Ісаїї 63
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Хто се йде з Едому, в червоній одежі з Босору, такий величний в своїй одежі, що виступає в повнотї сили своєї? — Се я, — той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.
1エドムから来るこの者はだれか。 ボツラから赤く染まった衣を着て来るこの者は。 輝かしい衣をまとい、 大いなる力をもって進むこの者はだれか。 「義をもって語り、 救う力に富むわたしである。」
2Чом же одїж твоя червона, а ризи твої — мов у того, що топтав виноград у тискарнї?
2なぜ、あなたの衣は赤く、 あなたの衣服はぶどう搾り場を踏む者のようなのか。
3Я топтав виноград сам один, не було зміж народів нїкого зо мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй; кров їх бризгала на мої ризи, от я й замаргав усю одїж мою;
3「わたしは一人でぶどう搾り場を踏んだ。 諸国の民の中から、だれもわたしとともにいなかった。 わたしは怒りをもって彼らを踏み、 憤りをもって彼らを踏みにじった。 彼らの血はわたしの衣に飛び散り、 わたしは衣服をすべて汚した。
4День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.
4復讐の日がわたしの心にあり、 わたしに贖われた者たちの年が来たからだ。
5Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене; та менї помогла рука моя, й досада моя — вона піддержала мене;
5わたしは見回したが、助ける者はなく、 支える者がいないことに驚いた。 それゆえ、わたし自身の腕がわたしに救いをもたらし、 わたし自身の憤りがわたしを支えた。
6І потоптав я ворогів в гнїву мойму, розбив їх у досадї моїй, і полив землю їх кровю.
6わたしは怒りをもって諸国の民を踏みつけ、 憤りをもって彼らを酔わせ、 その血を地に流した。」
7О, вдячно буду згадувати змилуваннє Господнє, і буду славити Господа за все те, що Господь дарував нам; за всї блага для дому Ізраїля, які явив йому в милосердю свому і великій ласкавостї своїй.
7私は主の慈しみと、 主への賛美を語ろう。 主がわれわれに与えてくださったすべてのことに応じて。 主がイスラエルの家に与えられた大いなる恵みを、 そのあわれみと、 豊かな慈しみに応じて語ろう。
8Він бо сказав: Вони ж народ мій, дїти, що не зломлять вірностї, — і він спасав їх.
8主は言われた。「まことに、彼らはわたしの民、 偽りを行わない子どもたちである。」 こうして主は彼らの救い主となられた。
9В кожній недолї їх він не покидав їх, і ангел лиця його рятував їх; з любови своєї й з милосердя свого визволяв їх; підняв їх і носив по всї днї давні.
9彼らのすべての苦しみにおいて、主も苦しみ、 御前の使いが彼らを救った。 主は愛とあわれみによって彼らを贖い、 彼らを担い、 昔の日々の間ずっと運ばれた。
10Та вони неслухняні бували й печалї завдавали духові його; за те ж він одвертався і ставав їм неприятельом; і сам воював проти них.
10しかし、彼らは背き、 主の霊を悲しませた。 それゆえ、主は彼らの敵となり、 ご自身で彼らと戦われた。
11Тодї згадав народ часи давні, Мойсейові: де він — той, що вивів їх із моря з пастирем овець його? де той, що сьвятого духа свого вложив йому в серце?
11その時、主は昔の日々、モーセとその民を思い出された。 そして言った。 「ご自分の群れの牧者たちとともに彼らを海から引き上げられた方はどこにおられるのか。 彼らのただ中にご自分の霊を置かれた方はどこにおられるのか。」
12Той, що вів Мойсея за праву руку величним рамям своїм; роздїлив перед ним води, щоб вічне вчинити імя собі;
12ご自分の栄光ある御腕をモーセの右手に伴わせ、 ご自分のために永遠の名を得ようと、彼らの前で水を分けられた方はどこにおられるのか。
13Той, що вів їх через безоднї, мов коня степом широким, та й не спотикались.
13深みを通って彼らを導き、 荒野を行く馬のように、 彼らをつまずかせなかった方はどこにおられるのか。
14Мов стадо, що легко сходить у долину, так дух Господень вів їх до впокою. Оттак водив ти твій нарід, щоб собі імя славне вчинити.
14家畜が谷に下って行く時のように、 主の霊は彼らを休ませた。 このように、あなたはご自分の民を導き、ご自分のために栄光ある名を得られた。
15Споглянь же з небес, подивись із пробутку твого сьвятого й славного: Де любовний жар і кріпость твоя? — ласкавість твоя й милосердє твоє до мене — вони здержані!
15天から見下ろし、 あなたの聖なる栄光の住まいからご覧ください。 あなたの熱意と力ある御業はどこにあるのか。 あなたの深い思いとあわれみは、私に向けられずにいる。
16Нї, тілько ти — отець наш; бо Авраам нас не відав, та й не знав про нас Ізраїль; ти, ти, Господь, — отець наш; від віків на імя тобі: Відкупитель наш.
16まことに、あなたはわれわれの父。 アブラハムがわれわれを知らず、 イスラエルがわれわれを認めなくても。 主よ、あなたはわれわれの父。 「永遠からわれわれを贖う方」が、あなたの名。
17Про що, Господи, допустив ти се на нас, щоб з путя твого ми збились, щоб закаменїло серце наше й перестало тебе боятись? Обернися ж задля слуг твоїх, задля поколїнь наслїддя твого.
17主よ、なぜあなたはわれわれをあなたの道から迷わせ、 われわれの心をかたくなにして、あなたを恐れないようにされるのか。 あなたのしもべたちのため、 あなたの相続財産である諸部族のために、帰って来てください。
18На короткий час допалась вона народові сьвятостї твоєї, вороги бо наші взяли під ноги сьвятиню твою.
18あなたの聖なる民がその地を所有したのは、ほんのわずかな間だった。 われわれの敵対者たちは、あなたの聖所を踏みにじった。
19Ми тепер такими стали, наче б ти нїколи й не володїв над нами, наче б імя твоє не йменувалось над нами.
19われわれは、あなたが一度も治められなかった者たち、 あなたの名で呼ばれなかった者たちのようになった。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.