Ісаїї 64
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1О, коли б ти прорвав небеса й зійшов! гори б таяли від лиця твого,
1Ah, se rasgasses os céus, e descesses, para que os montes tremessem na tua presença —
2Як від жару розтоплюючого, як від огню, що вода кипить від него, щоб імя твоє узнали вороги твої; од лиця твого задрожали б народи.
2como quando o fogo acende os gravetos, e o fogo faz a água ferver. Torna o teu nome conhecido aos teus adversários, para que as nações tremam na tua presença!
3Як творив ти страшні дїла, яких ми й не сподївались, і сходив униз, то гори таяли від лиця твого.
3Quando fizeste coisas temíveis que não esperávamos, tu desceste, e os montes tremeram na tua presença.
4Од віків бо не чували, й до уший не доходило, та й нїяке око не видало иншого Бога крім тебе, що стільки вчинив би тим, що надїються на него.
4Pois desde a antiguidade não se ouviu, nem os ouvidos perceberam, nem os olhos viram outro Deus além de ti, que age em favor daquele que nele espera.
5Милостиво стрічав єси всякого, хто радо чинив справедливість, і про тебе думав на дорогах своїх. Та ось, ти прогнївився, за те, що ми з давна грішили, і як же нам спастися?
5Tu vens ao encontro daquele que se alegra e pratica a justiça, daqueles que se lembram de ti nos teus caminhos. Eis que te iraste, e nós pecamos. Temos estado em pecado por muito tempo. Seremos nós salvos?
6Всї ми породились — як прокажений, і вся праведність наша — як поваляна одежа; всї ми повяли, мов те листє, і гріхи наші, наче вітер, розносять нас.
6Pois todos nós nos tornamos como o impuro, e toda a nossa justiça é como trapo imundo. Todos nós murchamos como uma folha; e as nossas iniquidades, como o vento, nos levam para longe.
7І нема, хто б призивав імя твоє, хто б постановив твердо, за тебе держатись; тим то й сховав ти од нас обличчє твоє, та й покинув нас погибати в беззаконнях наших.
7Não há ninguém que invoque o teu nome, que se desperte para se apegar a ti; pois escondeste o teu rosto de nós, e nos consumiste por meio das nossas iniquidades.
8Тепер же, Господи, — та ж ти наш отець; ми глина, а ти творець наш, і всї ми — дїло руки твоєї.
8Mas agora, SENHOR, tu és o nosso Pai. Nós somos o barro, e tu és o nosso oleiro. Todos nós somos obra da tua mão.
9Не гнївайся, Господи, без міри; не згадуй до віку беззаконня наші. Глянь: ми ж усї — народ твій.
9Não te enfureças, SENHOR. Não te lembres da iniquidade para sempre. Olha e vê, nós te imploramos, todos nós somos o teu povo.
10Он, городи сьвятостї твоєї стали пустками; запустїв і Сион, та й Ерусалим спустошений.
10As tuas santas cidades se tornaram um deserto. Sião se tornou um deserto, Jerusalém, uma desolação.
11Храм осьвящення нашого й нашої слави, де батьки наші тебе прославляли, згорів у пожарі, і всї дорогоцїнності наші розграбовані.
11A nossa santa e bela casa, onde nossos pais te louvavam, foi queimada pelo fogo. Todos os nossos lugares agradáveis estão em ruínas.
12Чи то ж іще й після сього будеш здержуватись, Господи, чи все ще будеш мовчати і нас без міри карати?
12Diante destas coisas, tu te conterás, SENHOR? Ficarás calado e nos punirás tão severamente?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.