ΠΡΟΣ ΦΙΛΙΠΠΗΣΙΟΥΣ 2
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Original language
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ει τισ ουν παρακλησισ εν χριστω ει τι παραμυθιον αγαπησ ει τισ κοινωνια πνευματοσ ει τισ σπλαγχνα και οικτιρμοι
1Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,
2πληρωσατε μου την χαραν ινα το αυτο φρονητε την αυτην αγαπην εχοντεσ συμψυχοι το εν φρονουντεσ
2то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3μηδεν κατα εριθειαν η κενοδοξιαν αλλα τη ταπεινοφροσυνη αλληλουσ ηγουμενοι υπερεχοντασ εαυτων
3Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4μη τα εαυτων εκαστοσ σκοπειτε αλλα και τα ετερων εκαστοσ
4Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5τουτο γαρ φρονεισθω εν υμιν ο και εν χριστω ιησου
5Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
6οσ εν μορφη θεου υπαρχων ουχ αρπαγμον ηγησατο το ειναι ισα θεω
6котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
7αλλ εαυτον εκενωσεν μορφην δουλου λαβων εν ομοιωματι ανθρωπων γενομενοσ
7тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
8και σχηματι ευρεθεισ ωσ ανθρωποσ εταπεινωσεν εαυτον γενομενοσ υπηκοοσ μεχρι θανατου θανατου δε σταυρου
8і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
9διο και ο θεοσ αυτον υπερυψωσεν και εχαρισατο αυτω ονομα το υπερ παν ονομα
9Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10ινα εν τω ονοματι ιησου παν γονυ καμψη επουρανιων και επιγειων και καταχθονιων
10щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
11και πασα γλωσσα εξομολογησηται οτι κυριοσ ιησουσ χριστοσ εισ δοξαν θεου πατροσ
11і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12ωστε αγαπητοι μου καθωσ παντοτε υπηκουσατε μη ωσ εν τη παρουσια μου μονον αλλα νυν πολλω μαλλον εν τη απουσια μου μετα φοβου και τρομου την εαυτων σωτηριαν κατεργαζεσθε
12Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
13ο θεοσ γαρ εστιν ο ενεργων εν υμιν και το θελειν και το ενεργειν υπερ τησ ευδοκιασ
13Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14παντα ποιειτε χωρισ γογγυσμων και διαλογισμων
14Усе робіть без нарекання і розбирання,
15ινα γενησθε αμεμπτοι και ακεραιοι τεκνα θεου αμωμητα εν μεσω γενεασ σκολιασ και διεστραμμενησ εν οισ φαινεσθε ωσ φωστηρεσ εν κοσμω
15щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,
16λογον ζωησ επεχοντεσ εισ καυχημα εμοι εισ ημεραν χριστου οτι ουκ εισ κενον εδραμον ουδε εισ κενον εκοπιασα
16держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.
17αλλ ει και σπενδομαι επι τη θυσια και λειτουργια τησ πιστεωσ υμων χαιρω και συγχαιρω πασιν υμιν
17Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
18το δ αυτο και υμεισ χαιρετε και συγχαιρετε μοι
18Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
19ελπιζω δε εν κυριω ιησου τιμοθεον ταχεωσ πεμψαι υμιν ινα καγω ευψυχω γνουσ τα περι υμων
19Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
20ουδενα γαρ εχω ισοψυχον οστισ γνησιωσ τα περι υμων μεριμνησει
20Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21οι παντεσ γαρ τα εαυτων ζητουσιν ου τα χριστου ιησου
21Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
22την δε δοκιμην αυτου γινωσκετε οτι ωσ πατρι τεκνον συν εμοι εδουλευσεν εισ το ευαγγελιον
22Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
23τουτον μεν ουν ελπιζω πεμψαι ωσ αν απιδω τα περι εμε εξαυτησ
23Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24πεποιθα δε εν κυριω οτι και αυτοσ ταχεωσ ελευσομαι
24Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
25αναγκαιον δε ηγησαμην επαφροδιτον τον αδελφον και συνεργον και συστρατιωτην μου υμων δε αποστολον και λειτουργον τησ χρειασ μου πεμψαι προσ υμασ
25Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
26επειδη επιποθων ην παντασ υμασ και αδημονων διοτι ηκουσατε οτι ησθενησεν
26Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27και γαρ ησθενησεν παραπλησιον θανατω αλλα ο θεοσ αυτον ηλεησεν ουκ αυτον δε μονον αλλα και εμε ινα μη λυπην επι λυπην σχω
27Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
28σπουδαιοτερωσ ουν επεμψα αυτον ινα ιδοντεσ αυτον παλιν χαρητε καγω αλυποτεροσ ω
28Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
29προσδεχεσθε ουν αυτον εν κυριω μετα πασησ χαρασ και τουσ τοιουτουσ εντιμουσ εχετε
29Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
30οτι δια το εργον του χριστου μεχρι θανατου ηγγισεν παραβουλευσαμενοσ τη ψυχη ινα αναπληρωση το υμων υστερημα τησ προσ με λειτουργιασ
30тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.