Деяния

Old Testament

New Testament

Chapter 2
Synodal Translation (Син…

Read in

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Old Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptSynodal Translation (Синодальный перевод)Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
1А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
2И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
2І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
3И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
3І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
4И исполнились все Духа Святаго, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
4І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.
5Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6Когда сделался этот шум, собрался народ и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
6Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
7Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
8Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
8Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
9Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
9Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
10і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11критяне и аравитяне, слышим их нашими языками говорящих о великих делах Божиих?
11Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?
12Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.
13Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:
14Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;
15Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16но это есть предреченное пророком Иоилем:
16А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.
17І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.
18і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь, и огонь, и курение дыма.
19І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20Солнце превратится во тьму, и луна - в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.
20Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21И будет: всякий, кто призовет имя Господне, спасется.
21І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами, и чудесами, и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,
22Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;
23Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.
24Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25Ибо Давид говорит о Нем: видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.
25Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26Оттого возрадовалось сердце мое и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
26Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
27ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.
27Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
28Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицом Твоим.
28Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер, и погребен, и гроб его у нас до сего дня.
29Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,
30Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
31Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде и плоть Его не видела тления.
31предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
32Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.
32Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33Итак Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святаго Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.
33Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34Ибо Давид не восшел на небеса; но сам говорит: сказал Господь Господу моему: сиди одесную Меня,
34Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.
35доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36Итак твердо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.
36Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?
37Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святаго Духа.
38Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39Ибо вам принадлежит обетование, и детям вашим, и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.
39Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря: спасайтесь от рода сего развращенного.
40І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41Итак охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.
41Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.
42Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
43Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.
43Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44Все же верующие были вместе и имели все общее.
44І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.
45і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
46И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,
46І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
47хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал спасаемых к Церкви.
47хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.