Ісаїї 49
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Слухайте мене, острови, вважайте, далекі народи: Господь покликав мене з утроби, від матїрнього лоня назвав імя моє;
1Ouçam-me, ilhas. Escutem, povos de longe: o SENHOR me chamou desde o ventre; desde o interior de minha mãe, ele mencionou o meu nome.
2І зробив гострим мечем уста мої, окрив мене тїнню руки своєї, і зробив мене стрілою гострою і сховав в сагайдацї свойму;
2Ele fez a minha boca como uma espada afiada. Ele me escondeu na sombra de sua mão. Ele me fez uma flecha polida. Ele me guardou em sua aljava.
3І сказав менї: Ти раб мій, Ізраїлю, в тобі я прославлюся.
3Ele me disse: “Você é meu servo, Israel, em quem serei glorificado.”
4І промовив я: Дармо я трудився, надармо вичерпав силу мою. Та моя справа перед Господом, і заплата моя — в Бога мого.
4Mas eu disse: “Tenho trabalhado em vão. Gastei a minha força em vão e por nada; contudo, certamente a justiça que me é devida está com o SENHOR, e a minha recompensa com o meu Deus.”
5А тепер говорить Господь, — той, що приспособив мене з лоня в раба собі, щоб навернути Якова до його, й зібрати до його Ізраїля; я бо славен в очу Господнїм, і Бог мій сила моя.
5Agora diz o SENHOR, aquele que me formou desde o ventre para ser o seu servo, para trazer Jacó de volta a ele, e para reunir Israel a ele, pois sou honrado aos olhos do SENHOR, e o meu Deus se tornou a minha força.
6І сказав він: Того ще й омаль, що ти будеш слугою моїм, щоб поколїння Яковові розбудити, Ізраїля ощадок навернути; нї, тебе я зроблю сьвітлом народам, щоб спасеннє моє розпростерлось до кінцїв землї.
6De fato, ele diz: “É coisa muito pequena que você seja meu servo para levantar as tribos de Jacó, e restaurar os preservados de Israel. Eu também o darei como luz para as nações, para que você seja a minha salvação até os confins da terra.”
7Так говорить Господь, визволитель Ізраїлїв, Сьвятий його, до зневажаного всїма, погордженого в народї, до раба в можних: Царі побачать, та й повстають; князї поклоняться задля Господа, що вірний у слові; задля Сьвятого Ізрайлевого, що вибрав тебе.
7O SENHOR, o Redentor de Israel, e o seu Santo, diz àquele a quem o homem despreza, àquele a quem a nação abomina, a um servo de governantes: “Reis verão e se levantarão, príncipes, e eles adorarão, por causa do SENHOR, que é fiel, o Santo de Israel, que o escolheu.”
8Так говорить Господь: Часу вподобного я вислухаю тебе й в день спасення допоможу тобі; й збережу тебе, й дам тебе в завіт народам, щоб обновити землю, і попустошене наслїдникам вернути,
8O SENHOR diz: “Eu respondi a você em um tempo aceitável. Eu o ajudei em um dia de salvação. Eu o preservarei e o darei por aliança do povo, para restaurar a terra, para fazê-los herdar as heranças desoladas,
9Щоб вязням сказати: Виходьте на волю, а тим, що в темряві: Ійдїте на сьвітло. Пасти муться при дорогах; по всїх узгіррях будуть пасовища їх;
9dizendo aos que estão presos: ‘Saiam!’; aos que estão nas trevas: ‘Apareçam!’ “Eles se apascentarão junto aos caminhos, e o seu pasto estará em todas as colinas desnudas.
10Голоду знати не будуть, нї згаги, й не поразить їх спека і сонце; той бо, що милує їх, буде їх водити й приведе їх до джерел водних.
10Eles não terão fome nem sede; nem o calor nem o sol os ferirá, pois aquele que tem misericórdia deles os guiará. Ele os conduzirá a fontes de água.
11Всї гори мої дорогами зроблю, і всї стежки по долинах угору підійму.
11Farei de todos os meus montes um caminho, e as minhas estradas serão elevadas.
12Се поприходять з далека, — одні від півночі, другі з Синим-країни.
12Eis que estes virão de longe, e eis que estes do norte e do oeste, e estes da terra de Sinim.”
13Радуйся, небо, й ти, земле, гомонїть, гори, з радощів; втїшив бо люд свій Господь, змилосердився до страдальників своїх.
13Cantem, céus, e alegre-se, terra! Rompam em cânticos, montes! Pois o SENHOR consolou o seu povo, e terá compaixão dos seus aflitos.
