Ісаїї 49
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Слухайте мене, острови, вважайте, далекі народи: Господь покликав мене з утроби, від матїрнього лоня назвав імя моє;
1Fanongo, ʻE ngaahi motu, kiate au; pea fakafanongo, ʻakimoutolu ʻae kakai mei he mamaʻo; Kuo ui ʻe Sihova kiate au mei he manāva; mei he fatu ʻo ʻeku faʻē kuo ne lea ʻaki hoku hingoa.
2І зробив гострим мечем уста мої, окрив мене тїнню руки своєї, і зробив мене стрілою гострою і сховав в сагайдацї свойму;
2Pea kuo ne ngaohi hoku ngutu ʻo hangē ko e heletā māsila; ʻi he malumalu ʻo hono nima kuo ne fufū au, pea ngaohi au ko e ngahau ngingila; kuo ne fakafufū au ʻi hono ʻaiʻanga ngahau;
3І сказав менї: Ти раб мій, Ізраїлю, в тобі я прославлюся.
3Pea ne pehē kiate au, “Ko koe, ʻE ʻIsileli, ko ʻeku tamaioʻeiki te u ongoongolelei ʻiate koe.”
4І промовив я: Дармо я трудився, надармо вичерпав силу мою. Та моя справа перед Господом, і заплата моя — в Бога мого.
4Pea ne u pehē, “Kuo u ngāue taʻeʻaonga: kuo u fakaʻosi noa pe ʻeku mālohi, pea taʻeʻaonga: ka ʻoku moʻoni ʻoku ʻia Sihova ʻeku fakamaau, pea ʻi hoku ʻOtua ʻa ʻeku ngāue.”
5А тепер говорить Господь, — той, що приспособив мене з лоня в раба собі, щоб навернути Якова до його, й зібрати до його Ізраїля; я бо славен в очу Господнїм, і Бог мій сила моя.
5Pea ko eni, ʻoku pehē ʻe Sihova ʻaia naʻa ne fakafuofua au mei he manāva ke hoko ko ʻene tamaioʻeiki, ke toe ʻomi ʻa Sēkope kiate ia, Kapau ʻe ʻikai tānaki ʻa ʻIsileli, ka te u ongoongolelei ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea ʻe hoko ʻa hoku ʻOtua ko hoku mālohi.
6І сказав він: Того ще й омаль, що ти будеш слугою моїм, щоб поколїння Яковові розбудити, Ізраїля ощадок навернути; нї, тебе я зроблю сьвітлом народам, щоб спасеннє моє розпростерлось до кінцїв землї.
6Pea naʻa ne pehē, “Ko e meʻa siʻi ke ke hoko ko ʻeku tamaioʻeiki ke toe fokotuʻu ʻae ngaahi faʻahinga ʻo Sēkope, pea ke fakailiili ʻae kakai ʻo ʻIsileli kuo fakahaofi: pea te u foaki foki koe ko e maama ki he kakai Senitaile, koeʻuhi ke ke hoko ko hoku fakamoʻui ʻo aʻu ki he ngataʻanga ʻo māmani.”
7Так говорить Господь, визволитель Ізраїлїв, Сьвятий його, до зневажаного всїма, погордженого в народї, до раба в можних: Царі побачать, та й повстають; князї поклоняться задля Господа, що вірний у слові; задля Сьвятого Ізрайлевого, що вибрав тебе.
7ʻOku pehē ʻe Sihova, ko e Huhuʻi ʻo ʻIsileli, pea mo hono tokotaha māʻoniʻoni, kiate ia ʻoku fehiʻa ki ai ʻae tangata, kiate ia ʻoku fakaliliʻa ki ai ʻae puleʻanga, ki he tamaioʻeiki ʻae kau pule, “ʻE mamata pea tuʻu hake ʻae ngaahi tuʻi, ʻe lotu ʻae ngaahi houʻeiki, koeʻuhi ko Sihova ʻaia ʻoku angatonu, pea mo e tokotaha māʻoniʻoni ʻo ʻIsileli, ʻaia kuo ne fili koe.”
