1 Паралипоменон 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а заміст його став царем його син.
1Some time later, Nahash king of the Ammonites died and was succeeded by his son.
2І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потішити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потішити його.
2And David said, “I will show kindness to Hanun son of Nahash, because his father showed kindness to me.” So David sent messengers to console Hanun concerning his father. But when David’s servants arrived in the land of the Ammonites to console him,
3Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?
3the princes of the Ammonites said to Hanun, “Just because David has sent you comforters, do you really believe he is showing respect for your father? Have not his servants come to you to explore the land, spy it out, and overthrow it?”
4І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.
4So Hanun took David’s servants, shaved their beards, cut off their garments at the hips, and sent them away.
5І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, — бо їх дуже знеславили, — й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.
5When someone came and told David about his men, he sent messengers to meet them, since the men had been thoroughly humiliated. The king told them, “Stay in Jericho until your beards have grown back, and then return.”
6Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Месопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.
6When the Ammonites realized that they had become a stench to David, Hanun and the Ammonites sent a thousand talents of silver to hire for themselves chariots and horsemen from Aram-naharaim, Aram-maacah, and Zobah.
7І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.
7So they hired for themselves thirty-two thousand chariots, as well as the king of Maacah with his troops, who came and camped near Medeba while the Ammonites came from their cities and marched out for battle.
8Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.
8On hearing this, David sent Joab and the entire army of mighty men.
9І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.
9The Ammonites marched out and arrayed themselves for battle at the entrance to the city, while the kings who had come stayed by themselves in the open country.
10Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.
10When Joab saw the battle lines before him and behind him, he selected some of the best men of Israel and arrayed them against the Arameans.
11А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.
11And he placed the rest of the forces under the command of his brother Abishai, who arrayed them against the Ammonites.
12І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.
12“If the Arameans are too strong for me,” said Joab, “then you will come to my rescue. And if the Ammonites are too strong for you, then I will come to your rescue.
13Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
13Be strong and let us fight bravely for our people and for the cities of our God. May the LORD do what is good in His sight.”
14От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
14So Joab and his troops advanced to fight the Arameans, who fled before him.
15Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.
15When the Ammonites saw that the Arameans had fled, they too fled before Joab’s brother Abishai, and they entered the city. So Joab went back to Jerusalem.
16Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
16When the Arameans saw that they had been defeated by Israel, they sent messengers to bring more Arameans from beyond the Euphrates, with Shophach the commander of Hadadezer’s army leading them.
17Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.
17When this was reported to David, he gathered all Israel, crossed the Jordan, advanced toward the Arameans, and arrayed for battle against them. When David lined up to engage them in battle, they fought against him.
18Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.
18But the Arameans fled before Israel, and David killed seven thousand of their charioteers and forty thousand foot soldiers. He also killed Shophach the commander of their army.
19Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям.
19When Hadadezer’s subjects saw that they had been defeated by Israel, they made peace with David and became subject to him. So the Arameans were unwilling to help the Ammonites anymore.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.