1. Chonik 16
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Und da sie die Lade Gottes hineinbrachten, setzten sie sie in die Hütte, die ihr David aufgerichtet hatte, und opferten Brandopfer und Dankopfer vor Gott.
1І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.
2Und da David die Brandopfer und Dankopfer ausgerichtet hatte, segnete er das Volk im Namen des HERRN
2А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.
3und teilte aus jedermann in Israel, Männern und Weibern, einen Laib Brot und ein Stück Fleisch und ein halbes Maß Wein.
3І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,
4Und er bestellte etliche Leviten zu Dienern vor der Lade des HERRN, daß sie priesen, dankten und lobten den HERRN, den Gott Israels:
4І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, —
5nämlich Asaph, den ersten, Sacharja, den andern, Jeiel, Semiramoth, Jehiel, Matthithja, Eliab, Benaja, Obed-Edom und Jeiel mit Psaltern und Harfen, Asaph aber mit hellen Zimbeln,
5Асафа — головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;
6Benaja aber und Jahasiel, die Priester, mit Drommeten allezeit vor der Lade des Bundes Gottes.
6А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.
7Zu der Zeit bestellte David zum ersten, dem HERRN zu danken, durch Asaph und seine Brüder:
7Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:
8Danket dem HERRN, prediget seinen Namen; tut kund unter den Völkern sein Tun!
8Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;
9Singet und spielet ihm; dichtet von allen seinen Wundern!
9Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;
10Rühmet seinen heiligen Namen; es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen!
10Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;
11Fraget nach dem HERRN und nach seiner Macht; suchet sein Angesicht allezeit!
11Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;
12Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Wunder und der Gerichte seines Mundes,
12Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;
13ihr, der Same Israels, seines Knechtes, ihr Kinder Jakobs, seine Auserwählten!
13Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!
14Er ist der HERR, unser Gott; er richtet in aller Welt.
14Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.
15Gedenket ewiglich seines Bundes, was er verheißen hat in tausend Geschlechter,
15Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,
16den er gemacht hat mit Abraham, und seines Eides mit Isaak;
16Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,
17und stellte es Jakob zum Recht und Israel zum ewigen Bund
17І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,
18und sprach: Dir will ich das Land Kanaan geben, das Los eures Erbteils,
18Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.
19da sie wenig und gering waren und Fremdlinge darin.
19Іх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;
20Und sie zogen von einem Volk zum andern und aus einem Königreich zum andern Volk.
20І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;
21Er ließ niemand ihnen Schaden tun und strafte Könige um ihretwillen.
21Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:
22“Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten kein Leid!”
22Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.
23Singet dem HERRN, alle Lande; verkündiget täglich sein Heil!
23Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.
24Erzählet unter den Heiden seine Herrlichkeit, unter allen Völkern seine Wunder!
24Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;
25Denn der HERR ist groß und sehr löblich und herrlich über alle Götter.
25Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.
26Denn aller Heiden Götter sind Götzen; der HERR aber hat den Himmel gemacht.
26Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.
27Es stehet herrlich und prächtig vor ihm und gehet gewaltig und fröhlich zu an seinem Ort.
27Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.
28Bringet her dem HERRN, ihr Völker, bringet her dem HERRN Ehre und Macht!
28Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;
29Bringet her dem HERRN die Ehre seines Namens; bringet Geschenke und kommt vor ihn und betet den HERRN an in heiligem Schmuck!
29Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.
30Es fürchte ihn alle Welt; er hat den Erdboden bereitet, daß er nicht bewegt wird.
30Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.
31Es freue sich der Himmel, und die Erde sei Fröhlich; und man sage unter den Heiden, daß der HERR regieret.
31Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:
32Das Meer brause und was darinnen ist; und das Feld sei fröhlich und alles, was darauf ist.
32Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.
33Und lasset jauchzen alle Bäume im Walde vor dem HERRN; denn er kommt, zu richten die Erde.
33Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.
34Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich.
34Славіте Господа, бо його милость віковічна.
35Und sprecht: Hilf uns, Gott, unser Heiland, und sammle uns und errette uns aus den Heiden, daß wir deinem heiligen Namen danken und dir Lob sagen.
35І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!
36Gelobet sei der HERR, der Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit! Und alles Volk sagte Amen! und: Lobe den HERRN!
36Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!
37Also ließ er daselbst vor der Lade des Bundes des HERRN den Asaph und seine Brüder, zu dienen vor der Lade allezeit, einen jeglichen Tag sein Tagewerk,
37Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.
38aber Obed-Edom und ihre Brüder, achtundsechzig, und Obed-Edom, den Sohn Jedithuns, und Hosa zu Torhütern.
38І Обед-Едома й братів його, — шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу — воротарями,
39Und Zadok, den Priester, und seine Brüder, die Priester, ließ er vor der Wohnung des HERRN auf der Höhe zu Gibeon,
39А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,
40daß sie dem HERRN täglich Brandopfer täten auf dem Brandopferaltar, des Morgens und des Abends, wie geschrieben steht im Gesetz des HERRN, das er an Israel geboten hat,
40Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення — завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;
41und mit ihnen Heman und Jedithun und die andern Erwählten, die mit Namen benannt waren, zu danken dem HERRN, daß seine Güte währet ewiglich,
41А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.
42und mit ihnen Heman und Jedithun, mit Drommeten und Zimbeln zu klingen und mit Saitenspielen Gottes. Die Kinder aber Jedithun machte er zu Torhütern.
42Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.
43Also zog alles Volk heim, ein jeglicher in sein Haus; und David kehrte auch heim, sein Haus zu grüßen.
43І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.