Genesis 24
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now Abraham was old; and advanced in age: and the Lord had blessed him in all things.
1Авраам же був старий, у лїтах приклонних, і Господь благословив Авраама в усьому.
2And he said to the elder servant of his house, who was ruler over all he had: Put thy hand under my thigh,
2І каже Авраам рабові свойму, найстаршому в господї в його, що правив усїм достатком його: Ось положи руку твою під стегно моє.
3That I may make thee swear by the Lord the God of heaven and earth, that thou take not a wife for my son, of the daughters of the Chanaanites, among whom I dwell:
3І заклену тебе Господом, Богом небесним і Богом земним, що не візьмеш синові мойму жени з дочок Канаанських, що між ними живу.
4But that thou go to my own country and kindred, and take a wife from thence for my son Isaac.
4А тільки в землю мою, де я родивсь, пійдеш і до роду мого, та й візьмеш жену синові мойму Ізаакові відти.
5The servant answered: If the woman will not come with me into this land, must I bring thy son back again to the place, from whence thou camest out?
5Каже ж до його раб: Коли б то не схотїла йти молодиця слїдом за мною в землю сю, чи вернути сина твого в землю, що з неї вийшов єси?
6And Abraham said: Beware thou never bring my son back again thither.
6Каже ж до його Авраам: Остерегайся вертати сина мого туди.
7The Lord God of heaven, who took me out of my father’s house, and out of my native country, who spoke to me, and swore to me, saying: To thy seed will I give this land: he will send his angel before thee, and thou shalt take from thence a wife for my son.
7Господь, Бог неба й Бог землї, що вивів мене з господи панотця мого із землї, що в нїй родився, той що глаголав менї, і що клявся менї глаголючи: Тобі оддам землю сю й насїнню твойму, той пошле ангела свого перед тобою, дак і візьмеш жену синові мойму Ізаакові звідти.
8But if the woman will not follow thee, thou shalt not be bound by the oath; only bring not my son back thither again.
8Коли ж би не схотїла молодиця пійти за тобою, чист будеш од закляття мого; тільки сина мого не вертай туди.
9The servant therefore put his hand under the thigh of Abraham his lord, and swore to him upon this word.
9І положив раб руку свою під стегно Авраамові, панові свойму, та й клявсь йому про сю річ.
10And he took ten camels of his master’s herd, and departed, carrying something of all his goods with him, and he set forward and went on to Mesopotamia to the city of Nachor.
10І взяв раб десятеро верблюдів з між верблюд пана свого і з усякого добра в господаря свого, та й пійшов, бо всї добра господаря його були в його руцї, та знявсь і пійшов у Месопотамію, у Нахорів город.
11And when he had made the camels lie down without the town near a well of water in the evening, at the time when women are wont to come out to draw water, he said:
11І поставив верблюди під городом навколїшки коло колодязя водяного надвечір, як виходять жінки брати воду.
12O Lord the God of my master Abraham, meet me today, I beseech thee, and show kindness to my master Abraham.
12І каже: Господе, Боже пана мого Авраама, погоди менї сьогоднї і сотвори милость панові мойму Авраамові.
13Behold I stand nigh the spring of water, and the daughters of the inhabitants of this city will come out to draw water.
13Оце я став коло колодязя водяного, дочки ж міських людей виходити муть брати воду.
14Now, therefore, the maid to whom I shall say: Let down thy pitcher that I may drink: and she shall answer, Drink, and I will give thy camels drink also: let it be the same whom thou hast provided for thy servant Isaac: and by this I shall understand, that thou hast shown kindness to my master.
14І нехай буде дївчина, що їй скажу: Нахили водоносного глека твого напитись менї, і промовить менї: Пий, я й верблюди твої понаповаю, нехай вона буде та, що наготовив рабові твойму Ізаакові, і по сьому відатиму, що сотворив єси милость панові мойму, Авраамові.
