エゼキエル書 20
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1第七年の第五の月、その月の十日、イスラエルの長老たちの何人かが主に尋ねるために来て、私の前に座った。
1Сьомого року, в пятому місяцї, в десятий день місяця, зʼявились у мене мужі громадські Ізраїлські, поспитати Господа, та й посїдали передо мною.
2主の言葉が私に臨んだ。
2І надійшло до мене слово Господнє, таке:
3「人の子よ、イスラエルの長老たちに語り、彼らに言え。『主なる神はこう言われる。「あなたがたは、わたしに尋ねるために来たのか。わたしは生きている」と主なる神は言われる。「わたしはあなたがたの問いに答えない。」』
3Сину чоловічий! промов до громадських мужів Ізрайлевих і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви прийшли питати мене? Так вірно, як я живу, не дам вам відповідї, говорить Господь Бог.
4人の子よ、あなたは彼らを裁くのか。彼らを裁くのか。彼らの先祖たちの忌むべき行いを思い知らせよ。
4Коли ж хочеш їх судити, коли хочеш їх судити, сину чоловічий, так обяви їм гидоти батьків їх та й скажи:
5彼らに言え。『主なる神はこう言われる。「わたしがイスラエルを選び、ヤコブの家の子孫に誓い、エジプトの地で彼らに自分を知らせた日、わたしは彼らに誓って、『わたしは主、あなたがたの神である』と言った。
5Так говорить Господь Бог: Того часу, як вибрав я Ізраїля, зняв я руку мою, кленучись перед потомками дому Якового, й обявив їм себе в Египтї, і зняв руку мою й сказав їм: Я — Господь, Бог ваш!
6その日、わたしは彼らをエジプトの地から導き出し、彼らのために探し出しておいた地、すなわち、乳と蜜の流れる、あらゆる地の誉れである地へ導き入れると誓った。
6Того ж часу зняв я так само руку мою та й заклявся, що виведу їх із Египту в землю, що вигледїв про них, — в землю, текущу молоком та медом, красу між усїма землями,
7わたしは彼らに言った。『それぞれ、自分の目が慕う忌むべきものを投げ捨てよ。エジプトの偶像で自分を汚してはならない。わたしは主、あなたがたの神である。』
7Та й сказав їм: Повідкидайте кожен гидоти від очей ваших і не поганьтесь ідолами Египецькими: Я — Господь, Бог ваш!
8しかし、彼らはわたしに反逆し、わたしの言うことを聞こうとしなかった。だれも、自分の目が慕う忌むべきものを投げ捨てず、エジプトの偶像を捨てなかった。そこでわたしは、エジプトの地のただ中で彼らの上に憤りを注ぎ、彼らに対する怒りを全うすると言った。
8Та вони встали проти мене, й не схотїли слухати мене; нїхто не відкинув гидот від очей своїх анї відцуравсь ідолів Египецьких. І сказав я собі: Вилию на них досаду мою, вичерпаю на них гнїв мій посеред землї Египецької.
9しかし、わたしは自分の名のために行動し、その名が、彼らの住んでいた諸国の民の目の前で汚されないようにした。わたしはその民の目の前で、彼らをエジプトの地から導き出すことによって、自分を彼らに知らせたからである。
9Та вчинив я опісля інакше, а то через імя моє, щоб не подати його в неславу перед народами, між котрими вони пробували, та що перед їх очима я себе явив їм, хотячи вивести їх із землї Египецької.
10こうして、わたしは彼らをエジプトの地から出し、荒野へ導いた。
10І вивів я їх із Египту та й привів у пустиню,
11わたしは彼らにわたしの掟を与え、わたしの定めを示した。人はそれらを行うなら、それによって生きる。
11І дав їм заповідї мої, й обявив їм постанови мої, щоб чоловік, додержуючи їх, жив через них.
12また、わたしと彼らとの間のしるしとして、わたしの安息日をも彼らに与えた。それは、彼らを聖別する者が主であるわたしだと、彼らが知るためであった。
12Я дав їм також суботи мої, щоб були знаменом міжо мною а ними, та щоб знали вони, що я — Господь, которий їх осьвящує.
