2 Samuel 16
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Quando Davi havia passado um pouco do topo, eis que Ziba, o servo de Mefibosete, veio ao seu encontro com um par de jumentos selados, e sobre eles duzentos pães, e cem cachos de passas, e cem frutas de verão, e uma vasilha de vinho.
1Ледві Давид перейшов через гору аж се йде зустріч Сиба, слуга Мемфівостеїв з парою ослів навючених, що несли на собі двістї боханцїв хлїба, сто вінків родзинків, сто вязанок фіґ і бурдюк вина.
2O rei perguntou a Ziba: “Para que são estas coisas?” Ziba respondeu: “Os jumentos são para a família do rei montar; e o pão e as frutas de verão para os jovens comerem; e o vinho, para que bebam os que desfalecerem no deserto.”
2І питає царь у Сиби: На що се в тебе? І відказує Сиба: Осли про царську челядь на їзду, хлїб і овощ на харч прислузї, а вино на питтє потомленим у пустинї.
3O rei perguntou: “Onde está o filho do seu senhor?” Ziba respondeu ao rei: “Eis que ele ficou em Jerusalém; pois disse: 'Hoje a casa de Israel me restituirá o reino do meu pai.'”
3І питає царь: Де ж син твого пана? І відказує Сиба цареві: Зіставсь у Ерусалимі, бо каже: Тепер дом Ізрайлїв оддасть менї отецьке царство!
4Então o rei disse a Ziba: “Eis que tudo o que pertence a Mefibosete é seu.” Ziba disse: “Eu me prostro. Que eu encontre favor aos seus olhos, meu senhor, ó rei.”
4І рече цар Сибі: Оце ж усе, що було Мемфівостеєве, нехай буде твоє. І сказав Сиба, падаючи ниць: Ой коли б ти був ласкавий до мене, царю й пане мій!
5Quando o rei Davi chegou a Baurim, eis que saiu dali um homem da família da casa de Saul, cujo nome era Simei, filho de Gera. Ele saiu e o amaldiçoava enquanto vinha.
5Як дойшов же царь Давид до Бахурима, дивиться, йде звідти чоловік з родини Саулового дому, на ймя Семей Геренко; він ішов проклинаючи.
6Ele atirava pedras em Davi e em todos os servos do rei Davi; e todo o povo e todos os homens valentes estavam à sua direita e à sua esquerda.
6Та й метав на Давида й на всїх слуг двору Давидового каміннєм, дарма що ввесь люд і всї лицарі йшли праворуч і лїворуч його.
7Simei dizia enquanto amaldiçoava: “Vá embora, vá embora, homem sanguinário e homem maligno!
7І кричав Семей клянучи: Втїкай, втїкай, убийнику й безбожнику!
8O SENHOR fez recair sobre você todo o sangue da casa de Saul, em cujo lugar você reinou! O SENHOR entregou o reino nas mãos de Absalão, seu filho! Eis que você foi apanhado em sua própria maldade, porque você é um homem sanguinário!”
8Господь перенїс на тебе усю кров Саулового дому, що ти намість його зробивсь царем, і передав Господь царство твойму синові Абессаломові, а тепер прийшла на тобе лиха година, бо ти чоловік крові.
9Então Abisai, filho de Zeruia, disse ao rei: “Por que este cão morto deveria amaldiçoar o meu senhor, o rei? Por favor, deixe-me ir até lá e arrancar-lhe a cabeça.”
9І каже Абесса Саруєнко цареві: Як важиться сей здохлий пес проклинати пана мого царя? Пійду й зітну йому голову!
10O rei disse: “O que tenho eu com vocês, filhos de Zeruia? Se ele amaldiçoa, e se o SENHOR lhe disse: 'Amaldiçoe a Davi', quem então dirá: 'Por que você fez isso?'”
10Царь же рече: Яке вам дїло до мене, Саруєнки? Нехай він проклинає, бо се Господь допустив йому, проклинати Давида. Хто ж тут скаже: Як важишся ти на се?
11Davi disse a Abisai e a todos os seus servos: “Eis que o meu filho, que saiu das minhas entranhas, busca tirar a minha vida. Quanto mais agora este benjamita? Deixem-no em paz e deixem-no amaldiçoar; pois o SENHOR o ordenou.
11І говорив Давид Абессі й усему дворові свойму: Коли мій син, що вийшов із мого тїла, важить на мою душу, так ще більше сей Беняминїй. Не чіпай його, нехай проклинає, бо се повелїв йому Господь.
12Pode ser que o SENHOR olhe para a injustiça feita a mim, e que o SENHOR me retribua com o bem pela maldição que recebo hoje.”
12Може зглянеться Господь на моє пониженнє й відплатить менї добром за теперішний проклін.
13Assim Davi e os seus homens seguiram pelo caminho; e Simei ia pela encosta do monte, do lado oposto a ele, e amaldiçoava enquanto ia, atirava pedras nele e jogava poeira.
13От і йшов Давид із людьми своїми своєю дорогою. Семей же йшов попід горою поровень з ним; ійшов і проклинав та метав каміннєм і землею на них.
14O rei e todo o povo que estava com ele chegaram exaustos; e ele se refrescou ali.
14І добравсь утомлений царь із усїм людом, що був при йому, (до Бахурима) й оддихав там.
15Absalão e todo o povo, os homens de Israel, chegaram a Jerusalém, e Aitofel com ele.
15Абессалом же з усїма мужами Ізрайлевими прийшов у Ерусалим та й Ахитофел із ним.
16Quando Husai, o arquita, amigo de Davi, chegou a Absalão, Husai disse a Absalão: “Viva o rei! Viva o rei!”
16Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю.
17Absalão perguntou a Husai: “Esta é a sua lealdade para com o seu amigo? Por que você não foi com o seu amigo?”
17І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?
18Husai respondeu a Absalão: “Não; mas a quem o SENHOR e este povo e todos os homens de Israel tiverem escolhido, dele serei, e com ele ficarei.
18І відказує Хусій Абессаломові: Кого вибрав Господь і сей люд і ввесь Ізраїль, до того й я горнусь і при тому зостанусь.
19Além disso, a quem eu deveria servir? Não deveria eu servir na presença do seu filho? Como servi na presença do seu pai, assim serei na sua presença.”
19Се одно; а друге: кому ж я маю служити? Чи ж не синові його? Як служив я твойму панотцеві, так служити му й тобі.
20Então Absalão disse a Aitofel: “Dê o seu conselho sobre o que devemos fazer.”
20І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити?
21Aitofel disse a Absalão: “Deite-se com as concubinas do seu pai, que ele deixou para cuidarem da casa. Então todo o Israel ouvirá que você se tornou odioso para o seu pai. E as mãos de todos os que estão com você se fortalecerão.”
21І відказує Ахитофел Абессаломові: Удайся до панотцевих наліжниць, що він зоставив тут стерегти палату; й почує про се Ізраїль, що зробився ти ненавидним панотцеві твойму, й всї твої прихильники наберуть духа.
22Assim armaram uma tenda para Absalão no terraço da casa, e Absalão se deitou com as concubinas do seu pai, à vista de todo o Israel.
22І напяли Абессаломові намет на крівлї, й ввійшов Абессалом перед очима всего Ізраїля до наложниць отця свого.
23O conselho de Aitofel, que ele dava naqueles dias, era como se alguém consultasse o oráculo de Deus. Todo o conselho de Aitofel era assim, tanto para Davi quanto para Absalão.
23Рада ж Ахитофелева була здавна така важка, неначе рада самого Бога. Такою була всяка рада Ахитофелева й в Давида й в Абессалома.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.