Acts 8
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And Saul was there, giving approval to Stephen’s death. On that day a great persecution broke out against the church in Jerusalem, and all except the apostles were scattered throughout Judea and Samaria.
1Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
2God-fearing men buried Stephen and mourned deeply over him.
2Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему.
3But Saul began to destroy the church. Going from house to house, he dragged off men and women and put them in prison.
3Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволїкаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю.
4Those who had been scattered preached the word wherever they went.
4Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
5Philip went down to a city in Samaria and proclaimed the Christ to them.
5І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
6The crowds gave their undivided attention to Philip’s message and to the signs they saw him perform.
6І вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
7With loud shrieks, unclean spirits came out of many who were possessed, and many of the paralyzed and lame were healed.
7З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
8So there was great joy in that city.
8І стались радощі великі в городї тому.
9Prior to that time, a man named Simon had practiced sorcery in the city and astounded the people of Samaria. He claimed to be someone great,
9Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
10and all the people, from the least to the greatest, heeded his words and said, “This man is the divine power called the Great Power.”
10На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
11They paid close attention to him because he had astounded them for a long time with his sorcery.
11Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
12But when they believed Philip as he preached the gospel of the kingdom of God and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
12Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
13Even Simon himself believed and was baptized. He followed Philip closely and was astounded by the great signs and miracles he observed.
13Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
14When the apostles in Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent Peter and John to them.
14Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
15On their arrival, they prayed for them to receive the Holy Spirit.
15котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
16For the Holy Spirit had not yet fallen upon any of them; they had simply been baptized into the name of the Lord Jesus.
16(Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
17Then Peter and John laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.
17Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
18When Simon saw that the Spirit was given through the laying on of the apostles’ hands, he offered them money.
18Видївши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
19“Give me this power as well,” he said, “so that everyone on whom I lay my hands may receive the Holy Spirit.”
19говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
20But Peter replied, “May your silver perish with you, because you thought you could buy the gift of God with money!
20Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
21You have no part or share in our ministry, because your heart is not right before God.
21Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
22Repent, therefore, of your wickedness, and pray to the Lord. Perhaps He will forgive you for the intent of your heart.
22Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
23For I see that you are poisoned by bitterness and captive to iniquity.”
23Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
24Then Simon answered, “Pray to the Lord for me, so that nothing you have said may happen to me.”
24Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
25And after Peter and John had testified and spoken the word of the Lord, they returned to Jerusalem, preaching the gospel in many of the Samaritan villages.
25Ті ж, що сьвідкували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
26Now an angel of the Lord said to Philip, “Get up and go south to the desert road that goes down from Jerusalem to Gaza.”
26Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде з Єрусалиму в Газу; вона пуста.
27So he started out, and on his way he met an Ethiopian eunuch, a court official in charge of the entire treasury of Candace, queen of the Ethiopians. He had gone to Jerusalem to worship,
27І вставши пійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
28and on his return was sitting in his chariot reading Isaiah the prophet.
28і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
29The Spirit said to Philip, “Go over to that chariot and stay by it.”
29Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
30So Philip ran up and heard the man reading Isaiah the prophet. “Do you understand what you are reading?” Philip asked.
30Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
31“How can I,” he said, “unless someone guides me?” And he invited Philip to come up and sit with him.
31Він же каже: Як бо можу, коли нїхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилїзши, сїв з ним.
32The eunuch was reading this passage of Scripture: “He was led like a sheep to the slaughter, and as a lamb before the shearer is silent, so He did not open His mouth.
32Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкриває уст своїх.
33In His humiliation He was deprived of justice. Who can recount His descendants? For His life was removed from the earth.”
33У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто зʼясує? бо береть ся з землї життє Його.
34“Tell me,” said the eunuch, “who is the prophet talking about, himself or someone else?”
34Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35Then Philip began with this very Scripture and told him the good news about Jesus.
35Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
36As they traveled along the road and came to some water, the eunuch said, “Look, here is water! What is there to prevent me from being baptized?”
36Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
no verse 37 in this text
37Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
38And he gave orders to stop the chariot. Then both Philip and the eunuch went down into the water, and Philip baptized him.
38І звелїв зʼупинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
39When they came up out of the water, the Spirit of the Lord carried Philip away, and the eunuch saw him no more, but went on his way rejoicing.
39Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
40But Philip appeared at Azotus and traveled through that region, preaching the gospel in all the towns until he came to Caesarea.
40Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.