Еврей 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ши крединца есте о ынкредере неклинтитэ ын лукруриле нэдэждуите, о путерникэ ынкрединцаре деспре лукруриле каре ну се вэд.
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2Пентру кэ, прин ачаста, чей дин векиме ау кэпэтат о бунэ мэртурие.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
3Прин крединцэ причепем кэ лумя а фост фэкутэ прин Кувынтул луй Думнезеу, аша кэ тот че се веде н-а фост фэкут дин лукрурь каре се вэд.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
4Прин крединцэ а адус Абел луй Думнезеу о жертфэ май бунэ декыт Каин. Прин еа а кэпэтат ел мэртурия кэ есте неприхэнит, кэч Думнезеу а примит даруриле луй. Ши прин еа ворбеште ел ынкэ, мэкар кэ есте морт.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5Прин крединцэ а фост мутат Енох де пе пэмынт, ка сэ ну вадэ моартя. Ши н-а май фост гэсит, пентру кэ Думнезеу ыл мутасе. Кэч ынаинте де мутаря луй, примисе мэртурия кэ есте плэкут луй Думнезеу.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і „не знайдено його; бо перенїс його Бог‟: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, „що угодив Богу.‟
6Ши фэрэ крединцэ есте ку непутинцэ сэ фим плэкуць Луй! Кэч чине се апропие де Думнезеу требуе сэ крядэ кэ Ел есте ши кэ рэсплэтеште пе чей че-Л каутэ.
6Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
7Прин крединцэ Ное, кынд а фост ынштиинцат де Думнезеу деспре лукрурь каре ынкэ ну се ведяу ши, плин де о тямэ сфынтэ, а фэкут ун кивот ка сэ-шь скапе каса; прин еа ел а осындит лумя ши а ажунс моштенитор ал неприхэнирий каре се капэтэ прин крединцэ.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8Прин крединцэ Авраам, кынд а фост кемат сэ плече ынтр-ун лок пе каре авя сэ-л я ка моштенире, а аскултат ши а плекат фэрэ сэ штие унде се дуче.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9Прин крединцэ а венит ши с-а ашезат ел ын цара фэгэдуинцей, ка ынтр-о царэ каре ну ера а луй ши а локуит ын кортурь, ка ши Исаак ши Иаков, каре ерау ымпреунэ-моштениторь ку ел ай ачелеяшь фэгэдуинце.
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10Кэч ел аштепта четатя каре аре темелий тарь, ал кэрей мештер ши зидитор есте Думнезеу.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11Прин крединцэ ши Сара, ку тоатэ вырста ей трекутэ, а примит путере сэ зэмисляскэ, фииндкэ а крезут ын крединчошия Челуй че-й фэгэдуисе.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12Де ачея, динтр-ун сингур ом, ши ынкэ ун ом апроапе морт, с-а нэскут о сэмынцэ ын маре нумэр, ка стелеле черулуй, ка нисипул де пе малул мэрий, каре ну се поате нумэра.
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13Ын крединцэ ау мурит тоць ачештя, фэрэ сэ фи кэпэтат лукруриле фэгэдуите, чи доар ле-ау вэзут ши ле-ау урат де бине де департе, мэртурисинд кэ сунт стрэинь ши кэлэторь пе пэмынт.
13По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14Чей че ворбеск ын фелул ачеста аратэ деслушит кэ сунт ын кэутаря уней патрий.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15Дакэ ар фи авут ын ведере пе ачея дин каре ешисерэ, негрешит кэ ар фи авут време сэ се ынтоаркэ ын еа.
15І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16Дар доряу о патрие май бунэ, адикэ о патрие черяскэ. Де ачея луй Думнезеу ну-Й есте рушине сэ Се нумяскэ Думнезеул лор, кэч ле-а прегэтит о четате.
16Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17Прин крединцэ а адус Авраам жертфэ пе Исаак, кынд а фост пус ла ынчеркаре, ел, каре примисе фэгэдуинцеле ку букурие, а адус жертфэ пе сингурул луй фиу!
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18Ел кэруя и се спусесе: „Ын Исаак вей авя о сэмынцэ каре-ць ва пурта нумеле!”
