Ісаїї 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,
1Ai dos que decretam leis injustas, e dos escrivães que redigem decretos opressores,
2Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.
2para privar os necessitados de justiça, e roubar os direitos dos pobres do meu povo, para que as viúvas sejam o seu despojo, e para que façam dos órfãos a sua presa!
3Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подїнете скарби ваші?
3O que vocês farão no dia da visitação, e na desolação que virá de longe? A quem vocês fugirão por socorro? Onde vocês deixarão a sua riqueza?
4Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.
4Eles apenas se curvarão debaixo dos prisioneiros, e cairão debaixo dos mortos. Com tudo isso a sua ira não se desviou, mas a sua mão ainda está estendida.
5О, Ассур — він палиця мого гнїву, а кий в руцї його — се моя досада!
5Ai do assírio, a vara da minha ira, o bordão em cuja mão está a minha indignação!
6Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити.
6Eu o enviarei contra uma nação profana, e contra o povo que me irrita eu lhe darei ordem para tomar o despojo e para tomar a presa, e para pisá-los como a lama das ruas.
7Но він иншої про се гадки, не так помислить серце його: на думцї в його — вигубити й викоренити не трохи ще инших народів.
7No entanto, ele não tem esse propósito, nem o seu coração pensa assim; mas o que está em seu coração é destruir, e exterminar não poucas nações.
8Хиба ж князї мої не царі? скаже він собі.
8Pois ele diz: “Não são reis todos os meus príncipes?
9Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?
9Não é Calno como Carquemis? Não é Hamate como Arpade? Não é Samaria como Damasco?”
10Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!
10Assim como a minha mão alcançou os reinos dos ídolos, cujas imagens esculpidas superavam as de Jerusalém e de Samaria,
11Хиба ж я не вчиню те саме з Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариєю й ідолами її?
11não farei eu a Jerusalém e aos seus ídolos o mesmo que fiz a Samaria e aos seus ídolos?
12Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що задумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гординї звисока глядючих очій його!
12Portanto, acontecerá que, quando o Senhor tiver realizado toda a sua obra no monte Sião e em Jerusalém, eu punirei o fruto do coração obstinado e orgulhoso do rei da Assíria, e a insolência do seu olhar arrogante.
13Він бо каже: Се силою руки моєї і моєю мудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і розхапую скарби їх, та скидаю з престолів, неначе велит;
13Pois ele disse: “Pela força da minha mão eu fiz isso, e pela minha sabedoria, pois tenho entendimento. Eu removi as fronteiras dos povos, e roubei os seus tesouros. Como um homem valente, eu derrubei os seus governantes.
14І рука моя захопила, мов гнїзда, багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.
14A minha mão alcançou as riquezas dos povos como a um ninho, e como alguém que ajunta ovos abandonados, eu ajuntei toda a terra. Não houve ninguém que movesse a asa, ou que abrisse a boca, ou que chilreasse.”
15Та чи хвалиться ж сокира перед тим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!
15Acaso o machado se gloriará contra aquele que corta com ele? A serra se exaltará contra aquele que a maneja? Como se a vara levantasse aqueles que a erguem, ou como se o bordão levantasse alguém que não é madeira.
16За се пошле Господь, Господь сил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його запалить полумє, мов полумє огня.
16Portanto, o Senhor, DEUS dos Exércitos, enviará a magreza entre os seus homens robustos; e debaixo da sua glória se acenderá uma queima como a queima de um fogo.
17Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.
17A luz de Israel será como um fogo, e o seu Santo como uma chama; e queimará e devorará os seus espinheiros e as suas sarças em um só dia.
18І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він — умираючим чахотником;
18Ele consumirá a glória da sua floresta e do seu campo frutífero, tanto a alma quanto o corpo. Será como quando um porta-estandarte desfalece.
19А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
19O remanescente das árvores da sua floresta será tão pouco, que uma criança poderia escrever o seu número.
20І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
20Acontecerá naquele dia que o remanescente de Israel, e aqueles que escaparam da casa de Jacó, não se apoiarão mais naquele que os feriu, mas se apoiarão no SENHOR, o Santo de Israel, em verdade.
21Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.
21Um remanescente retornará, sim, o remanescente de Jacó, para o Deus forte.
22Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
22Pois, embora o seu povo, ó Israel, seja como a areia do mar, apenas um remanescente deles retornará. Uma destruição está determinada, transbordando de justiça.
23І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
23Pois o Senhor, DEUS dos Exércitos, fará um fim completo, e isso já está determinado, por toda a terra.
24Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
24Portanto, o Senhor, DEUS dos Exércitos, diz: “Meu povo que habita em Sião, não tenha medo do assírio, embora ele o fira com a vara, e levante o seu bordão contra você, como fez o Egito.
25За малий час, за дуже малий — промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
25Pois daqui a muito pouco tempo, a indignação contra você se cumprirá, e a minha ira se voltará para a destruição deles.”
26І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
26O SENHOR dos Exércitos levantará um açoite contra ele, como na matança de Midiã na rocha de Orebe. A sua vara estará sobre o mar, e ele a levantará como fez contra o Egito.
27І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його — з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
27Acontecerá naquele dia que o fardo dele será tirado do seu ombro, e o seu jugo do seu pescoço, e o jugo será destruído por causa do óleo da unção.
28Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
28Ele chegou a Aiate. Ele passou por Migrom. Em Micmás ele guarda a sua bagagem.
29Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
29Eles atravessaram o desfiladeiro. Eles se alojaram em Geba. Ramá treme. Gibeá de Saul fugiu.
30Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
30Clame em alta voz, filha de Galim! Ouça, Laís! Pobre Anatote!
31Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
31Madmena é fugitiva. Os habitantes de Gebim fogem em busca de segurança.
32Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
32Ainda hoje ele fará uma parada em Nobe. Ele sacode a sua mão contra o monte da filha de Sião, a colina de Jerusalém.
33Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі — на землю повалені,
33Eis que o Senhor, DEUS dos Exércitos, cortará os ramos com terror. Os altos serão derrubados, e os elevados serão rebaixados.
34Густий гай він сокирою витне, Всемогучий повалить Ливана.
34Ele cortará os matagais da floresta com ferro, e o Líbano cairá pelo Poderoso.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.