15He had not yet ended these words within himself, and behold Rebecca came out, the daughter of Bathuel, son of Melcha, wife to Nachor the brother of Abraham, having a pitcher on her shoulder:
15І сталось, перш нїж він промовив, аж ось Ребека й виходить, що родилась Бетуїлові, Милчиному синові, жінки Нахорової, брата ж Авраамового, і держачи водоноса на плечі свойму.
16An exceeding comely maid, and a most beautiful virgin, and not known to man: and she went down to the spring, and filled her pitcher and was coming back.
16Дївиця ж була дуже вродлива, дївувала ще, нїхто не взнав її. Війшовши ж до колодязя, сповнила водоноса свого та й ійде вгору.
17And the servant ran to meet her, and said: Give me a little water to drink of thy pitcher.
17Побіг же раб на вперейми, та й каже: Дай менї напитись з водоноса твого.
18And she answered: Drink, my lord. And quickly she let down the pitcher upon her arm, and gave him drink.
18Вона ж каже: Пий, добродїю. І хутенько зняла водоноса на руку, та й дала йому напитись до схочу.
19And when he had drunk, she said: I will draw water for thy camels also, till they all drink.
19І напоївши каже: І верблюдам твоїм наливати му докіль понапиваються.
20And pouring out the pitcher into the troughs, she ran back to the well to draw water: and having drawn she gave to all the camels.
20І хутенько спорожнила водоноса в пійло та й метнулась ізнов до колодязя черпнути води та й улила верблюдам усїм.
21But he musing beheld her with silence, desirous to know whether the Lord had made his journey prosperous or not.
21Чоловік же придивлявся до неї мовчки, щоб зрозуміти, чи погодив Бог у дорозї йому, чи нї.
22And after that the camels had drunk, the man took out golden earrings, weighing two sicles: and as many bracelets of ten sicles weight.
22Сталося ж, як перестали всї верблюди пити, узяв чоловік каблучку золоту, вагою в пів секля, та двї запинки на руки їй, у десять секлїв ваги.
23And he said to her: Whose daughter art thou? tell me: is there any place in thy father’s house to lodge?
23І поспитав її та й каже: Чия єси дочка? Скажи менї, чи єсть у панотця твого в господї місце про нас на ночлїги?
24And she answered: I am the daughter of Bathuel, the son of Melcha, whom she bore to Nachor.
24Вона ж каже йому: Дочка я Бетуїлова, сина Милчаного, що його вродила Нахорові.
25And she said moreover to him: We have good store of both straw and hay, and a large place to lodge in.
25І каже йому: І соломи й харчі в нас доволї, і місце є про ночлїги.
26The man bowed himself down, and adored the Lord,
26І дякуючи Господу чоловік поклонивсь,
27Saying: Blessed be the Lord God of my master Abraham, who hath not taken away his mercy and truth from my master, and hath brought me the straight way into the house of my master’s brother.
27І каже: Благословен Господь, Бог пана мого Авраама, що не оставив без милостї своєї й правди пана мого, і менї погодив Господь прибути в домівку брата пана мого.
28Then the maid ran, and told in her mother’s house, all that she had heard.
28І побігла дївиця і зʼясувала в господї матері своїй сї речі.
29And Rebecca had a brother named Laban, who went out in haste to the man, to the well.
29Ребецї ж доводивсь братом на імя Лабан. І метнеться Лабан до чоловіка до колодязя.
30And when he had seen the earrings and bracelets in his sister’s hands, and had heard all that she related, saying: Thus and thus the man spoke to me: he came to the man who stood by the camels, and near to the spring of water,
30І сталось, як побачив каблучку й запинки на руках у сестри своєї, і як почув слова Ребечині, сестри своєї, що каже: Так мовляв менї чоловік, дак прийшов Лабан до чоловіка, аж він стоїть при верблюдах коло колодязя.
31And said to him: Come in, thou blessed of the Lord: why standest thou without? I have prepared the house, and a place for the camels.
