Sunglat 35
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Te phoeiah Moses loh Israel ca rhaengpuei te boeih a tingtun tih amih ham ol he a thui pah. Te te amih saii sak ham ni BOEIPA loh a uen.
1І зібрав Мойсей всю громаду синів Ізрайлевих і каже до них:
2“Hnin rhuk khuiah bitat saii saeh lamtah hnin rhih dongah tah nang ham Sabbath cim neh BOEIPA ham koiyaeh la om saeh. Te vaengah bitat aka saii boeih tah duek saeh.
2Ось що заповідав Господь вам чинити: Шість день можна вам робити, семий же день мусить вам бути сьвятим днем, субота відпочинку Господеві. Хто робить у сей день, всякому смерть.
3Sabbath hnin ah tah na tolrhum tom ah hmai toih uh boeh,” a ti nah.
3Не будете запалювати багаття в усїх ваших домівках в день субітнїй.
4Moses loh Israel ca rhaengpuei boeih te, “He ol he thui hamla BOEIPA loh n'uen coeng.
4І промовив Мойсей до всїєї громади синів Ізрайлевих так: От що заповідав Господь, глаголючи:
5Nangmih taeng lamloh BOEIPA ham khosaa khuen uh. A lungbuei aka hlangcong boeih loh BOEIPA kah khosaa te sui neh cak neh rhohum khaw,
5Принесїте від себе жертву підношення Господеві. Кожен охочий нехай принесе Господеві приніс: золото, срібло і мідь.
6a thim neh daidi neh hlampai a lingdik neh hnitang neh maae,
6І блават і пурпур та кармазин та тонке полотно і козину шерсть;
7tutal pho a thimyum neh saham pho khaw, rhining thing khaw,
7І баранячі шкіри червоні, і шкури барсучі, і дерево акацію,
8hmaivang ham situi neh koelhnah situi botui khaw, botui bo-ul ham khaw,
8І олїю на сьвітло, і пахощі на миро помазання і на запашне кадило.
9Hnisui neh rhangpho dongkah ham oitha lung neh saboi lung khaw khuen saeh.
9Каміннє ониксове і каміннє до вставлювання на нагрудник і наплїчник.
10Nangmih ah lungbuei aka cueih boeih khaw ha pawk uh saeh lamtah BOEIPA kah a uen boeih te,
10І кожен мудрий серцем ізміж вас прийде і робити ме все, що заповідав Господь.
11A dap kah dungtlungim neh a imphu te khaw, a rhuithu neh a longlaeng khaw, a thohkalh, a tung neh a buenhol,
11Храмину його і покриттє її, і гаки її, і дошки її, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
12thingkawng neh a thingpang, thingkawng tlaeng neh himbaiyan dongkah hniyan,
12Скриню і жердки її, і віко, і завісу,
13caboei neh a longlaeng khaw, a hnopai boeih neh a mikhmuh kah buh khaw,
13Стола й носила його, й усю посудину його, і покладний хлїб;
14hmaivang ham hmaitung neh a hnopai, a hmaithoi neh hmaivang situi khaw,
14Сьвітильник на сьвітло, і посудину його, і лямпи його, і олїю на сьвітло;
15bo-ul hmueihtuk neh a thingpang, koelhnah situi neh botui bo-ul, dungtlungim thohka kah thohka himbaiyan,
15І жертівника кадильного і носила його, і миро, і запашне кадило, і завісу коло входу до храмини;
16hmueihhlutnah hmueihtuk neh rhohum pahak ham khaw, a thingpang neh a hnopai boeih, baeldung neh a kho khaw,
16Жертівника на всепаленнє і грати до його мідяні, жердки його і всю посудину його, умивальницю й підставу до неї;
17vongtung imbang khaw, a tung neh a buenhol khaw, vongtung vongka kah himbaiyai,
17Опони у дворі, і стовпи до них, і підставки їх, і мату до воріт у дворі;
18dungtlungim hlingcong neh vongtung hlingcong, a liva khaw,
18Кіллє до храмини, і кіллє до двора, і посторонки до них;
19hmuencim kah aka thotat ham hnithun himbai, khosoih Aaron ham hmuencim himbai neh aka khosoih ham koi anih koca rhoek kah himbai khaw saii uh saeh,’ a ti,” a ti nah.
19Шати до служення в сьвятинї; шати сьвяті для Арона, сьвященника, і шати для синів його, щоб служити сьвященну службу.
20Te phoeiah Israel ca rhaengpuei boeih te Moses mikhmuh lamloh khoe uh.
20І відийшла вся громада синів Ізрайлевих од лиця Мойсейового,
21Te vaengah a lungbuei aka tueng hlang boeih neh a mueihla aka puhlu boeih loh tingtunnah dap kah bitat ham neh a thothuengnah cungkuem ham khaw hmuencim himbai ham khaw BOEIPA kah khosaa te a khuen uh.