8Так говорить Господь: Часу вподобного я вислухаю тебе й в день спасення допоможу тобі; й збережу тебе, й дам тебе в завіт народам, щоб обновити землю, і попустошене наслїдникам вернути,
8ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻI he kuonga tuʻutuʻumālie kuo u fanongo kiate koe, pea ʻi he ʻaho fakamoʻui kuo u tokoni kiate koe: pea te u maluʻi koe, pea foaki koe ko e fuakava ʻoe kakai, ke fokotuʻumaʻu ʻa māmani, ke ngaohi ke toe kakai ʻae ngaahi ʻapi liʻaki;
9Щоб вязням сказати: Виходьте на волю, а тим, що в темряві: Ійдїте на сьвітло. Пасти муться при дорогах; по всїх узгіррях будуть пасовища їх;
9Koeʻuhi ke ke pehē ki he kau pōpula, ‘ʻAlu atu;’ kiate kinautolu ʻoku ʻi he poʻuli, ‘Fakahā ʻakimoutolu.’ Te nau kai ʻi he ngaahi hala, pea ʻe ʻi he ngaahi potu māʻolunga kotoa pē ʻa ʻenau meʻakai.
10Голоду знати не будуть, нї згаги, й не поразить їх спека і сонце; той бо, що милує їх, буде їх водити й приведе їх до джерел водних.
10ʻE ʻikai te nau fiekaia pe fieinu; pea ʻe ʻikai teʻia ʻakinautolu ʻe he pupuha pe ʻe he laʻā: he ko ia ʻoku ʻaloʻofa kiate kinautolu te ne tataki ʻakinautolu, ʻio, te ne fakahinohino ʻakinautolu ki he ngaahi matavai.
11Всї гори мої дорогами зроблю, і всї стежки по долинах угору підійму.
11Pea te u ngaohi hoku ngaahi moʻunga kotoa pē ko e hala, pea ʻe hakeakiʻi ʻa hoku ngaahi hala motuʻa.
12Се поприходять з далека, — одні від півночі, другі з Синим-країни.
12Vakai, ʻe haʻu ʻakinautolu mei he tokelau pea mei he lulunga; pea mo kinautolu ni mei he fonua ko Sinimi.
13Радуйся, небо, й ти, земле, гомонїть, гори, з радощів; втїшив бо люд свій Господь, змилосердився до страдальників своїх.
13Hiva, ʻae ngaahi langi; pea ke fiefia, ʻE māmani; pea ke pā mai ʻi he hiva, ʻae ngaahi moʻunga: he kuo fakafiemālieʻi ʻe Sihova ʻa hono kakai, pea te ne ʻaloʻofa ki hono kakai mamahi.
14А Сион говорив: покинув мене Господь, і Бог мій забув мене!
14Ka naʻe pehē ʻe Saione, “Kuo liʻaki au ʻe Sihova, pea kuo fakangalongaloʻi au ʻe hoku ʻEiki.”
15Хиба ж забуде молодиця своє немовлятко? хиба їй свого власного тїла жаль не буде? та хоч би й вона забула, то я не забуду тебе.
15“ʻE faʻa fakangalongaloʻi ʻe ha fefine ʻene tama ʻoku huhu, ke ne taʻeʻofa ai ki he tama ʻa hono manāva? ʻIo, te nau faʻa fakangalo nai, ka e ʻikai te u fakangalongaloʻi koe.
16Глянь, я написав тебе на долонях у себе; мури твої повсячасно перед очима в мене.
16Vakai, kuo u tohi tongi koe ʻi hoku ʻaofi nima; ʻoku ʻi hoku ʻao maʻuaipē ʻa hoʻo ngaahi ʻā.
17Дїти твої повернуть до тебе, а ті що тебе валили та пустошили, геть пійдуть під тебе.
17ʻE fai vave hoʻo fānau; ko ho ngaahi fili pea mo kinautolu naʻe fakamasivaʻi koe te nau ʻalu ʻiate koe.
18Глянь, подивись навкруги, — всї вони купляться, ійдуть до тебе. Як живу я! говорить Господь, — ними всїма, як убраннєм, уберешся, й прикрасиш себе ними, наче молода.
18Hiki hake ho mata ʻo sio takatakai, pea vakai: ko kinautolu kotoa pē ʻoku tānaki fakataha ʻakinautolu, ke haʻu kiate koe. ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻOku ou moʻui, pea te ke fakakofuʻi koe ʻaki ʻakinautolu kotoa pē, ʻo hangē ko e meʻa teunga, pea nonoʻo ia kiate koe, ʻo hangē ko ia ʻoku fai ʻe he taʻahine taʻane.
