Иосуа 4
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дупэ че а испрэвит тот попорул де трекут Йорданул, Домнул а зис луй Иосуа:
1Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові:
2„Я дойспрезече бэрбаць дин попор, кыте ун бэрбат дин фиекаре семинцие.
2Возьми із народу дванайцять чоловіка, по чоловікові з кожнього поколїння,
3Дэ-ле порунка урмэтоаре: ‘Луаць де аич, дин мижлокул Йорданулуй, дин локул унде с-ау оприт преоций, доуэспрезече петре, пе каре сэ ле дучець ку вой ши сэ ле пунець ын локул унде вець петрече ноаптя ачаста.’”
3І повелїть їм: Возьміте звідтіля, з посеред Йорданї, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесїть їх із собою тай покладїте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч.
4Иосуа а кемат пе чей дойспрезече бэрбаць пе каре й-а алес динтре копиий луй Исраел, кыте ун бэрбат де фиекаре семинцие,
4І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожнього поколїння,
5ши ле-а зис: „Тречець ынаинтя кивотулуй Домнулуй Думнезеулуй востру, ын мижлокул Йорданулуй, ши фиекаре дин вой сэ я о пятрэ пе умэр, дупэ нумэрул семинциилор копиилор луй Исраел,
5І повелїв їм Йозей: Ідїть перед ковчега Господа, Бога вашого, на серед Йорданї, та возьми кожен з вас по каменню на плечі, по лїчбі поколїнь синів Ізрайлевих,
6пентру ка ачеста сэ фие ун семн де адучере аминте ын мижлокул востру. Кынд вор ынтреба копиий воштри ынтр-о зи: ‘Че ынсямнэ петреле ачестя пентру вой?’,
6Щоб були вони у вас повсячасним знаменнєм; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се каміннє в вас?
7сэ ле спунець: ‘Апеле Йорданулуй с-ау деспикат ын доуэ ынаинтя кивотулуй легэмынтулуй Домнулуй; кынд а трекут кивотул Йорданул, апеле Йорданулуй с-ау деспикат ын доуэ’, ши петреле ачестя сэ фие тотдяуна о адучере аминте пентру копиий луй Исраел.”
7Ви відказувати мете їм: Се про те, що вода Йорданьска перестала текти перед скринею закону Господнього, як вона переходила через Йордань. Вода Йорданьска перестала текти; так і мусить се каміннє бути синам Ізрайлевим памятником на всї вічні часи.
8Копиий луй Исраел ау фэкут аша кум ле порунчисе Иосуа. Ау луат доуэспрезече петре дин мижлокул Йорданулуй, кум спусесе луй Иосуа Домнул, дупэ нумэрул семинциилор копиилор луй Исраел, ле-ау луат ку ей ши ле-ау пус ын локул унде авяу сэ рэмынэ песте ноапте.
8І вчинили сини Ізраїля так, як повелїв їм Йозей, і взяли дванайцять каменів зпосеред Йорданї, як Господь велїв Йозейові, по лїчбі поколїнь Ізрайлевих, і перенесли їх із собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там.
9Иосуа а ридикат ши ел доуэспрезече петре ын мижлокул Йорданулуй, ын локул унде се оприсерэ пичоареле преоцилор каре дучяу кивотул легэмынтулуй, ши еле ау рэмас аколо пынэ ын зиуа де азь.
9А Йозуа поставив посеред Йорданї дванайцять каменів на тому місцї, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день.
10Преоций каре дучяу кивотул ау стат ын мижлокул Йорданулуй пынэ ла деплина ымплинире а челор че порунчисе луй Иосуа Домнул сэ спунэ попорулуй, потривит ку тот че порунчисе Мойсе луй Иосуа. Ши попорул с-а грэбит сэ трякэ.
10Сьвященники же, ті, що несли ковчега, стояли посеред Йорданї, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, згідно з усїм, що заповідав Мойсей Йозейові, і покіль нарід сквапно переходив.
11Дупэ че а испрэвит де трекут тот попорул, кивотул Домнулуй ши преоций ау трекут ынаинтя попорулуй.
11Як же попереходили всї люде, перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу.
12Фиий луй Рубен, фиий луй Гад ши жумэтате дин семинция луй Манасе ау трекут ынармаць ынаинтя копиилор луй Исраел, кум ле спусесе Мойсе.
12А Рубенїї, Гадїї і пів поколїння Манассієвого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як заповідав їм Мойсей.
13Апроапе патрузечь де мий де бэрбаць прегэтиць де рэзбой ау трекут гата де луптэ ынаинтя Домнулуй ын кымпия Иерихонулуй.
13Силою до сорока тисяч збройного люду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи.
14Ын зиуа ачея, Домнул а ынэлцат пе Иосуа ынаинтя ынтрегулуй Исраел ши с-ау темут де ел, кум се темусерэ де Мойсе, ын тоате зилеле веций луй.
14Того дня звеличив Господь Йозея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея, поки було віку його.
15Домнул а зис луй Иосуа:
15І сказав Господь Йозейові:
16„Порунчеште преоцилор каре дук кивотул мэртурией сэ ясэ дин Йордан.”
16Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йорданї.
17Ши Иосуа а порунчит преоцилор: „Ешиць дин Йордан.”
17І повелїв Йозей сьвященникам кажучи: Вийдїть із Йорданї!
18Кынд ау ешит преоций каре дучяу кивотул легэмынтулуй Домнулуй дин мижлокул Йорданулуй ши кынд ау кэлкат ку талпа пичоарелор пе ускат, апеле Йорданулуй с-ау ынторс ла локул лор ши с-ау ревэрсат ка май ынаинте песте тоате малуриле луй.
18І як повиходили з Йорданї сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежнє місце, та й зайняла всюди береги, як перше.
19Попорул а ешит дин Йордан ын зиуа а зечя а луний ынтый ши а тэбэрыт ла Гилгал, ла марӂиня де рэсэрит а Иерихонулуй.
19Нарід же повиходив із Йорданї десятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній сторонї від Ерихону.
20Иосуа а ридикат ла Гилгал челе доуэспрезече петре пе каре ле луасерэ дин Йордан.
20Ті ж дванайцять каменнів, що взяли вони з Йорданї, поставив Йозей в Галгалї,
21Ел а зис копиилор луй Исраел: „Кынд вор ынтреба копиий воштри ынтр-о зи пе пэринций лор: ‘Че ынсямнэ петреле ачестя?’
21І сказав до синів Ізраїля так: Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за каміннє?
22сэ ынвэцаць пе копиий воштри ши сэ ле спунець: ‘Исраел а трекут Йорданул ачеста пе ускат.’
22То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут через Йордань сухоніж,
23Кэч Домнул Думнезеул востру а секат ынаинтя воастрэ апеле Йорданулуй пынэ че аць трекут, дупэ кум фэкусе Домнул Думнезеул востру ла Маря Рошие, пе каре а секат-о ынаинтя ноастрэ пынэ ам трекут,
23Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли,
24пентру ка тоате попоареле пэмынтулуй сэ штие кэ мына Домнулуй есте путерникэ ши сэ вэ темець тотдяуна де Домнул Думнезеул востру.”
24Щоб усї народи на землї знали, що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.