エゼキエル書 24
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1第九年の第十の月、その月の十日、再び主の言葉が私に臨んだ。
1І надійшло слово Господнє до мене в девятому роцї, у десятому місяцї, на девятий день місяця — таке:
2「人の子よ、今日という日の日付を書き記せ。バビロンの王が、まさに今日、エルサレムに迫った。
2Сину чоловічий! запиши собі число сього дня, сього самого дня; сього бо самого дня вдарить царь Вавилонський на Ерусалим.
3反逆の家にたとえを語り、彼らに言え。『主なる神はこう言われる。 「大釜を火にかけよ。 火にかけ、 その中に水を注げ。
3І приточи сьому неслухняному домові примір, та й промов до його: Так говорить Господь Бог: Постав котел, постав та налий в його води;
4肉の切り身をその中に集めよ。 ももや肩、 すべての良い切れを入れよ。 選り抜きの骨で満たせ。
4Повкладай в його шматки мясива, що найлучші куснї, — стегна й лопатки з усїма їх здоровенними кістками, —
5群れの中から最上のものを取り、 大釜の下に、骨を煮るための薪も積め。 よく煮立たせ、 その中で骨も煮よ。」
5Набери їх із добірних овець — та й наложи під казана костей, і нехай кипить усе доти, аж і костї розваряться.
6それゆえ、主なる神はこう言われる。 「災いだ、流血の町よ。 さびがこびりつき、 さびが取れない大釜よ。 肉を一切れずつ取り出せ。 そのためにくじを引いてはならない。
6Бо так говорить Господь Бог: Горе крововинному місту! горе казанові заржавілому, що ржа не відстає від його! шматок за шматком повикидають із його, не вибираючи їх по жеребу.
7彼女が流した血は、そのただ中にある。 彼女はそれを裸の岩の上に流した。 地面に注いで、 ちりで覆うことをしなかった。
7Бо пролита ним кров і досі посеред него; на голій скелї вона, він бо не проливав її на землю, де б вона покрилась була порохом.
8復讐の怒りを呼び起こすため、 わたしは彼女の血を裸の岩の上に置き、 覆われないようにした。」
8Щоб розбудити в собі досаду, й над ним помститись, оставив я пролиту ним кров на голій скелї, щоб вона не прикрилась.
9それゆえ、主なる神はこう言われる。 「災いだ、流血の町よ。 わたしも薪の山を大きくする。
9Тим же то так говорить Господь Бог: Горе місту крововинному! з його накладу я величезну купу.
10薪を積み上げ、 火を燃え立たせよ。 肉を煮込み、 煮汁を煮詰め、 骨を焼き尽くせ。
10Додавай підпалу, роздувай огонь; виварюй мясиво, нехай усе аж загусне й костї порозпадаються.
11それから、空になった大釜を炭火の上に置け。 それを熱くし、 青銅が灼けるまで熱せよ。 その中で汚れが溶け、 さびが焼き尽くされるまで。
11Тодї постав порожного казана на жару, щоб розжаривсь і мідь його розпустилась, і нечисть в йому витопилась, і ржа його зникла.
12骨折りは尽きた。 それでも、こびりついた厚いさびは落ちない。 火でも落ちない。
12Та шкода тяжкої працї! груба ржа не зійде з його; і в огнї полишиться на йому ржа його.
13あなたの汚れの中には淫らな行いがある。わたしはあなたを清めようとしたが、あなたは清められなかった。それゆえ、わたしがあなたへの憤りを静めるまで、あなたはもはやその汚れから清められない。
13В нечистотї твоїй стільки поганї, що скілько й не намагався тебе очистити, ти все таки нечиста; од нечистї твоєї ти й далїй не очистишся, аж докіль я удовольню мою досаду на тобі!
14主であるわたしが語った。それは起こる。わたしはそれを行う。わたしは退かず、惜しまず、思い直さない。あなたの歩みと行いに従って、人々はあなたを裁く」と主なる神は言われる。』」
14Я, Господь, я говорю се; воно прийде, я вчиню так; нїчого з того не зміню; не буде в мене пощади, не буде помилування. По твоїх поступках і по твоїх учинках будуть судити тебе, говорить Господь Бог.
