Philippians 2
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1If there be therefore any consolation in Christ, if any comfort of love, if any fellowship of the Spirit, if any bowels and mercies,
1Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,
2Fulfil ye my joy, that ye be likeminded, having the same love, being of one accord, of one mind.
2то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3Let nothing be done through strife or vainglory; but in lowliness of mind let each esteem other better than themselves.
3Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4Look not every man on his own things, but every man also on the things of others.
4Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5Let this mind be in you, which was also in Christ Jesus:
5Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
6Who, being in the form of God, thought it not robbery to be equal with God:
6котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
7But made himself of no reputation, and took upon him the form of a servant, and was made in the likeness of men:
7тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
8And being found in fashion as a man, he humbled himself, and became obedient unto death, even the death of the cross.
8і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
9Wherefore God also hath highly exalted him, and given him a name which is above every name:
9Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10That at the name of Jesus every knee should bow, of things in heaven, and things in earth, and things under the earth;
10щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
11And that every tongue should confess that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.
11і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12Wherefore, my beloved, as ye have always obeyed, not as in my presence only, but now much more in my absence, work out your own salvation with fear and trembling.
12Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
13For it is God which worketh in you both to will and to do of his good pleasure.
13Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14Do all things without murmurings and disputings:
14Усе робіть без нарекання і розбирання,
15That ye may be blameless and harmless, the sons of God, without rebuke, in the midst of a crooked and perverse nation, among whom ye shine as lights in the world;
15щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,
16Holding forth the word of life; that I may rejoice in the day of Christ, that I have not run in vain, neither laboured in vain.
16держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.
17Yea, and if I be offered upon the sacrifice and service of your faith, I joy, and rejoice with you all.
17Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
18For the same cause also do ye joy, and rejoice with me.
18Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
19But I trust in the Lord Jesus to send Timotheus shortly unto you, that I also may be of good comfort, when I know your state.
19Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
20For I have no man likeminded, who will naturally care for your state.
20Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21For all seek their own, not the things which are Jesus Christ’s.
21Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
22But ye know the proof of him, that, as a son with the father, he hath served with me in the gospel.
22Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
23Him therefore I hope to send presently, so soon as I shall see how it will go with me.
23Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24But I trust in the Lord that I also myself shall come shortly.
24Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
25Yet I supposed it necessary to send to you Epaphroditus, my brother, and companion in labour, and fellowsoldier, but your messenger, and he that ministered to my wants.
25Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
26For he longed after you all, and was full of heaviness, because that ye had heard that he had been sick.
26Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27For indeed he was sick nigh unto death: but God had mercy on him; and not on him only, but on me also, lest I should have sorrow upon sorrow.
27Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
28I sent him therefore the more carefully, that, when ye see him again, ye may rejoice, and that I may be the less sorrowful.
28Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
29Receive him therefore in the Lord with all gladness; and hold such in reputation:
29Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
30Because for the work of Christ he was nigh unto death, not regarding his life, to supply your lack of service toward me.
30тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.