14А Сион говорив: покинув мене Господь, і Бог мій забув мене!
14Mas Sião disse: “O SENHOR me desamparou, e o Senhor se esqueceu de mim.”
15Хиба ж забуде молодиця своє немовлятко? хиба їй свого власного тїла жаль не буде? та хоч би й вона забула, то я не забуду тебе.
15“Pode uma mulher esquecer-se da criança que amamenta, a ponto de não se compadecer do filho do seu ventre? Sim, estas podem se esquecer, mas eu não me esquecerei de você!
16Глянь, я написав тебе на долонях у себе; мури твої повсячасно перед очима в мене.
16Eis que eu gravei você nas palmas das minhas mãos. Seus muros estão continuamente diante de mim.
17Дїти твої повернуть до тебе, а ті що тебе валили та пустошили, геть пійдуть під тебе.
17Seus filhos se apressam. Seus destruidores e aqueles que a devastaram partirão de você.
18Глянь, подивись навкруги, — всї вони купляться, ійдуть до тебе. Як живу я! говорить Господь, — ними всїма, як убраннєм, уберешся, й прикрасиш себе ними, наче молода.
18Levante os seus olhos ao redor, e veja: todos estes se reúnem e vêm até você. Tão certo como eu vivo”, diz o SENHOR, “você certamente se vestirá de todos eles como um ornamento, e se enfeitará com eles, como uma noiva.
19Розвалища твої й пустарі твої й земля твоя спустошена — буде аж надто тїсна про осадників, а ті, що тебе пожерали, пійдуть геть од тебе.
19“Pois, quanto aos seus lugares devastados e desolados, e à sua terra que foi destruída, certamente agora essa terra será pequena demais para os habitantes, e aqueles que a devoraram estarão longe.
20Дїти, що будуть у тебе після втрати старших, будуть голосно говорити тобі: Потїсне місце, дай і менї де жити.
20Os filhos do seu luto dirão aos seus ouvidos: ‘Este lugar é pequeno demais para mim. Dê-me um lugar para morar.’
21Скажеш тодї в серцї твому: хто ж менї їх наплодив? я ж бо й бездїтня була й неплідна й одинока; я була бранка відопхнута; хто ж їх викохав?
21Então você dirá em seu coração: ‘Quem gerou estes para mim, já que fui privada dos meus filhos e sou solitária, exilada, e ando errante de um lado para outro? Quem os criou? Eis que eu fui deixada sozinha. Onde estavam estes?’”
22Так говорить Господь Бог: Се я підніму руку мою до народів і виставлю стяга мого до людів, і поприносять сини твої на руках і дочок твоїх на раменах.
22O Senhor DEUS diz: “Eis que levantarei a minha mão para as nações, e erguerei a minha bandeira para os povos. Eles trarão os seus filhos no colo, e as suas filhas serão carregadas nos ombros.
23І будуть царі пістунами тобі, а царицї кормити муть тебе; і припадати муть ниць до землї й порох на ногах у тебе лизати, й зрозумієш тодї, що я Господь, і хто вповає на мене, не зазнає стиду.
23Reis serão os seus pais adotivos, e as suas rainhas, as suas amas de leite. Eles se prostrarão diante de você com o rosto em terra, e lamberão o pó dos seus pés. Então você saberá que eu sou o SENHOR; e aqueles que esperam em mim não ficarão decepcionados.”
24Хиба ж мож відняти у потужного здобич, або відобрати у побідника занятих у полон?
24Acaso se pode tirar o despojo do valente, ou os cativos legítimos podem ser libertos?
25От же, — говорить Господь: І здобич у потужного буде однята, й полоняне з рук побідника визволені; я бо самий судитись буду з твоїми супротивниками, й сини твої повизволяю;
25Mas o SENHOR diz: “Até mesmo os cativos do valente serão tirados, e o despojo será resgatado do feroz, pois eu contenderei com aquele que contende com você, e eu salvarei os seus filhos.
26І нагодую гнобителїв твоїх їх власним тїлом, і впються своєю кровю, наче вином молодим; і зрозуміє всяка плоть, що я — Господь, твій заступник, відкупитель і визволитель твій, потужний Яковів.
26Alimentarei os que a oprimem com a sua própria carne; e eles se embriagarão com o seu próprio sangue, como com vinho doce. Então toda a carne saberá que eu, o SENHOR, sou o seu Salvador e o seu Redentor, o Poderoso de Jacó.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.