31І каже: Увійди, благословенний од Господа. Чого стоїш ізнадвору? Я ж наготовив господу й місце про верблюди.
32And he brought him in into his lodging: and he unharnessed the camels and gave straw and hay, and water to wash his feet, and the feet of the men that were come with him.
32І ввійшов чоловік у господу, і порозсїдлував верблюди, і дав Лабан соломи й сїна верблюдам і води помити ноги йому і людям, що були з ним.
33And bread was set before him. But he said: I will not eat, till I tell my message. He answered him: Speak.
33І поставив перед ними наїдки. Він же каже: Не їсти му, поки не виповню мого посольства. І каже: Говори.
34And he said: I am the servant of Abraham:
34І говорить він: Раб Авраамів я.
35And the Lord hath blessed my master wonderfully, and he is become great: and he hath given him sheep and oxen, silver and gold, men servants and women servants, camels and asses.
35Господь же благословив пана мого велико, і зробивсь він великим; і дав йому товар і отари, і срібло й золото, і раби і рабинї, і верблюди й осли.
36And Sara my master’s wife hath borne my master a son in her old age, and he hath given him all that he had.
36І вродила Сарра, жона пана мого, сина панові мойму, як була стара, і оддав йому все, що мав.
37And my master made me swear, saying: Thou shalt not take a wife for my son of the Chanaanites, in whose land I dwell:
37І закляв мене пан мій говорючи: Не візьмеш ти жени синові мойму зміж дочок Кананейських, що я седжу в їх землї,
38But thou shalt go to my father’s house, and shalt take a wife of my own kindred for my son:
38А в госпо́ду панотця мого пійдеш і до роду мого, і візьмеш мойму синові жону звідти.
39But I answered my master: What if the woman will not come with me?
39Сказав же я панові мойму: А може не схоче молодиця зі мною йти.
40The Lord, said he, in whose sight I walk, will send his angel with thee, and will direct thy way: and thou shalt take a wife for my son of my own kindred, and of my father’s house.
40Каже тодї менї: Господь, що перед ним ходжу, пошле ангела свого з тобою, і погодить у дорозї твоїй, і візьмеш ти жену синові мойму з мого роду, і з дому панотця мого.
41But thou shalt be clear from my curse, when thou shalt come to my kindred, if they will not give thee one.
41Тодї будеш чист од заклинання мого; коли бо дійдеш до родини моєї, і не дадуть тобі, будеш чист од заклинання мого.
42And I came today to the well of water, and said: O Lord God of my master Abraham, if thou hast prospered my way, wherein I now walk,
42І прийшовши сьогоднї до колодязя, казав я: Господе, Боже пана мого Авраама, коли погодив єси в дорозї моїй, що її оце верстаю,
43Behold I stand by the well of water, and the virgin, that shall come out to draw water, who shall hear me say: Give me a little water to drink of thy pitcher:
43Ось я став коло колодязя водного, і дочки городянські виходять брати воду, і коли буде дївиця, що ій промовлю: Дай менї напитись із водоноса твого трохи води,
44And shall say to me: Both drink thou, and I will also draw for thy camels: let the same be the woman, whom the Lord hath prepared for my master’s son.
44І скаже менї: І ти пий, і верблюдам твоїм вільлю, нехай ся буде жена, що наготовив Господь мого пана синові.
45And whilst I pondered these things secretly with myself, Rebecca appeared coming with a pitcher, which she carried on her shoulder: and she went down to the well and drew water. And I said to her: Give me a little to drink.
45І перш, нїж я промовив у серцї мойму, вже Ребека йшла з водоносом на плечі, і спустилась вона до колодязя, і набрала води. І сказав я їй: Дай, будь ласко, напитись менї.
46And she speedily let down the pitcher from her shoulder, and said to me: Both drink thou, and to thy camels I will give drink. I drank, and she watered the camels.
46І хутенько зняла вона водоноса свого із себе на руку, та й каже: Пий, і верблюди твої понаповаю. От я напивсь і верблюди мої понаповала.
