його — вічні.
7Vi as tendas de Cusã em aflição. As habitações da terra de Midiã tremeram.
7Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
8O SENHOR estava descontente com os rios? A sua ira era contra os rios, ou o seu furor contra o mar, para que montasse nos seus cavalos, nos seus carros de salvação?
8А хиба ж на ріки не запалав був гнїв твій, Господи, на ріки — досада твоя, а на море — ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
9Você descobriu o seu arco. Convocou as suas flechas juradas. Selá. Você fendeu a terra com rios.
9Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
10As montanhas o viram, e tiveram medo. A tempestade de águas passou. O abismo rugiu e ergueu as suas mãos para o alto.
10Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
11O sol e a lua pararam no céu à luz das suas flechas enquanto voavam, ao brilho da sua lança reluzente.
11Сонце й місяць зʼупинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
12Você marchou pela terra com ira. Debulhou as nações com furor.
12У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
13Você saiu para a salvação do seu povo, para a salvação do seu ungido. Esmagou a cabeça da terra da maldade. Você os desnudou da cabeça aos pés. Selá.
13Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
14Traspassou as cabeças dos guerreiros dele com as suas próprias lanças. Eles vieram como um redemoinho para me espalhar, regozijando-se como se fossem devorar o miserável em segredo.
14Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
15Você pisou o mar com os seus cavalos, agitando as águas poderosas.
15Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
16Eu ouvi, e o meu corpo tremeu. Os meus lábios tremeram ao som da voz. A podridão entra nos meus ossos, e eu tremo no meu lugar, porque devo esperar em silêncio pelo dia da angústia, pela subida do povo que nos invade.
16Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
17Pois ainda que a figueira não floresça, nem haja fruto nas videiras, o trabalho da oliveira falhe, os campos não produzam alimento, os rebanhos sejam cortados do aprisco, e não haja gado nos currais,
17Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
18ainda assim eu me alegrarei no SENHOR. Eu exultarei no Deus da minha salvação!
18То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
19DEUS, o Senhor, é a minha força. Ele faz os meus pés como os pés da corça, e me permite andar em lugares altos. Para o diretor de música, nos meus instrumentos de corda.
19Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.