13しかし、イスラエルの家は荒野でわたしに反逆した。彼らはわたしの掟に従って歩まず、わたしの定めを退けた。人はそれらを守るなら、それによって生きる。それなのに、彼らはわたしの安息日を甚だしく汚した。そこでわたしは、荒野で彼らの上に憤りを注ぎ、彼らを滅ぼすと言った。
13Та дом Ізраїля став опір проти мене в пустинї: вони не ходили в заповідях моїх і відкинули постанови мої, котрі виконуючи, чоловік жив би через них, та й суботи мої вони зневажали; і знов я був намірився вилити на них досаду мою в пустинї і їх вигубити.
14しかし、わたしは自分の名のために行動し、その名が、わたしが彼らを導き出したのを見ていた諸国の民の目の前で汚されないようにした。
14Та й знов учинив я задля імені мого, щоб не подати його в зневагу в народів, що перед їх очима я їх вивів.
15また、わたしは荒野で彼らに誓い、わたしが彼らに与えた地、すなわち、乳と蜜の流れる、あらゆる地の誉れである地へ彼らを導き入れないと言った。
15Тим то зняв я руку мою проти них у пустинї та й заприсяг, що не приведу їх у землю, що призначив їм, — у землю, текущу молоком і медом, красу між усїма землями, —
16それは、彼らがわたしの定めを退け、わたしの掟に従って歩まず、わたしの安息日を汚したからである。彼らの心は偶像を追い求めた。
16За те, що вони відкинули постанови мої й не ходили в заповідях моїх та зневажали суботи мої, бо серце їх тягло за ідолами їх.
17それでも、わたしの目は彼らを惜しみ、彼らを滅ぼさなかった。荒野で彼らを全滅させることはしなかった。
17Та моє око зжалувалось над ними, та й я не вигубив їх до нащаду в пустинї.
18わたしは荒野で彼らの子どもたちに言った。『先祖たちの掟に従って歩んではならない。彼らの定めを守ってはならず、彼らの偶像によって自分を汚してはならない。
18І говорив я до їх синів у пустинї: Не ходїте слїдом отцїв ваших і не заховуйте встанов їх та не поганьтесь ідолами їх.
19わたしは主、あなたがたの神である。わたしの掟に従って歩み、わたしの定めを守り、それを行え。
19Я бо — Господь, Бог ваш: ходїть у моїх заповідях і мої постанови заховуйте та певнїте.
20わたしの安息日を聖なるものとせよ。それは、わたしとあなたがたとの間のしるしとなり、わたしが主、あなたがたの神であることを、あなたがたが知るためである。』
20І держіте суботи мої сьвято, щоб вони були прикметою міжо мною й вами, та й тямте собі, що я — Господь, Бог ваш.
21しかし、その子どもたちもわたしに反逆した。彼らはわたしの掟に従って歩まず、わたしの定めを守り行わなかった。人はそれらを行うなら、それによって生きる。それなのに、彼らはわたしの安息日を汚した。そこでわたしは、荒野で彼らの上に憤りを注ぎ、彼らに対する怒りを全うすると言った。
21Та бо й сини стали опір проти мене: в заповідях моїх вони не ходили й постанов моїх не перестерігали; не виповняли того, що, виповнячи, міг би чоловік жити, та й зневажали суботи мої. Тим то сказав я собі: ізжену на них гнїв мій, вичерпаю на них досаду мою в пустинї.
22それでも、わたしは手を引き、自分の名のために行動した。その名が、わたしが彼らを導き出したのを見ていた諸国の民の目の前で汚されないようにするためであった。
22Та й знов зʼупинив я руку мою, а вчинив се задля імені мого, щоб не подати його в зневагу в народів, що перед очима в них я їх вивів.
23また、わたしは荒野で彼らに誓い、彼らを諸国の間に散らし、国々の中に追い散らすと言った。
23Та все ж таки підняв я у пустинї руку мою й заклявся, що розпорошу їх проміж народами й порозсїваю по землях.
24それは、彼らがわたしの定めを行わず、わたしの掟を退け、わたしの安息日を汚し、その目が先祖たちの偶像を追い求めたからである。
24За те, що вони моїх постанов не певнили й мої заповідї відкинули; мої суботи зневажали та поривали очі на ідоли батьків своїх.
