Genesis 49
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Jacob called his sons, and said to them: Gather yourselves together that I may tell you the things that shall befall you in the last days.
1І прикликав Яков сини свої і каже:
2Gather yourselves together, and hear, O ye sons of Jacob, hearken to Israel your father:
2Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.
3Ruben, my firstborn, thou art my strength, and the beginning of my sorrow: excelling in gifts, greater in command.
3Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив,
4Thou art poured out as water, grow thou not: because thou wentest up to thy father’s bed, and didst defile his couch.
4Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!
5Simeon and Levi brethren: vessels of iniquity, waging war.
5Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала.
6Let not my soul go into their counsel, nor my glory be in their assembly: because in their fury they slew a man, and in their selfwill they undermined a wall.
6Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.
7Cursed be their fury, because it was stubborn: and their wrath because it was cruel: I will divide them in Jacob, and will scatter them in Israel.
7Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
8Juda, thee shall thy brethren praise: thy hands shall be on the necks of thy enemies: the sons of thy father shall bow down to thee.
8Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.
9Juda is a lion’s whelp: to the prey, my son, thou art gone up: resting thou hast couched as a lion, and as a lioness, who shall rouse him?
9Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?
10The sceptre shall not be taken away from Juda, nor a ruler from his thigh, till he come that is to be sent, and he shall be the expectation of nations.
10В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.
11Tying his foal to the vineyard, and his ass, O my son, to the vine. He shall wash his robe in wine, and his garment in the blood of the grape.
11В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.
12His eyes are more beautiful than wine, and his teeth whiter than milk.
12Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.
13Zabulon shall dwell on the sea shore, and in the road of ships, reaching as far as Sidon.
13Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.
14Issachar shall be a strong ass lying down between the borders.
14Іссахар — осел костлявий між двома хлївами.
15He saw rest that it was good: and the land that it was excellent: and he bowed his shoulder to carry, and became a servant under tribute.
15Бачить, що в землї родющій люба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.
16Dan shall judge his people like another tribe in Israel.
16Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.
17Let Dan be a snake in the way, a serpent in the path, that biteth the horse’s heels that his rider may fall backward.
17Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
18I will look for thy salvation, O Lord.
18На твою вповаю поміч, Господе, мій Боже!
19Gad, being girded, shall fight before him: and he himself shall be girded backward.
19Гад — напре на його військо, він побє потужне.
20Aser, his bread shall be fat, and he shall yield dainties to kings.
20Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.
21Nephtali, a hart let loose, and giving words of beauty.
21Нафталїй гіллє розкине пишним дубом.
22Joseph is a growing son, a growing son and comely to behold; the daughters run to and fro upon the wall.
22Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.
23But they that held darts provoked him, and quarrelled with him, and envied him.
23Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій
24His bow rested upon the strong, and the bands of his arms and his hands were loosed, by the hands of the mighty one of Jacob: thence he came forth a pastor, the stone of Israel.
24Він удержав у потузї. Руцї не послабли.
25The God of thy father shall be thy helper, and the Almighty shall bless thee with the blessings of heaven above, with the blessings of the deep that lieth beneath, with the blessings of the breasts and of the womb.
25Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.
26The blessings of thy father are strengthened with the blessings of his fathers: until the desire of the everlasting hills should come; may they be upon the head of Joseph, and upon the crown of the Nazarite among his brethren.
26Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!
27Benjamin a ravenous wolf, in the morning shall eat the prey, and in the evening shall divide the spoil.
27Бенямин, се в нас вовцюга, наситу не знає; вранцї — він жере поживу, в вечір — здобич дїлить.
28All these are the twelve tribes of Israel: these things their father spoke to them, and he blessed every one, with their proper blessings.
28Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.
29And he charged them, saying: I am now going to be gathered to my people: bury me with my fathers in the double cave, which is in the field of Ephron the Hethite,
29І заповідав їм, і каже їм: Я пригорнусь до народу мого. Поховайте мене з отцями моїми в печері, що на полї Ефроновому Гетієвому,
30Over against Mambre in the land of Chanaan, which Abraham bought together with the field of Ephron the Hethite for a possession to bury in.
30В печері, що на полї Макпелевому, що перед Мамрійщиною в Канаан землї, що купив Авраам у Ефрона Гетія у державу на гробовище.
31There they buried him, and Sara his wife: there was Isaac buried with Rebecca his wife: there also Lia doth lie buried.
31Там поховано Авраама й Сарру, жону його; там поховано Ізаака й Ребеку, жену його, і там поховав я Лею.
32And when he had ended the commandments, wherewith he instructed his sons, he drew up his feet upon the bed, and died: and he was gathered to his people.
32Куплене поле й печера на йому в синів Гетових.
no verse 33 in this text
33І переставши Яков чинити заповіт синам своїм, простягнув нозї свої на постелї і розлучивсь із душею, та й пригорнувсь до народу свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.