Acts 2
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When the day of Pentecost came, they were all together in one place.
1А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
2Suddenly a sound like a mighty rushing wind came from heaven and filled the whole house where they were sitting.
2І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
3They saw tongues like flames of fire that separated and came to rest on each of them.
3І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
4And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak in other tongues as the Spirit enabled them.
4І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5Now there were dwelling in Jerusalem God-fearing Jews from every nation under heaven.
5Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6And when this sound rang out, a crowd came together in bewilderment, because each one heard them speaking his own language.
6Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7Astounded and amazed, they asked, “Are not all these men who are speaking Galileans?
7Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
8How is it then that each of us hears them in his own native language?
8Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
9Parthians, Medes, and Elamites; residents of Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,
9Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya near Cyrene; visitors from Rome,
10і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11both Jews and converts to Judaism; Cretans and Arabs—we hear them declaring the wonders of God in our own tongues!”
11Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12Astounded and perplexed, they asked one another, “What does this mean?”
12Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13But others mocked them and said, “They are drunk on new wine!”
13Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14Then Peter stood up with the Eleven, lifted up his voice, and addressed the crowd: “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and listen carefully to my words.
14Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15These men are not drunk, as you suppose. It is only the third hour of the day!
15Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16No, this is what was spoken by the prophet Joel:
16А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17‘In the last days, God says, I will pour out My Spirit on all people. Your sons and daughters will prophesy, your young men will see visions, your old men will dream dreams.
17І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18Even on My menservants and maidservants I will pour out My Spirit in those days, and they will prophesy.
18і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19I will show wonders in the heavens above and signs on the earth below, blood and fire and billows of smoke.
19І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20The sun will be turned to darkness, and the moon to blood, before the coming of the great and glorious Day of the Lord.
20Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21And everyone who calls on the name of the Lord will be saved.’
21І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22Men of Israel, listen to this message: Jesus of Nazareth was a man certified by God to you by miracles, wonders, and signs, which God did among you through Him, as you yourselves know.
22Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23He was delivered up by God’s set plan and foreknowledge, and you, by the hands of the lawless, put Him to death by nailing Him to the cross.
23Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24But God raised Him from the dead, releasing Him from the agony of death, because it was impossible for Him to be held in its clutches.
24Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25David says about Him: ‘I saw the Lord always before me; because He is at my right hand, I will not be shaken.
25Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26Therefore my heart is glad and my tongue rejoices; my body also will dwell in hope,
26Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
27because You will not abandon my soul to Hades, nor will You let Your Holy One see decay.
27Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
28You have made known to me the paths of life; You will fill me with joy in Your presence.’
28Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29Brothers, I can tell you with confidence that the patriarch David died and was buried, and his tomb is with us to this day.
29Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30But he was a prophet and knew that God had promised him on oath that He would place one of his descendants on his throne.
30Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
31Foreseeing this, David spoke about the resurrection of the Christ, that He was not abandoned to Hades, nor did His body see decay.
31предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
32God has raised this Jesus to life, to which we are all witnesses.
32Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33Exalted, then, to the right hand of God, He has received from the Father the promised Holy Spirit and has poured out what you now see and hear.
33Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34For David did not ascend into heaven, but he himself says: ‘The Lord said to my Lord, “Sit at My right hand
34Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35until I make Your enemies a footstool for Your feet.”’
35доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36Therefore let all Israel know with certainty that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ!”
36Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37When the people heard this, they were cut to the heart and asked Peter and the other apostles, “Brothers, what shall we do?”
37Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38Peter replied, “Repent and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of your sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.
38Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39This promise belongs to you and your children and to all who are far off—to all whom the Lord our God will call to Himself.”
39Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40With many other words he testified, and he urged them, “Be saved from this corrupt generation.”
40І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41Those who embraced his message were baptized, and about three thousand were added to the believers that day.
41Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42They devoted themselves to the apostles’ teaching and to the fellowship, to the breaking of bread and to prayer.
42Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
43A sense of awe came over everyone, and the apostles performed many wonders and signs.
43Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44All the believers were together and had everything in common.
44І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45Selling their possessions and goods, they shared with anyone who was in need.
45і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
46With one accord they continued to meet daily in the temple courts and to break bread from house to house, sharing their meals with gladness and sincerity of heart,
46І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
47praising God and enjoying the favor of all the people. And the Lord added to their number daily those who were being saved.
47хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.