15また、主の言葉が私に臨んだ。
15І надійшло до мене слово Господнє:
16「人の子よ、見よ、わたしは一撃で、あなたの目の慕う者を取り去る。しかし、あなたは嘆き悲しんではならず、泣いてはならない。涙を流してはならない。
16Сину чоловічий! ось я возьму в тебе втїху очей твоїх через недугу; та ти не жалкуй, не плач не рони сьліз;
17声を立てずに嘆息し、死者のための喪に服してはならない。頭にターバンを巻き、足に履物を履け。口を覆ってはならず、弔いのパンを食べてはならない。」
17Мовчки зітхай, звичайного голосїння по мертвих не справляй; обвивай собі завивало, вбувай ноги в твою обуву, не закривай бороди та й не їж від чужих (старечого) хлїба.
18そこで私は朝、民に語った。その夕方、私の妻が死んだ。翌朝、私は命じられたとおりに行った。
18І говорив я про се вранцї до люду, увечорі ж умерла жінка моя; а назавтра чинив я, як менї заповідано.
19民は私に尋ねた。「あなたがこのようにしていることは、われわれにとって何を意味するのか、教えてくれないのか。」
19І питали в мене люде: Чи то ж нам не скажеш, що воно має значити, що ти так робиш?
20そこで私は彼らに言った。「主の言葉が私に臨んだ。
20А я відказав їм: До мене надійшло слово Господнє, таке:
21『イスラエルの家に語れ。主なる神はこう言われる。「見よ、わたしはわたしの聖所、あなたがたの力の誇り、目の慕うもの、あなたがたの心が惜しむものを汚す。あなたがたが残してきた息子や娘は剣に倒れる。
21Скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Ось, я передаю на опоганеннє сьвятиню мою, — сесю опору сили вашої, роскіш очей ваших і одраду душі вашої, а сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть од меча.
22あなたがたは、わたしが行ったとおりに行う。口を覆わず、弔いのパンを食べない。
22А ви чинити мете так, як я вчинив тепер: не будете закривати бороди й хлїба од чужих не будете їсти;
23あなたがたは頭にターバンを巻き、足に履物を履く。嘆き悲しむことも、泣くこともなく、自分たちの不義のうちに衰え果て、互いにうめく。
23Обвивала ваші остануть на головах у вас і обува ваша — на ногах ваших; не будете побиватись і плакати а осторопієте перед гріхами вашими й одно перед одним будете стогнати.
24このように、エゼキエルはあなたがたへのしるしとなる。彼が行ったすべてのことと同じように、あなたがたも行う。このことが起こるとき、あなたがたは、わたしが主なる神であることを知る。」』」
24І буде вам Езекиїл знаком пророчим, бо так само, як він чинив, чинити мете й ви; а як те все станеться, зрозумієте, що я — Господь Бог.
25「人の子よ、わたしが彼らから、彼らの力、栄光の喜び、目の慕うもの、心を寄せるもの、すなわち息子や娘を取り去る日、
25Що ж до тебе, сину чоловічий, то в той день, як уйму їм окрасу слави їх, радощі очей їх, і відраду душі їх, — їх синів і дочки їх, —
26その日、逃れた者があなたのもとに来て、あなたの耳にその知らせを聞かせるのではないか。
26Того дня прийде до тебе звідти такий, що врятуєсь, щоб принести вістку в уші твої.
27その日、逃れた者に対してあなたの口が開かれる。あなたは語り、もはや口がきけない者ではなくなる。こうして、あなたは彼らへのしるしとなる。そのとき、彼らは、わたしが主であることを知る。」
27Того дня одверзуться уста твої разом із устами втїкача того, й станеш (уже сьміливо) говорити, й не будеш уже мовчати, та й станешся їм ознакою, щоб зрозуміли, що я — Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.