18про котрого було глаголано: „Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,‟
19Кэч се гындя кэ Думнезеу поате сэ ынвие кяр ши дин морць: ши, дрепт ворбинд, ка ынвият дин морць л-а примит ынапой.
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20Прин крединцэ а дат Исаак луй Иаков ши Есау о бинекувынтаре каре авя ын ведере лукруриле виитоаре.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21Прин крединцэ Иаков, кынд а мурит, а бинекувынтат пе фиекаре дин фиий луй Иосиф ши „с-а ынкинат, реземат пе вырфул тоягулуй сэу”.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і „склонивсь на верх жезла свого‟.
22Прин крединцэ а поменит Иосиф, кынд и с-а апропият сфыршитул, де еширя фиилор луй Исраел дин Еӂипт ши а дат порунчь ку привире ла оаселе сале.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
23Прин крединцэ а фост аскунс Мойсе трей лунь де пэринций луй кынд с-а нэскут, пентру кэ ведяу кэ ера фрумос копилул ши ну с-ау лэсат ынспэймынтаць де порунка ымпэратулуй.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
24Прин крединцэ Мойсе, кынд с-а фэкут маре, н-а врут сэ фие нумит фиул фийчей луй Фараон,
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25чи а врут май бине сэ суфере ымпреунэ ку попорул луй Думнезеу декыт сэ се букуре де плэчериле де о клипэ але пэкатулуй.
25а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26Ел сокотя окара луй Христос ка о май маре богэцие декыт комориле Еӂиптулуй, пентру кэ авя окий пирониць спре рэсплэтире.
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
27Прин крединцэ а пэрэсит ел Еӂиптул фэрэ сэ се тямэ де мыния ымпэратулуй, пентру кэ а рэмас неклинтит, ка ши кум ар фи вэзут пе Чел че есте невэзут.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28Прин крединцэ а прэзнуит ел Паштеле ши а фэкут стропиря сынӂелуй, пентру ка Нимичиторул челор ынтый нэскуць сэ ну се атингэ де ей.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29Прин крединцэ ау трекут ей Маря Рошие ка пе ускат, пе кынд еӂиптений, каре ау ынчеркат с-о трякэ, ау фост ынгициць.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30Прин крединцэ ау кэзут зидуриле Иерихонулуй дупэ че ау фост околите шапте зиле.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
31Прин крединцэ н-а перит курва Рахав ымпреунэ ку чей рэзврэтиць, пентру кэ гэздуисе искоаделе ку бунэвоинцэ.
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32Ши че вой май зиче? Кэч ну мь-ар ажунӂе время, дакэ аш вря сэ ворбеск де Гедеон, де Барак, де Самсон, де Иефта, де Давид, де Самуел ши де пророчь!
32І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33Прин крединцэ ау кучерит ей ымпэрэций, ау фэкут дрептате, ау кэпэтат фэгэдуинце, ау аступат гуриле леилор,
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34ау стинс путеря фокулуй, ау скэпат де аскуцишул сабией, с-ау виндекат де боль, ау фост витежь ын рэзбоае, ау пус пе фугэ оштириле врэжмаше.
34гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
35Фемеиле шь-ау примит ынапой пе морций лор ынвияць; уний, ка сэ добындяскэ о ынвиере май бунэ, н-ау врут сэ примяскэ избэвиря каре ли се дэдя ши ау фост кинуиць.
35жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
36Алций ау суферит батжокурь, бэтэй, ланцурь ши ынкисоаре,
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
37ау фост учишь ку петре, тэяць ын доуэ ку ферэстрэул, кинуиць, ау мурит учишь де сабие, ау прибеӂит ымбрэкаць ку кожоаче ши ын пей де капре, липсиць де тоате, пригониць, мунчиць –
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38ей, де каре лумя ну ера вредникэ –, ау рэтэчит прин пустиурь, прин мунць, прин пештерь ши прин крэпэтуриле пэмынтулуй.
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39Тоць ачештя, мэкар кэ ау фост лэудаць пентру крединца лор, тотушь н-ау примит че ле фусесе фэгэдуит,
39І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
40пентру кэ Думнезеу авя ын ведере чева май бун пентру ной, ка сэ н-ажунгэ ей ла десэвыршире фэрэ ной.
40тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.