4 Мойсея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І рече Господь Мойсейові:
1And the LORD spoke unto Moses, saying:
2Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам,
2Speak unto the children of Israel, and say unto them: When ye are come into the land of your habitations, which I give unto you,
3І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини:
3and will make an offering by fire unto the LORD, a burnt-offering, or a sacrifice, in fulfilment of a vow clearly uttered, or as a freewill-offering, or in your appointed seasons, to make a sweet savour unto the LORD, of the herd, or of the flock;
4Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї,
4then shall he that bringeth his offering present unto the LORD a meal-offering of a tenth part of an ephah of fine flour mingled with the fourth part of a hin of oil;
5А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина.
5and wine for the drink-offering, the fourth part of a hin, shalt thou prepare with the burnt-offering or for the sacrifice, for each lamb.
6Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї;
6Or for a ram, thou shalt prepare for a meal-offering two tenth parts of an ephah of fine flour mingled with the third part of a hin of oil;
7А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві.
7and for the drink-offering thou shalt present the third part of a hin of wine, of a sweet savour unto the LORD.
8А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві,
8And when thou preparest a bullock for a burnt-offering, or for a sacrifice, in fulfilment of a vow clearly uttered, or for peace-offerings unto the LORD;
9Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї;
9then shall there be presented with the bullock a meal-offering of three tenth parts of an ephah of fine flour mingled with half a hin of oil.
10А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві.
10And thou shalt present for the drink-offering half a hin of wine, for an offering made by fire, of a sweet savour unto the LORD.
11Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз;
11Thus shall it be done for each bullock, or for each ram, or for each of the he-lambs, or of the kids.
12Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх.
12According to the number that ye may prepare, so shall ye do for every one according to their number.
13Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві.
13All that are home-born shall do these things after this manner, in presenting an offering made by fire, of a sweet savour unto the LORD.
14А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите.
14And if a stranger sojourn with you, or whosoever may be among you, throughout your generations, and will offer an offering made by fire, of a sweet savour unto the LORD; as ye do, so he shall do.
15Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.
15As for the congregation, there shall be one statute both for you, and for the stranger that sojourneth with you, a statute for ever throughout your generations; as ye are, so shall the stranger be before the LORD.
16Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.
16One law and one ordinance shall be both for you, and for the stranger that sojourneth with you.
17І рече Господь до Мойсея:
17And the LORD spoke unto Moses, saying:
18Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,
18Speak unto the children of Israel, and say unto them: When ye come into the land whither I bring you,
19Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:
19then it shall be, that, when ye eat of the bread of the land, ye shall set apart a portion for a gift unto the LORD.
20Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.
20Of the first of your dough ye shall set apart a cake for a gift; as that which is set apart of the threshing-floor, so shall ye set it apart.
21Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.
21Of the first of your dough ye shall give unto the LORD a portion for a gift throughout your generations.
22А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,
22And when ye shall err, and not observe all these commandments, which the LORD hath spoken unto Moses,
23І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,
23even all that the LORD hath commanded you by the hand of Moses, from the day that the LORD gave commandment, and onward throughout your generations;
24То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.
24then it shall be, if it be done in error by the congregation, it being hid from their eyes, that all the congregation shall offer one young bullock for a burnt-offering, for a sweet savour unto the LORD — with the meal-offering thereof, and the drink-offering thereof, according to the ordinance — and one he-goat for a sin-offering.
25І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.
25And the priest shall make atonement for all the congregation of the children of Israel, and they shall be forgiven; for it was an error, and they have brought their offering, an offering made by fire unto the LORD, and their sin-offering before the LORD, for their error.
26І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.
26And all the congregation of the children of Israel shall be forgiven, and the stranger that sojourneth among them; for in respect of all the people it was done in error.
27А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.
27And if one person sin through error, then he shall offer a she-goat of the first year for a sin-offering.
28І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.
28And the priest shall make atonement for the soul that erreth, when he sinneth through error, before the LORD, to make atonement for him; and he shall be forgiven,
29Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.
29both he that is home-born among the children of Israel, and the stranger that sojourneth among them: ye shall have one law for him that doeth aught in error.
30Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду,
30But the soul that doeth aught with a high hand, whether he be home-born or a stranger, the same blasphemeth the LORD; and that soul shall be cut off from among his people.
31Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.
31Because he hath despised the word of the LORD, and hath broken His commandment; that soul shall utterly be cut off, his iniquity shall be upon him.
32І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день.
32And while the children of Israel were in the wilderness, they found a man gathering sticks upon the sabbath day.
33І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади.
33And they that found him gathering sticks brought him unto Moses and Aaron, and unto all the congregation.
34Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити.
34And they put him in ward, because it had not been declared what should be done to him.
35І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором.
35And the LORD said unto Moses: 'The man shall surely be put to death; all the congregation shall stone him with stones without the camp.'
36І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові.
36And all the congregation brought him without the camp, and stoned him with stones, and he died, as the LORD commanded Moses.
37І рече Господь до Мойсея:
37And the LORD spoke unto Moses, saying:
38Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кіньцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату.
38'Speak unto the children of Israel, and bid them that they make them throughout their generations fringes in the corners of their garments, and that they put with the fringe of each corner a thread of blue.
39І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування;
39And it shall be unto you for a fringe, that ye may look upon it, and remember all the commandments of the LORD, and do them; and that ye go not about after your own heart and your own eyes, after which ye use to go astray;
40Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.
40that ye may remember and do all My commandments, and be holy unto your God.
no verse 41 in this text
41I am the LORD your God, who brought you out of the land of Egypt, to be your God: I am the LORD your God.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.