Ezequiel 14
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então alguns dos anciãos de Israel vieram a mim e se assentaram diante de mim.
1Прийшли ж до мене кілька громадських мужів Ізрайлевих та й посїдали передо мною.
2A palavra do SENHOR veio a mim, dizendo:
2І надійшло до мене слово Господнє:
3“Filho do homem, estes homens levaram seus ídolos para os seus corações, e colocaram o tropeço da sua iniquidade diante dos seus rostos. Acaso deveria eu ser consultado por eles?
3Сину чоловічий! сї мужі допустили до свого серця ідоли та й поставили перед себе спотичку до безбожностї; чи ж можу я, запитаний, їм відповідати?
4Portanto, fale com eles e diga-lhes: ‘Assim diz o Senhor DEUS: “Qualquer homem da casa de Israel que levar seus ídolos para o seu coração e colocar o tropeço da sua iniquidade diante do seu rosto, e então vier ao profeta, eu, o SENHOR, lhe responderei ali de acordo com a multidão de seus ídolos,
4Тим же то розмовляй із ними й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Як хто з дому Ізрайлевого, що допустив до свого серця ідоли свої та й поставив перед себе спотичку до безбожностї, прийшов до пророка, то чи ж можна менї, Господеві, відповідати такому, занечищеному ідолами?
5para que eu possa capturar a casa de Israel em seu próprio coração, porque todos eles se afastaram de mim por causa de seus ídolos.”’
5Нехай дом Ізраїля зрозуміє серцем, що всї вони зробились менї чуженицями через ідоли свої,
6“Portanto, diga à casa de Israel: ‘Assim diz o Senhor DEUS: “Voltem, e afastem-se dos seus ídolos! Desviem os seus rostos de todas as suas abominações.
6Тим же то скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Навернїтесь і покиньте боввани свої і одвернїте лице своє від усїх гидот ваших.
7“‘“Pois qualquer um da casa de Israel, ou dos estrangeiros que vivem em Israel, que se separar de mim e levar seus ídolos para o seu coração, e colocar o tropeço da sua iniquidade diante do seu rosto, e vier ao profeta para me consultar em seu favor, eu, o SENHOR, lhe responderei por mim mesmo.
7Бо коли хто з дому Ізрайлевого й з чужениць, що пробувають між Ізраїлем, одцурається мене, а допустить ідоли свої в серце своє, та й поставить перед себе спотичку до безбожностї, і прийде до пророка, щоб через його у мене поспитати, так чи дам же я, Господь, йому відповідь від себе?
8Voltarei o meu rosto contra esse homem e farei dele um espanto, um sinal e um provérbio, e o eliminarei do meio do meu povo. Então vocês saberão que eu sou o SENHOR.
8Нї, я оберну гнївне лице моє проти такого й зроблю з його знамено й приповість і викореню його зпроміж народу мого, щоб зрозуміли ви, що я — Господь.
9“‘“Se o profeta for enganado e falar alguma palavra, eu, o SENHOR, terei enganado esse profeta, e estenderei a minha mão contra ele, e o destruirei do meio do meu povo Israel.
9Коли б же пророк дав підойти себе й дав такий відказ, неначе бо то я, Господь, навчив його, сього пророка, то я простру проти його руку та й викореню його зпроміж люду мого, Ізраїля.
10Eles carregarão a sua iniquidade. A iniquidade do profeta será igual à iniquidade daquele que o consulta,
10І візьмуть обидва вони на себе вину за гріх свій: Яка провина на питаючому, така вина й на пророкові,
11para que a casa de Israel não se desvie mais de mim, nem se contamine mais com todas as suas transgressões; mas para que eles sejam o meu povo, e eu seja o seu Deus,” diz o Senhor DEUS.’”
11Щоб дом Ізраїля не відхилявся вже більш од мене, та щоб не поганились усякими своїми беззаконствами, а щоб були моїм народом, а я їх Богом, — говорить Господь.
