Ісаїї 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.
1No ano em que o rei Uzias morreu, eu vi o Senhor assentado sobre um trono alto e exaltado; e a orla do seu manto enchia o templo.
2Кругом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.
2Acima dele estavam os serafins. Cada um tinha seis asas. Com duas cobria o rosto. Com duas cobria os pés. Com duas voava.
3І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!
3Um clamava ao outro, e dizia: “Santo, santo, santo é o SENHOR dos Exércitos! Toda a terra está cheia da sua glória!”
4І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.
4Os fundamentos das soleiras tremeram à voz daquele que clamava, e a casa se encheu de fumaça.
5І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, — а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!
5Então eu disse: “Ai de mim! Pois estou perdido, porque sou um homem de lábios impuros e moro no meio de um povo de lábios impuros, pois os meus olhos viram o Rei, o SENHOR dos Exércitos!”
6На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;
6Então um dos serafins voou até mim, trazendo uma brasa viva na mão, que ele havia tirado do altar com uma tenaz.
7І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.
7Ele tocou a minha boca com ela, e disse: “Eis que isto tocou os seus lábios; e a sua iniquidade foi tirada, e o seu pecado perdoado.”
8І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!
8Eu ouvi a voz do Senhor, dizendo: “A quem enviarei, e quem irá por nós?” Então eu disse: “Eis-me aqui. Envie-me!”
9І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;
9Ele disse: “Vá, e diga a este povo: 'Vocês ouvem de fato, mas não entendem. Vocês veem de fato, mas não percebem.'
10Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.
10Torne gordo o coração deste povo. Torne pesados os seus ouvidos, e feche os seus olhos; para que não vejam com os seus olhos, não ouçam com os seus ouvidos, não entendam com o seu coração, e não se voltem, e sejam curados.”
11І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.
11Então eu disse: “Senhor, até quando?” Ele respondeu: “Até que as cidades fiquem devastadas e sem habitantes, as casas fiquem sem pessoas, a terra se torne totalmente devastada,
12І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.
12e o SENHOR tenha levado os homens para longe, e os lugares abandonados sejam muitos no meio da terra.
13І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.
13Se ainda restar a décima parte nela, esta também será, por sua vez, consumida, como um terebinto e como um carvalho cujo toco permanece quando são cortados, assim a santa semente é o seu toco.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.