Ісаїї 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,
1不義な法令を定め、虐げる命令を書き記す者たちに災いがある。
2Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.
2彼らは貧しい者から公正を奪い、わたしの民の困窮している者から権利を奪い、やもめを分捕り物とし、父のない子を獲物とする。
3Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подїнете скарби ваші?
3裁きの日、遠くから荒廃が来る時、あなたがたはどうするのか。助けを求めて、だれのもとへ逃げるのか。自分の財産をどこに残すのか。
4Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.
4捕虜の中に身をかがめ、 殺された者たちの下に倒れるほかない。 それでも主の怒りは去らず、 その御手はなお伸ばされたままである。
5О, Ассур — він палиця мого гнїву, а кий в руцї його — се моя досада!
5ああ、アッシリア。彼はわたしの怒りのむちであり、その手にある杖はわたしの憤りである。
6Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити.
6わたしは彼を神を恐れない国に遣わし、わたしを怒らせた民に向かって命じる。分捕り物を奪い、獲物を取り、彼らを通りの泥のように踏みにじらせる。
7Но він иншої про се гадки, не так помислить серце його: на думцї в його — вигубити й викоренити не трохи ще инших народів.
7しかし、彼自身はそのように考えず、その心もそうは思っていない。その心にあるのは、多くの国々を滅ぼし、断ち滅ぼすことである。
8Хиба ж князї мої не царі? скаже він собі.
8彼は言う。「私の高官たちは、みな王ではないか。
9Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?
9カルノはカルケミシュのようになったではないか。ハマテはアルパデのように、サマリアはダマスコのようになったではないか。
10Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!
10私の手は偶像の王国を捕らえた。その彫像はエルサレムやサマリアのものにまさっていた。
11Хиба ж я не вчиню те саме з Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариєю й ідолами її?
11サマリアとその偶像にしたように、エルサレムとその偶像にも同じことをするではないか。」
12Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що задумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гординї звисока глядючих очій його!
12主がシオンの山とエルサレムでご自分の働きをすべて終えるとき、わたしはアッシリアの王の高慢な心の実と、その傲慢な目の誇りを罰する。
13Він бо каже: Се силою руки моєї і моєю мудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і розхапую скарби їх, та скидаю з престолів, неначе велит;
13彼はこう言ったからだ。「私は自分の手の力と自分の知恵によってこれを行った。私には分別があるからだ。私は諸国の境を取り除き、その宝を奪い、勇士のように支配者たちを引きずり下ろした。
14І рука моя захопила, мов гнїзда, багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.
14私の手は、巣を見つけるように諸国の富を見つけた。置き去りにされた卵を集めるように、私は全地を集めた。翼を動かす者も、口を開く者も、さえずる者もいなかった。」
15Та чи хвалиться ж сокира перед тим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!
15斧が、それを使って切る者に向かって誇るだろうか。のこぎりが、それを引く者よりも自分を高くするだろうか。それはまるで、むちがそれを振るう者を振り回し、木の杖が人を持ち上げるようなものだ。
16За се пошле Господь, Господь сил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його запалить полумє, мов полумє огня.
16それゆえ、主、万軍の主は、彼の肥えた者たちをやせ衰えさせ、その栄光の下に、火が燃えるような炎を燃え上がらせる。
17Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.
17イスラエルの光は火となり、その聖なる方は炎となる。その火は一日のうちに、彼のいばらと茨を焼き尽くす。
18І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він — умираючим чахотником;
18主は彼の森と実り豊かな畑の栄光を、身も命も焼き尽くす。それは旗手が衰え果てる時のようになる。
19А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
19その森に残る木はわずかとなり、子どもでもその数を書き記せるほどになる。
20І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
20その日、イスラエルの残りの者と、ヤコブの家の逃れた者たちは、もはや自分たちを打った者に頼らず、真実をもって、イスラエルの聖なる方である主に頼る。
21Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.
21残りの者、すなわちヤコブの残りの者は、力ある神に立ち返る。
22Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
22イスラエルよ、あなたの民が海の砂のように多くても、そのうち立ち返るのは残りの者だけである。義にあふれる滅びが定められている。
23І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
23主、万軍の主は、全地に定められた完全な滅びを行う。
24Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
24それゆえ、主、万軍の主はこう言われる。「シオンに住むわたしの民よ、エジプトがしたように、アッシリアがむちであなたを打ち、あなたに向かって杖を振り上げても、彼を恐れてはならない。
25За малий час, за дуже малий — промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
25ほんのしばらくすれば、あなたに対する憤りは終わり、わたしの怒りは彼を滅ぼすことに向けられる。」
26І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
26万軍の主は、オレブの岩でミディアンを打ち殺した時のように、彼に向かってむちを振るう。主は海の上に杖を伸ばし、エジプトに対してしたように、それを振り上げる。
27І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його — з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
27その日、彼の重荷はあなたの肩から離れ、彼のくびきはあなたの首から外される。そのくびきは、油注ぎのゆえに砕かれる。
28Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
28彼はアイアテに来た。ミグロンを通り、ミクマスに荷物を置く。
29Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
29彼らは峠を越え、ゲバで夜を過ごす。ラマは震え、サウルのギブアは逃げ去った。
30Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
30ガリムの娘よ、声を上げて叫べ。ライシャよ、聞け。哀れなアナトテよ。
31Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
31マデメナは逃げ去り、ゲビムの住民は安全な場所へ逃れる。
32Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
32今日のうちに、彼はノブにとどまり、シオンの娘の山、エルサレムの丘に向かって手を振り上げる。
33Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі — на землю повалені,
33見よ、主、万軍の主は、恐るべき力で大枝を切り落とす。背の高い者は切り倒され、高ぶる者は低くされる。
34Густий гай він сокирою витне, Всемогучий повалить Ливана.
34主は鉄で森の茂みを切り払い、レバノンは力ある方によって倒される。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.