Деяния

Old Testament

New Testament

Chapter 16
Synodal Translation (Син…

Read in

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Old Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptSynodal Translation (Синодальный перевод)Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дошел он до Дервии и Листры. И вот, там был некоторый ученик, именем Тимофей, которого мать была Иудеянка уверовавшая, а отец Еллин,
1Прийшов же у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
2и о котором свидетельствовали братия, находившиеся в Листре и Иконии.
2що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
3Его пожелал Павел взять с собою; и, взяв, обрезал его ради Иудеев, находившихся в тех местах; ибо все знали об отце его, что он был Еллин.
3Сього схотїв Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всї батька його, що був Грек.
4Проходя же по городам, они предавали верным соблюдать определения, постановленные Апостолами и пресвитерами в Иерусалиме.
4Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єрусалимі.
5И церкви утверждались верою и ежедневно увеличивались числом.
5Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
6Пройдя через Фригию и Галатийскую страну, они не были допущены Духом Святым проповедывать слово в Асии.
6Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
7Дойдя до Мисии, предпринимали идти в Вифинию; но Дух не допустил их.
7Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
8Миновав же Мисию, сошли они в Троаду.
8Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
9И было ночью видение Павлу: предстал некий муж, Македонянин, прося его и говоря: приди в Македонию и помоги нам.
9І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонию, поможи нам.
10После сего видения тотчас мы положили отправиться в Македонию, заключая, что призывал нас Господь благовествовать там.
10Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонию, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
11Итак, отправившись из Троады, мы прямо прибыли в Самофракию, а на другой день в Неаполь,
11Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,
12оттуда же в Филиппы: это первый город в той части Македонии, колония. В этом городе мы пробыли несколько дней.
12а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї, — осада. Пробували ж ми в сьому городї кілька днїв.
13В день же субботний мы вышли за город к реке, где, по обыкновению, был молитвенный дом, и, сев, разговаривали с собравшимися там женщинами.
13А субітнього дня вийшли геть з города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посїдавши говорили до жінок, що посходились.
14И одна женщина из города Фиатир, именем Лидия, торговавшая багряницею, чтущая Бога, слушала; и Господь отверз сердце ее внимать тому, что говорил Павел.
14І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла.
15Когда же крестилась она и домашние ее, то просила нас, говоря: если вы признали меня верною Господу, то войдите в дом мой и живите у меня. И убедила нас.
15Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
16Случилось, что, когда мы шли в молитвенный дом, встретилась нам одна служанка, одержимая духом прорицательным, которая через прорицание доставляла большой доход господам своим.
16Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
17Идя за Павлом и за нами, она кричала, говоря: сии человеки - рабы Бога Всевышнего, которые возвещают нам путь спасения.
17Ся, йдучи слїдом за Павлом та за нами, покликувала, кажучи: Сї люде — слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
18Это она делала много дней. Павел, вознегодовав, обратился и сказал духу: именем Иисуса Христа повелеваю тебе выйти из нее. И дух вышел в тот же час.
18Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
19Тогда господа ее, видя, что исчезла надежда дохода их, схватили Павла и Силу и повлекли на площадь к начальникам.
19Видївши ж пани її, що пропала надїя заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
20И, приведя их к воеводам, сказали: сии люди, будучи Иудеями, возмущают наш город
20І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
21и проповедуют обычаи, которых нам, Римлянам, не следует ни принимать, ни исполнять.
21і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
22Народ также восстал на них, а воеводы, сорвав с них одежды, велели бить их палками
22І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звелїли бити їх.
23и, давим много ударов, ввергли в темницу, приказав темничному стражу крепко стеречь их.
23І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
24Получив такое приказание, он ввергнул их во внутреннюю темницу и ноги их забил в колоду.
24Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
25Около полуночи Павел и Сила, молясь, воспевали Бога; узники же слушали их.
25О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
26Вдруг сделалось великое землетрясение, так что поколебалось основание темницы; тотчас отворились все двери, и у всех узы ослабели.
26Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27Темничный же страж, пробудившись и увидев, что двери темницы отворены, извлек меч и хотел умертвить себя, думая, что узники убежали.
27Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відчинені двері темницї, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтїкали вязники.
28Но Павел возгласил громким голосом, говоря: не делай себе никакого зла, ибо все мы здесь.
28Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нїчого лихого, всї бо ми тут.
29Он потребовал огня, вбежал в темницу и в трепете припал к Павлу и Силе,
29Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили,
30и, выведя их вон, сказал: государи мои! что мне делать, чтобы спастись?
30а, вивівши їх геть, каже: Добродїї, що менї робити, щоб спастись?
31Они же сказали: веруй в Господа Иисуса Христа и спасешься ты и весь дом твой.
31Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
32И проповедали слово Господне ему и всем, бывшим в доме его.
32І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
33И, взяв их в тот час ночи, он омыл раны их и немедленно крестился сам и все домашние его.
33І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34И, приведя их в дом свой, предложил трапезу и возрадовался со всем домом своим, что уверовал в Бога.
34І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
35Когда же настал день, воеводы послали городских служителей сказать: отпусти тех людей.
35Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36Темничный страж объявил о сем Павлу: воеводы прислали отпустить вас; итак выйдите теперь и идите с миром.
36Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
37Но Павел сказал к ним: нас, Римских граждан, без суда всенародно били и бросили в темницу, а теперь тайно выпускают? нет, пусть придут и сами выведут нас.
37Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
38Городские служители пересказали эти слова воеводам, и те испугались, услышав, что это Римские граждане.
38Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
39И, придя, извинились перед ними и, выведя, просили удалиться из города.
39І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
40Они же, выйдя из темницы, пришли к Лидии и, увидев братьев, поучали их, и отправились.
40І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утїшили їх, та й пійшли.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.