Hebrews 11
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now faith is the substance of things hoped for, the evidence of things not seen.
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2For by it the elders obtained a good report.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
3Through faith we understand that the worlds were framed by the word of God, so that things which are seen were not made of things which do appear.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
4By faith Abel offered unto God a more excellent sacrifice than Cain, by which he obtained witness that he was righteous, God testifying of his gifts: and by it he being dead yet speaketh.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5By faith Enoch was translated that he should not see death; and was not found, because God had translated him: for before his translation he had this testimony, that he pleased God.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і „не знайдено його; бо перенїс його Бог‟: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, „що угодив Богу.‟
6But without faith it is impossible to please him : for he that cometh to God must believe that he is, and that he is a rewarder of them that diligently seek him.
6Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
7By faith Noah, being warned of God of things not seen as yet, moved with fear, prepared an ark to the saving of his house; by the which he condemned the world, and became heir of the righteousness which is by faith.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8By faith Abraham, when he was called to go out into a place which he should after receive for an inheritance, obeyed; and he went out, not knowing whither he went.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9By faith he sojourned in the land of promise, as in a strange country, dwelling in tabernacles with Isaac and Jacob, the heirs with him of the same promise:
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10For he looked for a city which hath foundations, whose builder and maker is God.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11Through faith also Sara herself received strength to conceive seed, and was delivered of a child when she was past age, because she judged him faithful who had promised.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12Therefore sprang there even of one, and him as good as dead, so many as the stars of the sky in multitude, and as the sand which is by the sea shore innumerable.
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13These all died in faith, not having received the promises, but having seen them afar off, and were persuaded of them , and embraced them , and confessed that they were strangers and pilgrims on the earth.
13По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14For they that say such things declare plainly that they seek a country.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15And truly, if they had been mindful of that country from whence they came out, they might have had opportunity to have returned.
15І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16But now they desire a better country , that is, an heavenly: wherefore God is not ashamed to be called their God: for he hath prepared for them a city.
16Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17By faith Abraham, when he was tried, offered up Isaac: and he that had received the promises offered up his only begotten son ,
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18Of whom it was said, That in Isaac shall thy seed be called:
18про котрого було глаголано: „Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,‟
19Accounting that God was able to raise him up, even from the dead; from whence also he received him in a figure.
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20By faith Isaac blessed Jacob and Esau concerning things to come.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21By faith Jacob, when he was a dying, blessed both the sons of Joseph; and worshipped, leaning upon the top of his staff.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і „склонивсь на верх жезла свого‟.
22By faith Joseph, when he died, made mention of the departing of the children of Israel; and gave commandment concerning his bones.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
23By faith Moses, when he was born, was hid three months of his parents, because they saw he was a proper child; and they were not afraid of the king’s commandment.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
24By faith Moses, when he was come to years, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter;
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25Choosing rather to suffer affliction with the people of God, than to enjoy the pleasures of sin for a season;
25а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26Esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasures in Egypt: for he had respect unto the recompence of the reward.
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
27By faith he forsook Egypt, not fearing the wrath of the king: for he endured, as seeing him who is invisible.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28Through faith he kept the passover, and the sprinkling of blood, lest he that destroyed the firstborn should touch them.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29By faith they passed through the Red sea as by dry land : which the Egyptians assaying to do were drowned.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30By faith the walls of Jericho fell down, after they were compassed about seven days.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
31By faith the harlot Rahab perished not with them that believed not, when she had received the spies with peace.
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32And what shall I more say? for the time would fail me to tell of Gedeon, and of Barak, and of Samson, and of Jephthae; of David also, and Samuel, and of the prophets:
32І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33Who through faith subdued kingdoms, wrought righteousness, obtained promises, stopped the mouths of lions,
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34Quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, out of weakness were made strong, waxed valiant in fight, turned to flight the armies of the aliens.
34гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
35Women received their dead raised to life again: and others were tortured, not accepting deliverance; that they might obtain a better resurrection:
35жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
36And others had trial of cruel mockings and scourgings, yea, moreover of bonds and imprisonment:
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
37They were stoned, they were sawn asunder, were tempted, were slain with the sword: they wandered about in sheepskins and goatskins; being destitute, afflicted, tormented;
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38(Of whom the world was not worthy:) they wandered in deserts, and in mountains, and in dens and caves of the earth.
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39And these all, having obtained a good report through faith, received not the promise:
39І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
40God having provided some better thing for us, that they without us should not be made perfect.
40тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.