Ісаїї 57
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Праведний вмерає, та й нїхто сього не бере собі до серця; і люде побожні забераються з землї, та нїхто й не думає, що се праведник заберається з сьвіта, щоб не бачити ледарства.
1O justo perece, e ninguém leva isso ao coração. Homens misericordiosos são levados, e ninguém considera que o justo é levado para longe do mal.
2Він відходить туди, де впокій; всї, що ходять правою дорогою, спочнуть спокійно на ложах своїх.
2Ele entra na paz. Eles descansam em seus leitos, cada um que anda na sua retidão.
3Приступіте ж, ви, до мене, дїти чарівницї; ви, кодло перелюбників та блудниць!
3“Mas cheguem perto, vocês, filhos de uma feiticeira, descendência de adúlteros e prostitutas.
4Із кого ви глузуєте? проти кого роззївлюєте роти, висолоплюєте язики? чи ви ж не зрадливі дїти, чи не кодло ложі?
4De quem vocês zombam? Contra quem vocês escancaram a boca e mostram a língua? Não são vocês filhos da desobediência e descendência da falsidade,
5Ви, що в блудї з ідолами потопаєте під кожним деревом розлогим, і бовванам дїти заколюєте понад водою та під скелями щілястими?
5vocês que se inflamam entre os carvalhos, debaixo de toda árvore verde; que matam as crianças nos vales, nas fendas das rochas?
6В гладких каменюках над бурчаками твоя роскіш; вони — вони твоє щастє; їм то ти приносиш жертви ливні і другі жертви; чи менї ж за се не гнївитись?
6Entre as pedras lisas do vale está a sua porção. Elas, elas são a sua sorte. Até para elas vocês derramaram ofertas de bebida. Vocês apresentaram uma oferta. Acaso eu me aplacaria com essas coisas?
7На високій та видній горі своє ти поставляєш ложе, й туди підходиш приносити жертву.
7Sobre um monte alto e elevado vocês armaram o seu leito. Vocês também subiram lá para oferecer sacrifícios.
8За дверима й за лутками ставиш памятники-ідоли свої; одвернувшись від мене, ти обнажуєшся й підходиш; розстелюєш постїль, вишукуєш місце, змовляєшся з тими, котрі тобі любі.
8Vocês colocaram o seu memorial atrás das portas e dos batentes, pois vocês se expuseram a outro além de mim, e subiram. Vocês alargaram o seu leito e fizeram uma aliança com eles. Vocês amaram o que viram no leito deles.
9Ти ходила й до царя з пахущими мастьми, та все їх намножувала; ще ж слала й посли в краї далекі, та понижувалась як найглибше.
9Vocês foram ao rei com óleo, multiplicaram os seus perfumes, enviaram os seus embaixadores para longe, e se rebaixaram até o Seol.
10Утомлялась, блукаючи дорогами твоїми, та не сказала собі: „пуста надїя!‟ ти все ще знаходила силу в руцї своїй, і не впадала на силах.
10Vocês se cansaram com a extensão dos seus caminhos; contudo, não disseram: ‘É em vão.’ Vocês encontraram um renovo para a sua força; por isso não desfaleceram.
11Кого ж се злякалась ти, хто се тобі таким страшним здавався, що ти менї невірною зробилась, не думала про мене та й перестала носити в твойму серцї? Невже ж перестала ти боятись мене тому, що я довго мовчав?
11“De quem vocês tiveram tanto pavor e medo, a ponto de mentirem, e não se lembrarem de mim, nem considerarem isso em seu coração? Não fiquei eu calado por muito tempo, e vocês não me temem?
12О, я покажу праведність твою і вчинки твої, та вони не вийдуть у користь тобі.
12Eu declararei a sua justiça; e quanto às suas obras, elas não lhes trarão proveito.
13Як ти заголосиш, — чи ж поможе тобі збір твій? — та ж їх усїх понесе вітер, розвіє подих його; хто ж покладає надїю на мене, той унаслїдує землю, й посяде сьвяту гору мою.
13Quando vocês clamarem, que aqueles que vocês ajuntaram os livrem, mas o vento levará a todos eles. Um sopro os carregará para longe, mas aquele que se refugia em mim possuirá a terra, e herdará o meu santo monte.”
14І сказав: Здіймайте, пробирайте, рівняйте дорогу, забірайте все спотичливе з дороги люду мого.
14Ele dirá: “Construam, construam, preparem o caminho! Removam a pedra de tropeço do caminho do meu povo.”
15Так бо говорить високий, величній, вічно живущий, Сьвятий на імя: Я живу на висотах і в сьвятинї, та й з тими, в кого дух сокрушен, в кого серце смиренне, щоб оживляти духа смиренних і додавати життя серцям сокрушених.
15Pois o Alto e Sublime, que habita na eternidade, cujo nome é Santo, diz: “Eu habito no alto e santo lugar, mas também com o contrito e humilde de espírito, para vivificar o espírito dos humildes, e para vivificar o coração dos contritos.
16Не до віку ж бо я судитись буду, не вічно гнївитись, бо знемігся б передо мною дух і всяка душа, що я сотворив.
16Pois não contenderei para sempre, nem ficarei irado continuamente; pois o espírito desfaleceria diante de mim, e as almas que eu criei.
17За гріх зажерливостї його я гнївивсь і карав його, скривав лице моє й досадував; він же ж відвернувся й пійшов по дорозї за своїм серцем.
17Por causa da iniquidade da sua cobiça eu me irei e o feri. Escondi-me e me irei; e ele continuou se desviando pelo caminho do seu coração.
18І бачив я дорогу його, та й сцїлю його, і буду водити його й потїшати його та й безʼутїшних у него.
18Eu vi os seus caminhos, e o curarei. Também o guiarei, e restaurarei o consolo a ele e aos que pranteiam com ele.
19Я додержу слова: мир, упокій далекому й близькому, говорить Господь, — та й сцїлю його.
19Eu crio o fruto dos lábios: Paz, paz, ao que está longe e ao que está perto”, diz o SENHOR; “e eu os curarei.”
20А безбожні — як море розбурхане, що не може втихомиритись, і води його викидають каломут і грязиво.
20Mas os ímpios são como o mar agitado; pois não pode se acalmar, e as suas águas lançam lama e lodo.
21Нема миру безбожним — говорить Бог мій.
21“Não há paz”, diz o meu Deus, “para os ímpios.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.