Послание к Евреям 11
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.
1Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
2В ней свидетельствованы древние.
2Через неї бо були сьвідчені старі.
3Верою познаем, что веки сотворены словом Божиим, так что из невидимого произошло видимое.
3Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
4Верою Авель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин; ею получил свидетельство, что он праведен, как засвидетельствовал Бог о дарах его; ею он и по смерти говорит еще.
4Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
5Верою Енох переселен был так, что не видел смерти; и не стало его, потому что Бог переселил его. Ибо прежде переселения своего получил он свидетельство, что угодил Богу.
5Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і „не знайдено його; бо перенїс його Бог‟: перед перенесеннєм бо його сьвідчено, „що угодив Богу.‟
6А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что он есть, и ищущим его воздает.
6Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
7Верою Ной, получив откровение о том что еще не было видно, благоговея приготовил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он (весь) мир, и сделался наследником праведности по вере.
7Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
8Верою Авраам повиновался призванию идти в страну, которую имел получить в наследие, и пошел, не зная куда идет.
8Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
9Верою обитал он на земле обетованной, как на чужой, и жил в шатрах с Исааком и Иаковым, сонаследниками того же обетования;
9Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
10Ибо он ожидал города, имеющего основание, которого художник и строитель - Бог.
10Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
11Верою и сама Сарра (будучи неплодна) получила сила к принятию семени и не по времени возраста родила; ибо знала, что верен Обещавший.
11Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
12И потому от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звезд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.
12Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
13Все сии умерли в вере, не получивши обетований, а только издали видели оные и радовались и говорили о себе, что они странники и пришельцы на земле;
13По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
14Ибо те, которые так говорят, показывают что они ищут отечества.
14Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
15И если бы они в мыслях имели то отечество, из которого вышли, то имели бы время возвратиться;
15І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16Но они стремились к лучшему, то есть, к небесному; посему и Бог не стыдится их, называя Себя их Богом: ибо Он уготовил им город.
16Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17Верою Авраам, будучи искушаем, принес в жертву Исаака, и, имея обетование, принес единородного,
17Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18О котором было сказано: “в Исааке наречется тебе семя”;
18про котрого було глаголано: „Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,‟
19Ибо он думал, что Бог силен и из мертвых воскресить, почему и получил его в предзнаменование.
19подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20Верою в будущее Исаак благословил Иакова и Исава.
20Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21Верою Иаков, умирая, благословил каждого сына Иосифова и поклонился на верх жезла своего.
21Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і „склонивсь на верх жезла свого‟.
22Верою Иосиф, при кончине напоминал об исходе сынов Израилевых и завещал о костях своих.
22Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
23Верою Моисей по рождении три месяца скрываем был родителями своими; ибо видели они, что дитя прекрасно, и не устрашились царского повеления.
23Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
24Верою Моисей, пришед в возраст, отказался называться сыном дочери фараоновой,
24Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
25И лучше захотел страдать с народом Божиим, нежели иметь временное греховное наслаждение,
25а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
26И поношение Христово почел большим для себя богатством, нежели Египетские сокровища; ибо он взирал на воздаяние.
26більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
27Верою оставил он Египет, не убоявшись гнева царского; ибо он, как бы видя Невидимого, был тверд.
27Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
28Верою совершил он пасху и пролитие крови, дабы истребитель первенцев не коснулся их.
28Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
29Верою перешли они Чермное море, как по суше, на что покусившись Египтяне потонули.
29Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
30Верою пали стены Иерихонские по семидневном обхождении.
30Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
31Верою Раав блудница, с миром принявши соглядатаев (и проводивши их другим путем), не погибла с неверными.
31Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
32И что еще скажу? Не достанет мне времени. чтобы повествовать о Гедеоне, о Вараке, о Самсоне и Иеффае, о Давиде, Самуиле и (других) пророках,
32І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
33Которые верою побеждали царства, творили правду, получали обетования, заграждали уста львов,
33котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
34Угашали силу огня, избегали острия меча, укреплялись от немощи, были крепки на войне, прогоняли полки чужих;
34гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
35Жены получали умерших своих воскресшими; иные же замучены были, не принявши освобождения, дабы получить лучшее воскресение;
35жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
36Другие испытали поругания и побои, а также узы и темницу.
36другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
37Были побиваемы камнями, перепиливаемы, подвергаемы пытке, умирали от меча, скитались в милотях и козьих кожах, терпя недостатки, скорби, озлобления;
37каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
38Те, которых весь мир не был достоин, скитались по пустыням и горам, по пещерам и ущельям земли.
38(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
39И все сии, свидетельствованные в вере, не получили обещанного,
39І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
40Потому что Бог предусмотрел о нас нечто лучшее, дабы они не без нас достигли совершенства.
40тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.