47And I asked her, and said: Whose daughter art thou? And she answered: I am the daughter of Bathuel, the son of Nachor, whom Melcha bore to him. So I put earrings on her to adorn her face, and I put bracelets on her hands.
47І поспитав її, і промовив: Чия дочка єси, повідай менї. Вона ж каже: Дочка я Бетуїла Нахоренка, що вродила йому Милка. І дав я їй каблучку і запинки на руки її.
48And falling down I adored the Lord, blessing the Lord God of my master Abraham, who hath brought me the straight way to take the daughter of my master’s brother for his son.
48І дякуючи поклонивсь Господу, і благословив Господа Бога пана мого, Авраама, що погодив менї в дорозї праведній, узяти дочку в брата панового синові його.
49Wherefore if you do according to mercy and truth with my master, tell me: but if it please you otherwise, tell me that also, that I may go to the right hand, or to the left.
49Оце ж, коли ви сотворите милость і правду до пана мого, повідайте менї, щоб я повернувсь або праворуч, або лїворуч.
50And Laban and Bathuel answered: The word hath proceeded from the Lord, we cannot speak any other thing to thee but his pleasure.
50Відказуючи ж Лабан та Бетуїл сказали: Від Господа прийшло се дїло. Не зможемо тобі сказати проти нї лихого, нї доброго.
51Behold Rebecca is before thee, take her and go thy way, and let her be the wife of thy master’s son, as the Lord hath spoken.
51Ось, Ребека перед тобою, возьми її та й піди, і нехай буде вона жоною синові пана твого, яко же глаголав Господь.
52Which when Abraham’s servant heard, falling down to the ground he adored the Lord.
52І сталось, як почув раб Авраамів словеса сї, поклонився до землї Господу.
53And bringing forth vessels of silver and gold, and garments, he gave them to Rebecca for a present. He offered gifts also to her brothers, and to her mother.
53І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її.
54And a banquet was made, and they ate and drank together, and lodged there. And in the morning, the servant arose, and said: Let me depart, that I may go to my master.
54І їли й пили, і він і чоловіки, що були з ним, та опочили, і повставали в ранцї, і каже: Відпустїте мене до пана мого.
55And her brother and mother answered: Let the maid stay at least ten days with us, and afterwards she shall depart.
55Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде.
56Stay me not, said he, because the Lord hath prospered my way: send me away, that I may go to my master.
56Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого.
57And they said: Let us call the maid, and ask her will.
57Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її.
58And they called her, and when she was come, they asked: Wilt thou go with this man? She said: I will go.
58І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду.
59So they sent her away, and her nurse, and Abraham’s servant, and his company,
59І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були.
60Wishing prosperity to their sister, and saying: Thou art our sister, mayst thou increase to thousands of thousands, and may thy seed possess the gates of their enemies.
60І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх!
61So Rebecca and her maids, being set upon camels, followed the man: who with speed returned to his master.
61Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов.
62At the same time Isaac was walking along the way to the well which is called Of the living and the seeing: for he dwelt in the south country.
62Ізаак же прийшов з Бейер-Лахай-Рої; жив бо він у землї полуденнїй.
63And he was gone forth to meditate in the field, the day being now well spent: and when he had lifted up his eyes, he saw camels coming afar off.
63Вийшов же над вечір Ізаак на поле, розігнати думки. І позирне очима своїми, та й бачить, ідуть верблюда.
64Rebecca also, when she saw Isaac, lighted off the camel,
64І позирнувши Ребека очима своїми, побачила Ізаака та й ізскочила з верблюда.
65And said to the servant: Who is that man who cometh towards us along the field? And he said to her: That man is my master. But she quickly took her cloak, and covered herself.
65І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась.
66And the servant told Isaac all that he had done.
66І повідав раб Ізаакові все, що вчинив.
67Who brought her into the tent of Sara his mother, and took her to wife: and he loved her so much, that it moderated the sorrow which was occasioned by his mother’s death.
67Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.