Acts 2
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now when the day of Pentecost had come, they were all with one accord in one place.
1А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
2Suddenly there came from the sky a sound like the rushing of a mighty wind, and it filled all the house where they were sitting.
2І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
3Tongues like fire appeared and were distributed to them, and one sat on each of them.
3І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
4They were all filled with the Holy Spirit and began to speak with other languages, as the Spirit gave them the ability to speak.
4І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5Now there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under the sky.
5Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6When this sound was heard, the multitude came together and were bewildered, because everyone heard them speaking in his own language.
6Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7They were all amazed and marveled, saying to one another, “Behold, aren’t all these who speak Galileans?
7Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
8How do we hear, everyone in our own native language?
8Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
9Parthians, Medes, Elamites, and people from Mesopotamia, Judea, Cappadocia, Pontus, Asia,
9Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10Phrygia, Pamphylia, Egypt, the parts of Libya around Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,
10і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11Cretans and Arabians—we hear them speaking in our languages the mighty works of God!”
11Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
12They were all amazed and were perplexed, saying to one another, “What does this mean?”
12Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
13Others, mocking, said, “They are filled with new wine.”
13Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice and spoke out to them, “You men of Judea and all you who dwell at Jerusalem, let this be known to you, and listen to my words.
14Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15For these aren’t drunken, as you suppose, seeing it is only the third hour of the day.
15Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16But this is what has been spoken through the prophet Joel:
16А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17‘It will be in the last days, says God, that I will pour out my Spirit on all flesh. Your sons and your daughters will prophesy. Your young men will see visions. Your old men will dream dreams.
17І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18Yes, and on my servants and on my handmaidens in those days, I will pour out my Spirit, and they will prophesy.
18і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19I will show wonders in the sky above, and signs on the earth beneath: blood, and fire, and billows of smoke.
19І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
20The sun will be turned into darkness, and the moon into blood, before the great and glorious day of the Lord comes.
20Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21It will be that whoever will call on the name of the Lord will be saved.’
21І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22“Men of Israel, hear these words! Jesus of Nazareth, a man approved by God to you by mighty works and wonders and signs which God did by him among you, even as you yourselves know,
22Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23him, being delivered up by the determined counsel and foreknowledge of God, you have taken by the hand of lawless men, crucified and killed;
23Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24whom God raised up, having freed him from the agony of death, because it was not possible that he should be held by it.
24Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25For David says concerning him, ‘I saw the Lord always before my face, for he is on my right hand, that I should not be moved.
25Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26Therefore my heart was glad, and my tongue rejoiced. Moreover my flesh also will dwell in hope,
26Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
27because you will not leave my soul in Hades, neither will you allow your Holy One to see decay.
27Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
28You made known to me the ways of life. You will make me full of gladness with your presence.’
28Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29“Brothers, I may tell you freely of the patriarch David, that he both died and was buried, and his tomb is with us to this day.
29Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, according to the flesh, he would raise up the Christ to sit on his throne,
30Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
31he foreseeing this, spoke about the resurrection of the Christ, that his soul wasn’t left in Hades, and his flesh didn’t see decay.
31предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
32This Jesus God raised up, to which we all are witnesses.
32Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33Being therefore exalted by the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, he has poured out this which you now see and hear.
33Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34For David didn’t ascend into the heavens, but he says himself, ‘The Lord said to my Lord, “Sit by my right hand
34Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35until I make your enemies a footstool for your feet.”’
35доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36“Let all the house of Israel therefore know certainly that God has made him both Lord and Christ, this Jesus whom you crucified.”
36Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Brothers, what shall we do?”
37Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38Peter said to them, “Repent and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.
38Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39For the promise is to you and to your children, and to all who are far off, even as many as the Lord our God will call to himself.”
39Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40With many other words he testified and exhorted them, saying, “Save yourselves from this crooked generation!”
40І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41Then those who gladly received his word were baptized. There were added that day about three thousand souls.
41Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42They continued steadfastly in the apostles’ teaching and fellowship, in the breaking of bread, and prayer.
42Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
43Fear came on every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.
43Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44All who believed were together, and had all things in common.
44І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45They sold their possessions and goods, and distributed them to all, according as anyone had need.
45і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
46Day by day, continuing steadfastly with one accord in the temple, and breaking bread at home, they took their food with gladness and singleness of heart,
46І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
47praising God and having favor with all the people. The Lord added to the assembly day by day those who were being saved.
47хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.