25また、わたしは彼らに良くない掟と、それによって生きることのできない定めを与えた。
25От і дав я їм волю, виповняти встанови недобрі та такі звичаї, що через них не могли оставатись живими;
26彼らが初めに胎を開く子をすべて火の中に通らせたので、わたしは彼らの供え物によって彼らを汚れた者とした。それは彼らを荒れ果てさせ、わたしが主であることを彼らに知らせるためであった。」』
26І дозволив їм опоганювати себе жертвами та переводити через огонь всякий первоплід утроби, щоб їх вигублювати (їх власними руками), та щоб опісля спізнали, що я — Господь.
27それゆえ、人の子よ、イスラエルの家に語り、彼らに言え。『主なる神はこう言われる。「さらに、あなたがたの先祖はこのことにおいても、わたしに背いて冒瀆した。
27Тим же то, сину чоловічий, говори домові Ізрайлевому й скажи їм: Так говорить Господь: От іще чим зневажали мене ваші батьки, спроневірюючись менї:
28わたしが与えると誓った地へ彼らを導き入れたとき、彼らはすべての高い丘と、葉の茂ったすべての木を見て、そこでいけにえをささげ、わたしを怒らせる供え物をささげた。そこで芳しい香りをたき、注ぎのささげ物を注いだ。
28Ось, я привів їх у землю, що під присягою обіцяв їм надїлити, піднявши руку мою, а вони, де побачали високий горб і гілясте дерево, почали заколювати там жертви свої й складали туди противні менї приноси свої та пахущі кадила свої та жертви ливні.
29そこで、わたしは彼らに、『あなたがたが行くその高き所は何なのか』と言った。それゆえ、その名は今日までバマ と呼ばれている。」』
29І говорив я до них: Що се за якась висота, куди ви ходите? Тим і досї зветься вона Бама.
30それゆえ、イスラエルの家に言え。『主なる神はこう言われる。「あなたがたは先祖たちの道にならって自分を汚すのか。彼らの忌むべきものを慕って淫行を行うのか。
30Тим же то скажи дому Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Чи не поганите ж ви себе робом батьківським і не блудуєте в гидотах їх?
31あなたがたは供え物をささげ、息子たちを火の中に通らせるとき、今日に至るまで、すべての偶像によって自分を汚している。イスラエルの家よ、わたしがあなたがたの問いに答えるべきだろうか。わたしは生きている」と主なる神は言われる。「わたしはあなたがたの問いに答えない。
31Так, приносом жертівних ваших дарів і тим, що дїти ваші переводите через огонь, поганите ви себе всїма ідолами вашими по сей день, — та й ви хочете ще питати в мене, доме Ізраїля?
32あなたがたが、『われわれは諸国の民や国々の諸部族のようになり、木や石に仕えよう』と言っているが、あなたがたの心に浮かんでいる考えは、決して実現しない。
32А те, що в вас на думцї, певно нїколи не станеться. Ви бо мовляєте: ми будемо, як погани, як отті племена чужоземні, кланятись перед деревом та каменем.
33わたしは生きている」と主なる神は言われる。「わたしは必ず、力強い手と伸ばした腕と、注ぎ出される憤りをもって、あなたがたの王となる。
33Так певно, як я жию, говорить Господь Бог, царювати му над вами рукою потужною, правицею простягнутою і виливом на вас досади моєї.
34わたしは力強い手と伸ばした腕と、注ぎ出される憤りをもって、あなたがたを諸民族の中から連れ出し、散らされた国々から集める。
34І повиводжу вас ізпроміж народів, із земель, де вас порозсївано, й позбіраю вас рукою потужною й правицею простягнутою, й виливаючи на вас досаду,
35あなたがたを諸民族の荒野へ連れて行き、そこで顔と顔を合わせて、あなたがたを裁く。
35І приведу вас у пустиню народів, та й судити мусь там із вами лицем до лиця;
36エジプトの地の荒野で、わたしがあなたがたの先祖を裁いたように、あなたがたを裁く」と主なる神は言われる。
36Як судивсь я у Египецькій пустинї з вашими батьками, так судити мусь і з вами, говорить Господь Бог.
37「わたしはあなたがたを杖の下に通らせ、契約の絆に入れる。
37І приведу вас під жезло моє та й уведу вас ув окови права мого.
38あなたがたの中から、反逆する者とわたしに背く者を除き去る。彼らを住んでいる地から連れ出すが、彼らはイスラエルの地に入ることができない。そのとき、あなたがたは、わたしが主であることを知る。」』
38І повилучую зміж вас ворохобників і непокірних менї; повиводжу їх із землї пробування їх, та в землю Ізрайлеву вони не ввійдуть; і взнаєте, що я — Господь.
