1 Паралипоменон 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дїм.
1Now Hiram king of Tyre sent envoys to David, along with cedar logs, stonemasons, and carpenters, to build a palace for him.
2Як примітив Давид, що Господь утвердив його царем в Ізраїлї, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля,
2And David realized that the LORD had established him as king over Israel and had highly exalted his kingdom for the sake of His people Israel.
3Тодї узяв собі Давид ще більше жінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочок.
3And David took more wives in Jerusalem and became the father of more sons and daughters.
4І оце імення тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан, Соломон;
4These are the names of the children born to him in Jerusalem: Shammua, Shobab, Nathan, Solomon,
5Ебеар, Елисуа, Елфалет,
5Ibhar, Elishua, Elpelet,
6Ногах, Нафек, Яфія,
6Nogah, Nepheg, Japhia,
7І Елисама, Беелїада, і Елифалет.
7Elishama, Beeliada, and Eliphelet.
8І перечули Филистії, що Давида помазали царем над усїм Ізраїлем, і двинули всї Филистії шукати Давида. Давид же, перечувши про це, пійшов проти них.
8When the Philistines heard that David had been anointed king over all Israel, they all went in search of him; but David learned of this and went out to face them.
9Як же прийшли Филистії, й розложились по долинї Рефаїмів,
9Now the Philistines had come and raided the Valley of Rephaim.
10Запитав Давид у Бога, мовляючи: Чи йти менї на Филистіїв і чи віддаси їх в мої руки? І рече до його Господь: Ійди, а я віддам їх у твої руки.
10So David inquired of God, “Should I go up against the Philistines? Will You deliver them into my hand?” “Go,” replied the LORD, “for I will deliver them into your hand.”
11І двинули вони під Баал-Перазим, і побив їх там Давид, і промовив Давид: Порозносив Бог моїх ворогів моєю рукою, як розтїкаються води. Через це й дали назву тому місцеві: Баал-Перазим (Долина розносу.)
11So David and his men went up to Baal-perazim, where he defeated the Philistines and said, “Like a bursting flood, God has burst out against my enemies by my hand.” So they called that place Baal-perazim.
12І покинули вони там своїх богів, а Давид дав приказ, і попалили їх на огнї.
12There the Philistines abandoned their gods, and David ordered that they be burned in the fire.
13І знов прийшли Филистії й розтаборились по долинї.
13Once again the Philistines raided the valley.
14І ще запитав Давид у Бога, й сказав йому Бог: Не йди просто на їх, одхились узбіч од їх і йди на їх від сторони грушевих дерев;
14So David again inquired of God, who answered him, “Do not march up after them, but circle around them and attack them in front of the balsam trees.
15І як почуєш шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї розпочинай битву, бо вийшов Бог поперед тебе, щоб розбити стан Филистійський.
15As soon as you hear the sound of marching in the tops of the balsam trees, move out to battle, because this will mean that God has marched out before you to strike the camp of the Philistines.”
16І вчинив Давид, як звелїв йому Бог, і побив Филистійське військо від Габаону до Газеру.
16So David did as God had commanded him, and they struck down the army of the Philistines all the way from Gibeon to Gezer.
17І пронеслось імя Давидове по усїх краях, і Господь зробив його страшним для всїх народів.
17And David’s fame went out into every land, and the LORD caused all nations to fear him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.