4 Мойсея
Chapter 15
Kulish and Puluj Bible (…
vs Clementine Vulgate…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

4 Мойсея 15

Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І рече Господь Мойсейові:
1Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:
2Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам,
2Loquere ad filios Israël, et dices ad eos: Cum ingressi fueritis terram habitationis vestræ, quam ego dabo vobis,
3І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини:
3et feceritis oblationem Domino in holocaustum, aut victimam, vota solventes, vel sponte offerentes munera, aut in solemnitatibus vestris adolentes odorem suavitatis Domino, de bobus sive de ovibus:
4Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї,
4offeret quicumque immolaverit victimam, sacrificium similæ, decimam partem ephi, conspersæ oleo, quod mensuram habebit quartam partem hin:
5А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина.
5et vinum ad liba fundenda ejusdem mensuræ dabit in holocaustum sive in victimam. Per agnos singulos
6Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї;
6et arietes erit sacrificium similæ duarum decimarum, quæ conspersa sit oleo tertiæ partis hin:
7А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві.
7et vinum ad libamentum tertiæ partis ejusdem mensuræ offeret in odorem suavitatis Domino.
8А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві,
8Quando vero de bobus feceris holocaustum aut hostiam, ut impleas votum vel pacificas victimas,
9Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї;
9dabis per singulos boves similæ tres decimas conspersæ oleo, quod habeat medium mensuræ hin:
10А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві.
10et vinum ad liba fundenda ejusdem mensuræ in oblationem suavissimi odoris Domino.
11Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз;
11Sic facies
12Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх.
12per singulos boves et arietis et agnos et hædos.
13Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві.
13Tam indigenæ quam peregrini
14А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите.
14eodem ritu offerent sacrificia.
15Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.
15Unum præceptum erit atque judicium tam vobis quam advenis terræ.
16Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.
16Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:
17І рече Господь до Мойсея:
17Loquere filiis Israël, et dices ad eos:
18Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,
18Cum veneritis in terram, quam dabo vobis,
19Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:
19et comederitis de panibus regionis illius, separabitis primitias Domino
20Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.
20de cibis vestris. Sicut de areis primitias separatis,
21Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.
21ita et de pulmentis dabitis primitiva Domino.
22А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,
22Quod si per ignorantiam præterieritis quidquam horum, quæ locutus est Dominus ad Moysen,
23І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,
23et mandavit per eum ad vos, a die qua cœpit jubere et ultra,
24То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.
24oblitaque fuerit facere multitudo: offeret vitulum de armento, holocaustum in odorem suavissimum Domino, et sacrificum ejus ac liba, ut cæremoniæ postulant, hircumque pro peccato:
25І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.
25et rogabit sacerdos pro omni multitudine filiorum Israël, et dimittetur eis, quoniam non sponte peccaverunt, nihilominus offerentes incensum Domino pro se et pro peccato atque errore suo:
26І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.
26et dimittetur universæ plebi filiorum Israël, et advenis qui peregrinantur inter eos: quoniam culpa est omnis populi per ignorantiam.
27А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.
27Quod si anima una nesciens peccaverit, offeret capram anniculam pro peccato suo:
28І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.
28et deprecabitur pro ea sacerdos, quod inscia peccaverit coram Domino: impetrabitque ei veniam, et dimittetur illi.
29Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.
29Tam indigenis quam advenis una lex erit omnium, qui peccaverint ignorantes.
30Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду,
30Anima vero, quæ per superbiam aliquid commiserit, sive civis sit ille, sive peregrinus (quoniam adversus Dominum rebellis fuit), peribit de populo suo:
31Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.
31verbum enim Domini contempsit, et præceptum illius fecit irritum: idcirco delebitur, et portabit iniquitatem suam.
32І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день.
32Factum est autem, cum essent filii Israël in solitudine, et invenissent hominem colligentem ligna in die sabbati,
33І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади.
33obtulerunt eum Moysi et Aaron et universæ multitudini.
34Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити.
34Qui recluserunt eum in carcerem, nescientes quid super eo facere deberent.
35І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором.
35Dixitque Dominus ad Moysen: Morte moriatur homo iste: obruat eum lapidibus omnis turba extra castra.
36І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові.
36Cumque eduxissent eum foras, obruerunt lapidibus, et mortuus est, sicut præceperat Dominus.
37І рече Господь до Мойсея:
37Dixit quoque Dominus ad Moysen:
38Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кіньцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату.
38Loquere filiis Israël, et dices ad eos ut faciant sibi fimbrias per angulos palliorum, ponentes in eis vittas hyacinthinas:
39І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування;
39quas cum viderint, recordentur omnium mandatorum Domini, nec sequantur cogitationes suas et oculos per res varias fornicantes,
40Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.
40sed magis memores præceptorum Domini faciant ea, sintque sancti Deo suo.
no verse 41 in this text
41Ego Dominus Deus vester, qui eduxi vos de terra Ægypti, ut essem Deus vester.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.