12A palavra do SENHOR veio a mim, dizendo:
12І надійшло до мене слово Господнє:
13“Filho do homem, quando uma terra pecar contra mim, cometendo uma transgressão, e eu estender a minha mão contra ela, e quebrar o cajado do seu pão, e enviar fome sobre ela, e eliminar dela homens e animais—
13Сину чоловічий! коли яка країна согрішить проти мене, зломивши віру менї й відступивши від мене, і я простягнув проти неї руку мою та й зломив підпору-хлїбну, та послав на неї голоднечу та й почав губити в неї людей і скотину,
14ainda que estes três homens, Noé, Daniel e Jó, estivessem nela, eles livrariam apenas as suas próprias almas pela sua justiça,” diz o Senhor DEUS.
14І коли б ізнайшлось у їй сих троє мужів: Ной, Даниїл та Йов, то вони спасли би своєю праведностю тілько самих себе, говорить Господь Бог.
15“Se eu fizer com que animais ferozes passem pela terra, e eles a devastem e ela fique desolada, de modo que nenhum homem possa passar por causa dos animais—
15Або коли б я наслав дике зьвіррє на сю країну й воно б її обезлюдило, так що вона зробилась би такою пусткою, що нїхто б не переходив через неї через зьвіррє,
16ainda que estes três homens estivessem nela, tão certo como eu vivo,” diz o Senhor DEUS, “eles não livrariam nem filhos nem filhas. Apenas eles seriam livrados, mas a terra ficaria desolada.
16То сї три мужі, в неї, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї своїх синів, анї дочок, тілько вони самі спаслись би.
17“Ou se eu trouxer a espada sobre aquela terra, e disser: ‘Espada, passe pela terra, para que eu elimine dela homens e animais’—
17Або, коли б я послав меча на ту країну та й приказав: Перейди, мечу, по країнї, та й почав вигублювати в неї людей і скотину,
18ainda que estes três homens estivessem nela, tão certo como eu vivo,” diz o Senhor DEUS, “eles não livrariam nem filhos nem filhas, mas apenas eles mesmos seriam livrados.
18То сї три мужі, як би були там, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї синів своїх, анї дочок, тілько спаслись би самі одні.
19“Ou se eu enviar uma peste sobre aquela terra, e derramar a minha ira sobre ela em sangue, para eliminar dela homens e animais—
19Або коли б я послав на ту землю морову пошесть, і вилив на її досаду мою аж до проливу крови, вигубивши на їй і людей і скотину,
20ainda que Noé, Daniel e Jó estivessem nela, tão certo como eu vivo,” diz o Senhor DEUS, “eles não livrariam nem filho nem filha; eles livrariam apenas as suas próprias almas pela sua justiça.”
20То Ной, Даниїл і Йов, як би вони там були, — так певно, як я живу, говорить Господь, — не врятували б нї синів, анї дочок, тілько спасли б власні душі праведностю своєю.
21Pois assim diz o Senhor DEUS: “Quanto mais quando eu enviar os meus quatro severos juízos sobre Jerusalém—a espada, a fome, os animais ferozes e a peste—para eliminar dela homens e animais!
21Тілько, — так говорить Господь Бог: — як я пошлю мої найстрашнїйші кари — меч, голоднечу, люте зьвіррє й морову заразу — на Ерусалим, щоб у йому вигублювати людей і скотину,
22Contudo, eis que restará nela um remanescente que será levado para fora, tanto filhos como filhas. Eis que eles sairão até vocês, e vocês verão os seus caminhos e as suas ações. Então vocês serão consolados a respeito do mal que eu trouxe sobre Jerusalém, sim, a respeito de tudo o que eu trouxe sobre ela.
22Так усе таки зістанеться там останок, сини й дочки, живими, що їх опісля виведуть ізвідти: отсї прийдуть до вас, а ви бачити мете поступки їх і вчинки їх, та й утїшитесь тою недолею, що я навів на Ерусалим і усїм тим, що я послав на його.
23Eles os consolarão, quando vocês virem os seus caminhos e as suas ações; então vocês saberão que não foi sem motivo que fiz tudo o que fiz nela,” diz o Senhor DEUS.
23Так, вони втїшать вас, коли побачите їх поступки й учинки, й спізнаєте, що все, що я вчинив, не за дармо вчинив, говорить Господь Бог.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.