Acts 18
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After these things Paul departed from Athens and came to Corinth.
1Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
2He found a certain Jew named Aquila, a man of Pontus by race, who had recently come from Italy with his wife Priscilla, because Claudius had commanded all the Jews to depart from Rome. He came to them,
2І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
3and because he practiced the same trade, he lived with them and worked, for by trade they were tent makers.
3А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
4He reasoned in the synagogue every Sabbath and persuaded Jews and Greeks.
4І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
5When Silas and Timothy came down from Macedonia, Paul was compelled by the Spirit, testifying to the Jews that Jesus was the Christ.
5Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6When they opposed him and blasphemed, he shook out his clothing and said to them, “Your blood be on your own heads! I am clean. From now on, I will go to the Gentiles!”
6Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
7He departed there and went into the house of a certain man named Justus, one who worshiped God, whose house was next door to the synagogue.
7І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8Crispus, the ruler of the synagogue, believed in the Lord with all his house. Many of the Corinthians, when they heard, believed and were baptized.
8Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9The Lord said to Paul in the night by a vision, “Don’t be afraid, but speak and don’t be silent;
9Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
10for I am with you, and no one will attack you to harm you, for I have many people in this city.”
10бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти; бо в мене багато людей у сьому городї.
11He lived there a year and six months, teaching the word of God among them.
11І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.
12But when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one accord rose up against Paul and brought him before the judgment seat,
12Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13saying, “This man persuades men to worship God contrary to the law.”
13говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
14But when Paul was about to open his mouth, Gallio said to the Jews, “If indeed it were a matter of wrong or of wicked crime, you Jews, it would be reasonable that I should bear with you;
14Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).
15but if they are questions about words and names and your own law, look to it yourselves. For I don’t want to be a judge of these matters.”
15Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
16So he drove them from the judgment seat.
16Та й повиганяв їх із судища.
17Then all the Greeks seized Sosthenes, the ruler of the synagogue, and beat him before the judgment seat. Gallio didn’t care about any of these things.
17Тодї всї Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
18Paul, having stayed after this many more days, took his leave of the brothers, and sailed from there for Syria, together with Priscilla and Aquila. He shaved his head in Cenchreae, for he had a vow.
18Павел же, пробувши там ще доволї днїв, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
19He came to Ephesus, and he left them there; but he himself entered into the synagogue and reasoned with the Jews.
19Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
20When they asked him to stay with them a longer time, he declined;
20Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
21but taking his leave of them, he said, “I must by all means keep this coming feast in Jerusalem, but I will return again to you if God wills.” Then he set sail from Ephesus.
21а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
22When he had landed at Caesarea, he went up and greeted the assembly, and went down to Antioch.
22А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
23Having spent some time there, he departed and went through the region of Galatia and Phrygia, in order, establishing all the disciples.
23І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
24Now a certain Jew named Apollos, an Alexandrian by race, an eloquent man, came to Ephesus. He was mighty in the Scriptures.
24Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
25This man had been instructed in the way of the Lord; and being fervent in spirit, he spoke and taught accurately the things concerning Jesus, although he knew only the baptism of John.
25Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
26He began to speak boldly in the synagogue. But when Priscilla and Aquila heard him, they took him aside, and explained to him the way of God more accurately.
26І почав одважно говорити в школї. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
27When he had determined to pass over into Achaia, the brothers encouraged him; and wrote to the disciples to receive him. When he had come, he greatly helped those who had believed through grace;
27Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
28for he powerfully refuted the Jews, publicly showing by the Scriptures that Jesus was the Christ.
28сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.