21І поприходили всї, кого підіймало серце його, і всї, кого заохочував дух його, і подавали приноси Господнї на будову громадського намету і на всякі потребини його, і на шати сьвяті.
22Lungbuei ah aka hlangcong boeih tah a yuu a va la kun uh tih tlaeloh neh hnaii khaw, kutcaeng neh oilung khaw, sui hnopai boeih a khuen uh tih hlang boeih loh BOEIPA taengah sui thueng hmueih la a thueng uh.
22І поприходили вони, чоловіки й жіноцтво, всї, скільки було їх охочого серця, і подали запинки й сережки, й каблучки, і золоті намиста, і всяку золоту посудину,
23Hlang boeih loh te te a hmuh vaengah a thim neh daidi khaw, hlampai a lingdik neh hnitang khaw, maea neh tutal pho a thimyum khaw saham pho khaw a khuen uh.
23І всякий, в кого знайшовся блават, і пурпур, і кармазин, і тонке полотно, і козина шерсть, і шкіри баранячі червоні, і шкіри барсучі, приносив.
24Khosaa aka ludoeng boeih loh cak neh rhohum te BOEIPA kah khosaa la a khuen uh. Te te aka hmu boeih loh rhining thing te thothuengnah bitat cungkuem ham a khuen uh.
24Усякий, в кого була жертва срібна й мідяна, подавав жертву приношення Господеві; і всякий, в кого знайшлось дерево акація до всякої службової роботи, подавав.
25Lungbuei aka cueih nu boeih loh a kut neh a hnuh uh tih hnitah te a thim neh daidi, hlampai a lingdik neh hnitang la a khuen uh.
25І все жіноцтво, в якого було мудре серце, почало прясти своїми руками, і подавали свою пряжу: на блават, і пурпур, і кармазин, й тонке полотно.
26Amih a lungbuei a cahoeh pah nu boeih loh cueihnah neh a hnuh maae mul khaw a khuen uh.
26І все розумне жіноцтво, кого серце підіймало на мудрощі, пряли козину шерсть.
27Khoboei rhoek loh oitha lungto neh hnisui rhangpho ham saboi lungto a khuen uh bal.
27А князї подавали каміннє ониксове і каміннє до вставлювання для наплїчника і нагрудника.
28Botui neh hmaivang ham situi khaw, koelhnah situi ham neh botui bo-ul khaw,
28І пахощі й олїю на сьвітло і на миро, і на запашне кадило.
29Huta tongpa a lungbuei aka puhlu boeih, te rhoek te BOEIPA kah a uen bangla bitat cungkuem ham a khuen uh. Moses kut neh saii ham Israel ca rhoek loh BOEIPA taengah kothoh a khuen uh.
29Дїти Ізрайлеві, всякий чоловік і всяка жінка, в котрої було охоче серце, подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея, творити, подавали добровільні дари Господеві.
30Te phoeiah Moses loh Israel ca rhoek te, “So lah BOEIPA loh Judah koca lamkah Hur capa Uri kah a ca, a ming ah Bezalel te a khue coeng.
30І рече Мойсей синам Ізрайлевим: Дивітесь, покликав Господь Безалеїла, сина Урії Гурієнка, із колїна Юдиного.
31Anih te Pathen kah mueihla neh, cueihnah neh, lungcuei neh, mingnah neh, bitat cungkuem neh cung.
31І сповнив його духом Божим на мудрощі, і розуміннє, і знаннє, і на всяке ремество,
32Te phoeiah sui neh ngun dongah khaw, rhohum dongah khaw kopoek neh a moeh tih a saii.
32Щоб майстерне видумувати та вироблювати із золота й срібла і мідї,
33Lungto kutthaibibi nen khaw a cung sak tih thing kutthaibibi dongah khaw kopoek kah bitat boeih neh a saii ham,
33І вирізувати каміннє до встявлювання, і вирізувати з дерева, робити всяку штучну роботу;
34amah a lungbuei kah te thuinuet ham Dan koca lamkah Ahisamak capa Oholiab te a paek.
34І вложив йому в серце навчати, йому й Оголїябові Ахисамашенкові, з роду Данового.
35Amih te kutthai kah bitat cungkuem khaw moehnah neh saii ham lungbuei kah cueihnah a cung sak. Te dongah a thim neh, daidi neh hlampai a lingdik neh hnitang dongah a en. Te phoeiah hni aka tak long khaw kopoek kah bitat moehnah cungkuem neh a saii.
35Сповнив їх серце мудрощами до вироблювання всякої роботи різьбяра і майстерного ткача і гаптяря, по блавату і по пурпуру і по кармазину, і по тонкому полотну, і ткача: всїх тих, що всяку роботу вироблюють і штучні речі видумують.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.