39「イスラエルの家よ、あなたがたについて主なる神はこう言われる。『行け。それぞれ自分の偶像に仕えよ。今後もわたしの言うことを聞こうとしないなら、そうするがよい。しかし、あなたがたの供え物と偶像によって、わたしの聖なる名を二度と汚してはならない。
39А ви, доме Ізрайлїв, говорить Господь Бог, ійдїть собі та й кадїть, кожен ідолам своїм, і служіть їм, коли мене слухати не хочете, — але перестаньте вже сквернити імя моє, приносячи жертви менї та й бовванам вашим.
40わたしの聖なる山、イスラエルの高い山で」と主なる神は言われる。「そこでは、その地にいるイスラエルの全家、そのすべての者がわたしに仕える。そこでわたしは彼らを受け入れ、あなたがたの奉納物と、供え物の初物と、すべての聖なるものを求める。
40Бо на сьвятій горі моїй, на гірній висотї Ізраїлській, говорить Господь, — он-де менї служити ме ввесь дом Ізраїля — ввесь, скілько його на землї; там я буду ласкаво приймати їх, і там жадати му приносів ваших, і первоплодів ваших із усякими сьвятими дарами вашими.
41わたしがあなたがたを諸民族の中から連れ出し、散らされていた国々から集めるとき、芳しい香りとしてあなたがたを受け入れる。あなたがたを通して、諸国の民の目の前で、わたしが聖なる者であることを示す。
41Неначе любі пахощі кадильні, приймати му вас милостиво, як повиводжу вас ізпроміж народів і позбіраю вас із чужих земель, куди ви порозсївані, й буду вами сьвято шанований перед очима народів.
42わたしがあなたがたをイスラエルの地、すなわち、あなたがたの先祖に与えると誓った地へ導き入れるとき、あなたがたは、わたしが主であることを知る。
42І взнаєте, що я — Господь, як приведу вас ув Ізраїль-землю, у ту землю, що, піднявши руку, клявся надїлити батькам вашим.
43そこで、あなたがたは自分の歩みと、自分を汚したすべての行いを思い出す。そして、自分が行ったすべての悪のために、自分自身を忌み嫌う。
43І будете там спогадувати про путї ваші й про всї вчинки ваші, якими поганили себе, й гидувати мете самі собою задля всїх злочинів ваших, які ви творили.
44イスラエルの家よ、わたしがあなたがたの悪い道にも、腐敗した行いにも従わず、わたしの名のためにあなたがたを扱うとき、あなたがたは、わたしが主であることを知る」と主なる神は言われる。』」
44І зрозумієте, що я — Господь, як чинити му з вами ради імені мого, а не після ледачих доріг ваших і мерзенних учинків ваших, ти, доме Ізраїля, говорить Господь Бог.
45主の言葉が私に臨んだ。
45І надійшло до мене слово Господнє:
46「人の子よ、南に顔を向け、南に向かって語り、南の野の森に向かって預言せよ。
46Сину чоловічий! оберни лице на дорогу кʼ полудню й промов слово проти полудня, і виречи пророцтво проти лїса полуденнього степу.
47南の森に言え。『主の言葉を聞け。主なる神はこう言われる。「見よ、わたしはあなたの中に火をつける。その火は、あなたの中のすべての青々とした木と、すべての枯れた木を焼き尽くす。燃え上がる炎は消されず、南から北まで、すべての顔がそれによって焼かれる。
47І скажи до полуденнього гаю: Слухай слова Господнього: Так говорить Господь Бог: Ось, я запалю в тобі огонь, що пожере в тобі всяке зелене дерево й усяке дерево сухе. Не погасне палаюче поломє й погорить у йому все від полудня та й до півночі.
48すべての肉なる者は、主であるわたしが火をつけたことを見る。その火は消されない。」』」
48І всяке тїло вбачати ме, що я, Господь, запалив його, і він не погасне.
49そこで私は言った。「ああ、主なる神よ。人々は私について、『彼はたとえばかり語る者ではないか』と言っています。」
49І кликнув я: Ой Господи Боже! вони ж і так мовляють про мене: Чи ж не в приповістях сей говорить?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.