Hebrews 11
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now faith is assurance of things hoped for, proof of things not seen.
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2For by this, the elders obtained approval.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
3By faith we understand that the universe has been framed by the word of God, so that what is seen has not been made out of things which are visible.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
4By faith Abel offered to God a more excellent sacrifice than Cain, through which he had testimony given to him that he was righteous, God testifying with respect to his gifts; and through it he, being dead, still speaks.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5By faith Enoch was taken away, so that he wouldn’t see death, and he was not found, because God translated him. For he has had testimony given to him that before his translation he had been well pleasing to God.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і „не знайдено його; бо перенїс його Бог‟: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, „що угодив Богу.‟
6Without faith it is impossible to be well pleasing to him, for he who comes to God must believe that he exists, and that he is a rewarder of those who seek him.
6Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
7By faith Noah, being warned about things not yet seen, moved with godly fear, prepared a ship for the saving of his house, through which he condemned the world and became heir of the righteousness which is according to faith.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8By faith Abraham, when he was called, obeyed to go out to the place which he was to receive for an inheritance. He went out, not knowing where he went.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9By faith he lived as an alien in the land of promise, as in a land not his own, dwelling in tents with Isaac and Jacob, the heirs with him of the same promise.
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10For he was looking for the city which has foundations, whose builder and maker is God.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11By faith even Sarah herself received power to conceive, and she bore a child when she was past age, since she counted him faithful who had promised.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12Therefore as many as the stars of the sky in multitude, and as innumerable as the sand which is by the sea shore, were fathered by one man, and him as good as dead.
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13These all died in faith, not having received the promises, but having seen them and embraced them from afar, and having confessed that they were strangers and pilgrims on the earth.
13По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14For those who say such things make it clear that they are seeking a country of their own.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15If indeed they had been thinking of that country from which they went out, they would have had enough time to return.
15І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16But now they desire a better country, that is, a heavenly one. Therefore God is not ashamed of them, to be called their God, for he has prepared a city for them.
16Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17By faith, Abraham, being tested, offered up Isaac. Yes, he who had gladly received the promises was offering up his only born son,
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18to whom it was said, “Your offspring will be accounted as from Isaac,”
18про котрого було глаголано: „Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,‟
19concluding that God is able to raise up even from the dead. Figuratively speaking, he also did receive him back from the dead.
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20By faith Isaac blessed Jacob and Esau, even concerning things to come.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21By faith Jacob, when he was dying, blessed each of the sons of Joseph, and worshiped, leaning on the top of his staff.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і „склонивсь на верх жезла свого‟.
22By faith Joseph, when his end was near, made mention of the departure of the children of Israel, and gave instructions concerning his bones.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
23By faith Moses, when he was born, was hidden for three months by his parents, because they saw that he was a beautiful child; and they were not afraid of the king’s commandment.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
24By faith Moses, when he had grown up, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter,
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25choosing rather to share ill treatment with God’s people than to enjoy the pleasures of sin for a time,
25а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26considering the reproach of Christ greater riches than the treasures of Egypt; for he looked to the reward.
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
27By faith he left Egypt, not fearing the wrath of the king; for he endured, as seeing him who is invisible.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28By faith he kept the Passover and the sprinkling of the blood, that the destroyer of the firstborn should not touch them.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29By faith they passed through the Red Sea as on dry land. When the Egyptians tried to do so, they were swallowed up.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30By faith the walls of Jericho fell down after they had been encircled for seven days.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
31By faith Rahab the prostitute didn’t perish with those who were disobedient, having received the spies in peace.
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32What more shall I say? For the time would fail me if I told of Gideon, Barak, Samson, Jephthah, David, Samuel, and the prophets—
32І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33who through faith subdued kingdoms, worked out righteousness, obtained promises, stopped the mouths of lions,
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34quenched the power of fire, escaped the edge of the sword, from weakness were made strong, grew mighty in war, and caused foreign armies to flee.
34гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
35Women received their dead by resurrection. Others were tortured, not accepting their deliverance, that they might obtain a better resurrection.
35жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
36Others were tried by mocking and scourging, yes, moreover by bonds and imprisonment.
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
37They were stoned. They were sawn apart. They were tempted. They were slain with the sword. They went around in sheep skins and in goat skins; being destitute, afflicted, ill-treated—
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38of whom the world was not worthy—wandering in deserts, mountains, caves, and the holes of the earth.
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39These all, having been commended for their faith, didn’t receive the promise,
39І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
40God having provided some better thing concerning us, so that apart from us they should not be made perfect.
40тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.