19Розвалища твої й пустарі твої й земля твоя спустошена — буде аж надто тїсна про осадників, а ті, що тебе пожерали, пійдуть геть од тебе.
19“He ko ho ngaahi potu maumau mo taʻekakai, pea mo e fonua ʻo hoʻo fakaʻauha, ʻe hoko ni ʻo lausiʻi koeʻuhi ko e kakai, pea ko kinautolu naʻe folo hifo koe te nau mamaʻo atu.
20Дїти, що будуть у тебе після втрати старших, будуть голосно говорити тобі: Потїсне місце, дай і менї де жити.
20Ko e fānau te ke maʻu, hili ʻae mole ʻiate koe ʻae taha, te nau pehē ʻi ho telinga, ‘ʻOku siʻi ʻae potu ni kiate au: fakaʻataʻatā ʻae potu ke u nofo ai.’
21Скажеш тодї в серцї твому: хто ж менї їх наплодив? я ж бо й бездїтня була й неплідна й одинока; я була бранка відопхнута; хто ж їх викохав?
21Pea te ke toki pehē ʻi ho loto, “Ko hai kuo ne fakatupu kiate au ʻakinautolu ni, kae vakai kuo mole ʻiate au ʻeku fānau, pea ʻoku ou masiva, ko e pōpula, mo e liʻaki? Pea ko hai kuo ne tauhi ʻakinautolu ni? Vakai, naʻe liʻaki au tokotaha pe; ko kinautolu ni, naʻa nau ʻi fē?”
22Так говорить Господь Бог: Се я підніму руку мою до народів і виставлю стяга мого до людів, і поприносять сини твої на руках і дочок твоїх на раменах.
22ʻOku pehē ʻe he ʻEiki ko Sihova, “Vakai, te u hiki hake hoku nima ki he kakai Senitaile, pea fokotuʻu ʻeku fuka ki he kakai: pea te nau ʻomi ho ngaahi foha ʻi honau nima, mo ho ngaahi ʻofefine ʻe fua ʻi honau uma.
23І будуть царі пістунами тобі, а царицї кормити муть тебе; і припадати муть ниць до землї й порох на ногах у тебе лизати, й зрозумієш тодї, що я Господь, і хто вповає на мене, не зазнає стиду.
23Pea ʻe hoko ʻae ngaahi tuʻi ko hoʻo ngaahi tamai ke tauhi fānau, pea ko e ngaahi tuʻi fefine ko hoʻo ngaahi fale ke tauhi hoʻo fānau: te nau punou hifo kiate koe ʻaki honau mata ki he kelekele, pea ʻemo ʻae efu ʻo ho vaʻe; pea te ke ʻilo ko au ko Sihova: pea ʻe ʻikai mā ʻakinautolu ʻoku tatali ʻiate au.”
24Хиба ж мож відняти у потужного здобич, або відобрати у побідника занятих у полон?
24ʻE toʻo ʻae koloa kuo vetea mei he mālohi, pe tukuange ʻae pōpula totonu?
25От же, — говорить Господь: І здобич у потужного буде однята, й полоняне з рук побідника визволені; я бо самий судитись буду з твоїми супротивниками, й сини твої повизволяю;
25Ka ʻoku pehē ʻe Sihova, “ʻIo ko e ngaahi pōpula ʻoe kakai mālohi ʻe faʻao, pea ʻe tuku atu ʻae koloa kuo vete ʻe he kakai fakamanavahē: koeʻuhi te u fai mo ia ʻoku fai mo koe, pea te u fakamoʻui hoʻo fānau.
26І нагодую гнобителїв твоїх їх власним тїлом, і впються своєю кровю, наче вином молодим; і зрозуміє всяка плоть, що я — Господь, твій заступник, відкупитель і визволитель твій, потужний Яковів.
26Pea te u fafanga ʻakinautolu ʻoku fakamālohiʻi koe ʻaki honau sino ʻonautolu; pea te nau konā ʻi honau toto, ʻo hangē ha uaine foʻou: pea ʻe ʻilo ʻe he kakai kotoa pē, Ko au ko Sihova ko ho Fakamoʻui, mo ho Huhuʻi, ko e Toko Taha Māfimafi ʻo Sēkope.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.