Acts 12
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1About that time, King Herod reached out to harm some who belonged to the church.
1Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
2He had James, the brother of John, put to death with the sword.
2Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
3And seeing that this pleased the Jews, Herod proceeded to seize Peter during the Feast of Unleavened Bread.
3а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.)
4He arrested him and put him in prison, handing him over to be guarded by four squads of four soldiers each. Herod intended to bring him out to the people after the Passover.
4І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.
5So Peter was kept in prison, but the church was fervently praying to God for him.
5Стережено ж Петра в темницї; церква ж без перестану молилась Богу за него.
6On the night before Herod was to bring him to trial, Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains, with sentries standing guard at the entrance to the prison.
6Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темницї.
7Suddenly an angel of the Lord appeared and a light shone in the cell. He tapped Peter on the side and woke him up, saying, “Get up quickly.” And the chains fell off his wrists.
7І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.
8“Get dressed and put on your sandals,” said the angel. Peter did so, and the angel told him, “Wrap your cloak around you and follow me.”
8І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.
9So Peter followed him out, but he was unaware that what the angel was doing was real. He thought he was only seeing a vision.
9І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.
10They passed the first and second guards and came to the iron gate leading to the city, which opened for them by itself. When they had gone outside and walked the length of one block, the angel suddenly left him.
10Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.
11Then Peter came to himself and said, “Now I know for sure that the Lord has sent His angel and rescued me from Herod’s grasp and from everything the Jewish people were anticipating.”
11І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.
12And when he had realized this, he went to the house of Mary the mother of John, also called Mark, where many people had gathered together and were praying.
12І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
13He knocked at the outer gate, and a servant girl named Rhoda came to answer it.
13Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;
14When she recognized Peter’s voice, she was so overjoyed that she forgot to open the gate, but ran inside and announced, “Peter is standing at the gate!”
14і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.
15“You are out of your mind,” they told her. But when she kept insisting it was so, they said, “It must be his angel.”
15Вони ж сказали до неї: Збожеволїла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.
16But Peter kept on knocking, and when they opened the door and saw him, they were astounded.
16Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.
17Peter motioned with his hand for silence, and he described how the Lord had brought him out of the prison. “Send word to James and to the brothers,” he said, and he left for another place.
17Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
18At daybreak there was no small commotion among the soldiers as to what had become of Peter.
18Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19After Herod had searched for him unsuccessfully, he examined the guards and ordered that they be executed. Then he went down from Judea to Caesarea and spent some time there.
19Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там).
20Now Herod was in a furious dispute with the people of Tyre and Sidon, and they convened before him. Having secured the support of Blastus, the king’s chamberlain, they asked for peace, because their region depended on the king’s country for food.
20Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
21On the appointed day, Herod donned his royal robes, sat on his throne, and addressed the people.
21Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них:
22And they began to shout, “This is the voice of a god, not a man!”
22Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!
23Immediately, because Herod did not give glory to God, an angel of the Lord struck him down, and he was eaten by worms and died.
23Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і зʼїли його черви, і вмер.
24But the word of God continued to spread and multiply.
24Слово ж Боже росло і множилось.
25When Barnabas and Saul had fulfilled their mission to Jerusalem, they returned, bringing with them John, also called Mark.
25Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.