Иосуа 5
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд ау аузит тоць ымпэраций аморицилор де ла апусул Йорданулуй ши тоць ымпэраций канааницилор де лынгэ маре кэ Домнул секасе апеле Йорданулуй ынаинтя копиилор луй Исраел пынэ ам трекут, ли с-а тэят инима ши ау рэмас ынгрозиць ынаинтя копиилор луй Исраел.
1Як же всї царі Аморійські по тім боцї Йорданї на заходї, і всї царі Канаанські, що жили понад морем, почули, що Господь висушив Йорданську воду перед синами Ізрайлевими, докіль вони перейшли, так удались вони в тугу і не стало в них духа проти синів Ізрайлевих.
2Ын время ачея, Домнул а зис луй Иосуа: „Фэ-ць ниште куците де пятрэ ши тае ымпрежур пе копиий луй Исраел, а доуа оарэ.”
2Того часу повелїв Господь Йозейові: Пороби собі камяні ножі, та й почни обрізувати синів Ізрайлевих!
3Иосуа шь-а фэкут ниште куците де пятрэ ши а тэят ымпрежур пе копиий луй Исраел пе дялул Аралот.
3І поробив собі Ісус камяні ножі та й пообрізував синів Ізраїля на підгіррі Відрізків.
4Ятэ причина пентру каре й-а тэят Иосуа ымпрежур. Тот попорул ешит дин Еӂипт, бэрбаций, тоць оамений де луптэ мурисерэ ын пустиу, пе друм, дупэ еширя лор дин Еӂипт.
4І ось про що Йозуа пообрізував: Усї люде, що вийшли з Египту, скілько було їх мужого полу, увесь війсковий люд, повмірали в дорозї на пустинї після того, як вийшли з Египту.
5Тот попорул ачела ешит дин Еӂипт ера тэят ымпрежур, дар тот попорул нэскут ын пустиу, пе друм, дупэ еширя дин Еӂипт, ну фусесе тэят ымпрежур.
5Всї ж ті, що вийшли, були обрізані; усїх же, которі породились у пустинї в дорозї з того часу, як вийшли вони з Египту, не обрізувано;
6Кэч копиий луй Исраел умбласерэ патрузечь де ань прин пустиу пынэ ла нимичиря ынтрегулуй ням де оамень де рэзбой каре ешисерэ дин Еӂипт ши каре ну аскултасерэ де гласул Домнулуй. Домнул ле-а журат кэ ну-й ва лэса сэ вадэ цара пе каре журасе пэринцилор лор кэ ле-о ва да, царэ ын каре курӂе лапте ши мьере.
6Бо сорок років Ізрайлитяне блукали в пустинї, покіль усї мужі спосібні до війни, що вийшли з Египту, вимерли, тому що не слухали вони слів Господнїх; а Господь клявсь їм, що не побачать землї, котору з клятьбою обіцяв батькам їх, надїлити їм землю текучу молоком та медом;
7Ын локул лор а ридикат пе копиий лор; ши Иосуа й-а тэят ымпрежур, кэч ерау нетэяць ымпрежур, пентру кэ ну-й тэясерэ ымпрежур пе друм.
7Та на їх місце поставив сини їх; сих Йозей й пообрізував; бо вони були не обрізувані, тим що в дорозї їх не обрізувано.
8Дупэ че а испрэвит де тэят ымпрежур пе тот попорул, ау рэмас пе лок ын табэрэ пынэ ла виндекаре.
8Як же пообрізувано всїх до одного, пробували вони на свойму місцї в таборі, аж покіль повигоювались.
9Домнул а зис луй Иосуа: „Астэзь, ам ридикат окара Еӂиптулуй де дясупра воастрэ.” Ши локулуй ачелуя й-ау пус нумеле Гилгал пынэ ын зиуа де азь.
9І сказав Господь Йозейові: Сьогоднї зняв я з вас сором Египецький. Тим і проложено призвіще тому місцю Галгал (сьміховище) по сей день.
10Копиий луй Исраел ау тэбэрыт ла Гилгал ши ау прэзнуит Паштеле ын а пайспрезечя зи а луний, спре сярэ, ын кымпия Иерихонулуй.
10І оставали сини Ізрайлеві в Галгалї, тай сьвяткували паску на чотирнайцятий день місяця ввечорі там на степах Ерихонських.
11А доуа зи де Паште ау мынкат дин грыул цэрий, азиме ши боабе прэжите; кяр ын зиуа ачея ау мынкат.
11І їли вони на другий день паски неквашений хлїб та пражене зерно із уроджаю тієї землї того ж самого дня.
12Мана а ынчетат а доуа зи де Паште, кынд ау мынкат дин грыул цэрий. Копиий луй Исраел н-ау май авут манэ, чи ау мынкат дин роаделе цэрий Канаанулуй ын анул ачела.
12На другий же день перестала падати манна, як вони стали їсти хлїб з уроджаю тамешної землї; і не було більш манни у синів Ізрайлевих. Оце ж харчувались вони вже в тім роцї з уроджаю Канаан землї.
13Пе кынд Иосуа ера лынгэ Иерихон, а ридикат окий ши с-а уйтат. Ши ятэ кэ ун ом стэтя ын пичоаре ынаинтя луй, ку сабия скоасэ дин тякэ ын мынэ. Иосуа с-а дус спре ел ши й-а зис: „Ешть динтре ай ноштри сау динтре врэжмаший ноштри?”
13Як стояв же Йозуа під Ерихоном, зняв він раз очі та й бачить, що стоїть навпроти його чоловік із голим мечем у руцї. І приступив до нього Ісус та й питає: Чи ти наш, чи з ворогів наших?
14Ел а рэспунс: „Ну, чи Еу сунт Кэпетения оштирий Домнулуй ши акум ам венит.” Иосуа с-а арункат ку фаца ла пэмынт, с-а ынкинат ши Й-а зис: „Че спуне Домнул меу робулуй Сэу?”
14А той відказав: Нї, я гетьман війська Господнього, і прийшов тепер сюди. І впав Йозуа на лице своє та й поклонивсь йому; тодї питає в його: Пане, що ж повелиш ти слузї свойму?
15Ши Кэпетения оштирий Домнулуй а зис луй Иосуа: „Скоате-ць ынкэлцэминтя дин пичоаре, кэч локул пе каре стай есте сфынт.” Ши Иосуа а фэкут аша.
15Рече тодї гетьман війська Господнього до Йозея: Іззуй обуву твою з ніг твоїх, бо місце, де стоїш, сьвяте. І вчинив так Йозуа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.